Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №402/224/26 — Благовіщенський районний суд Кіровоградської області

Справа №402/224/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2026 р. Благовіщенський районний суд Кіровоградської облсті ву складі:

головуючого судді - Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання - Ільченко Л.Г.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Гайворонський відділ виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Гайворонський відділ виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 32 718,98 грн., крім того, позивач просить стягнути на її користь з відповідача понесені нею судові витрати стягнути судові витрати.

Позов до суду мотивовано зі слідуючих підстав:

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2025 року (справа №402/19/25) стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 9084 грн. щомісяця, починаючи з 03.01.2025 року до досягнення дітьми повноліття.

Задля виконання вказаного рішення, ОСОБА_6 було отримано виконавчий лист №402/19/25 та 19.06.2025 року державним виконавцем Гайворонського відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) Анішевою Л.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78400395.

Відповідач тривалий час офіційно не працює та аліменти не сплачує.

Внаслідок невиконання відповідачем рішення суду, за переіод з 01.01.2025 року по 07.01.2026 року, за ним утворилась заборгованість за сплати аліментів у розмірі 108 421, 28 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, складеним держаним виконавцем.

Враховуючи вищенаведене, обов`язок відповідача утримувати дітей, а також те, що відповідач є працездатною особою, не має не утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, хронічних захворювань, які б перешкоджали йому виконувати свій обов`язок щодо утримання дітей, не має, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 20.03.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження подати суду відзив на позовну заяву та всі наявні в нього докази, які стосуються предмету спору, з одночасним направленням копії відзиву та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст. 178 ЦПК України), а також в п`ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив надати суду заперечення на вказану відповідь, з одночасним направленням копії заперечення та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст.180 ЦПК України).

Відповідачу на його адресу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та 01.04.2026 року до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_2 ухвали суду.

21.04.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву в якому вона повідомли, що ОСОБА_2 являється громадянином республіки Молдова та з січня 2022 року не перебуває на території України та не мав можливості ознайомитися з рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2025 року про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання трьох неповнолітніх дітей а також постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Представник відповідача ОСОБА_7 просила суд витребувати з Державної прикордонної служби інфолрмацію про виїзд ОСОБА_2 з території України в січні 2022 року.

Ухвалою Благовіщенського районного суду суду від 12.05.2026 року поданий відзив разом з додатками повернуто представнику відповідача - ОСОБА_7 без розгляду так, як відзив поданий із порушенням вимог, визначених ст.183 ЦПК України, що надійшов від особи яка уповноважена представляти інтереси ОСОБА_8 в усіх судах України лише для захисту його законних інтересів у процесі поділу майна, набутого під час шлюбу з громадянкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто даний відзив поданий та підписаний неуповноваженою особою.

Доказів того, що ОСОБА_7 має право на представлення інтересів ОСОБА_2 в межах даної цивільної справи матеріали справи не містять.

Оскільки, розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

23 квітня 2026 року ухвалою Благовіщенського районного суду було витребувано докази у справі до Державної прикордонної служби України про надання інформації чи дійсно відповідач ОСОБА_2 виїхав за межі Українив січні 2022 року.

29.04.2026 року на витребувану судом інформацію надійшла відповідь з Державної прикордонної служби України з якої зазначається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , перетнув державний кордон України 21.01.2022 року.

У відповідності до ст.128 ч.11 ЦПК суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщено не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву чи будь-яких клопотань до суду відповідач не направив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України,.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2025 року (справа №402/19/25) стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 9084 грн. щомісяця, починаючи з 03.01.2025 року до досягнення дітьми повноліття.

Задля виконання вказаного рішення, ОСОБА_6 було отримано виконавчий лист №402/19/25 та 19.06.2025 року державним виконавцем Гайворонського відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) Анішевою Л.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78400395 з примусового виконання вищевказаного рішення суду.

Внаслідок невиконання відповідачем рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 01.04.2025 року (справа №402/19/25) про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей, за відповідачем утворилась заборгованність за період з 01 січня 2025 року по 07 січня 2026 року в розмірі 108 421 грн. 28 коп.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказує, що згідно його розрахунку розмір пені за несвоєчасну сплату відповідачем аліментів за період з з 01 січня 2025 року по 07 січня 2026 року в розмірі 108 421 грн. 28 коп. які просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення суду про стягнення аліментів).

За положеннями ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Статтею 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заборгованості працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.

Статтею 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Суд зауважує, що згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У п. 22 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Отже, стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) викладені такі правові висновки про порядок нарахування пені за прострочення аліментів.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець встановив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, в який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, до дня, в який проведена сплата заборгованості, чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується в разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помножити та один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів прострочення х 1 %.

За цим правилом обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Перебіг строку прострочення починається з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Позивач надала належні, допустимі та достатні докази того, що станом на момент пред`явлення позову відповідач без поважних причин, не в повній мірі та не систематично сплачував аліменти на утримання дітей.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2025 року по 07.01.2026 року ОСОБА_2 не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів, і не надавав у визначених ОСОБА_10 матеріальної допомоги на утримання дітей, внаслідок чого виникла заборгованість по аліментах в розмірі 108 421 грн. 28 коп.

Щодо пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів, то у позовній заяві надано відповідний розрахунок, відповідно до якого її розмір за період прострочення з 01.01.2025 р. по 07.01.2026 р. становить 32 719 грн. 98 коп.

Наведений позивачкою спосіб обчислення неустойки (пені) узгоджується повністю з висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), висновком Верховного Суду в постанові від 08.07.2019 року у справі №712/13276/16-ц, висновком Верховного Суду в постанові від 20.05.2020 року у справі №127/20291/16-ц, тому береться й судом до уваги.

Водночас, суд звертає увагу, що аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі.

Обов`язок відповідача утримувати своїх неповнолітніх дітей ґрунтується на законі, а рішення суду в цьому контексті лише змушує відповідача до виконання цього обов`язку у примусовому порядку, тому відповідач повинен був вживати заходів для своєчасного перерахування аліментів. Положеннями частини 1 статті 179 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Наявність заборгованості зі сплати аліментів свідчить про те, що діти були позбавлені майна, що належить їм за законом.

З огляду на те, що відповідачем обов`язок зі сплати аліментів не виконаний та протермінований, то у позивачки виникло право на стягнення пені за несвоєчасне виконання аліментних зобов`язань.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дитини, суцд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей у розмірі, заявленому позивачкою 32 719 грн. 98 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру з фізичної особи справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначає, що з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Виходячи з цих обставин, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196 СК України, ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Гайворонський відділ виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини - задоволити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 32 тис. 718 грн. 98 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 05.06.2026 року.

Суддя: Ясінський Л.Ю.