Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №351/614/26 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/614/26

Номер провадження №2-а/351/2/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

за участі: секретаря - Бабшинської К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Снятин в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № R458337 від 23.04.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.04.2025 р. він був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 за непроходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист») чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджено ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 р., порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вчинене в особливий період під час дії воєнного стану, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 89 від 02.04.2026 р.)

23.04.2026 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № R458337 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17 000 грн.

Із зазначеною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на наступне.

Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку визначена Інструкцією зі складання ТЦК та СП протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена наказом МОУ від 01.01.2024 р. № 3.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції протокол про адміністративне правопорушення складає уповноважена посадова особа ТЦК та СП щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, являє собою відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення та має відповідати вимогам статті 256 КУпАП.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що передбачає собою порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Однак, посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`ясувала чи було вчинено позивачем правопорушення, передбачене ст. 210 (те, що визначено у протоколі) КУпАП. Натомість позивача притягнуто до відповідальності за інше правопорушення, склад і подія якого не встановленні в протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, за наведених обставин вважаю, що оскаржувана постанова є необгрунтованою та такою, що прийнята з порушенням ст.ст. 251, 256, 280 КУпАП та Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МОУ від 01.01.2024 р. № 3.

Просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № R458337 від 23.04.2026 р. про притягнення його, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП. Сстягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у виді судового збору в сумі 665,60 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В судове засідання сторони не викликались, клопотань про інший порядок розгляду справи сторонами заявлено не було.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що громадяни віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі - Закон N? 3621-IX) (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов?язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни для отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду зобов?язані: самостійно звернутися до ТЦК та СП (військовозобов?язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов?язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через "Резерв+". Військовозобов?язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються. Це не стосується випадків, коли військовозобов?язані: приймаються на військову службу за контрактом4 або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби; самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. Згідно п.69 «Порядку проведення призову громадянина на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. N?560, особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію. Під час вручення направлення на ВЛК ОСОБА_1 не пройшов вчасно медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Положеннями абз. 4 ч. 1 ст.2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов?язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням ВЛК чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України. Відповідно до п. 74 Порядку №560 резервістам та військовозобов?язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Позивач фактично не виконав умови Закону № 3621-ІХ щодо проходження вйськово-лікарської комісії. Позивач раніше проходив медичний огляд для визначення придатності до військової служби, але строк дії рішення про придатність його до військової служби закінчився. Безпідставна відмова (ухилення) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно протоколу № 89 про адміністративне правопорушення від 02.04.2026 року працівниками поліції 02.04.2026р. о 15.44 год. був доставлений (супроводжений) до ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , за непроходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії, чим порушив ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210 КУпАП. Протокол складено державним службовцем ОСОБА_3 ..

Згідно оскаржуваної постанови № R458337 про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим допустив порушення правил військового обліку, а тому визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, внаслідок чого на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Стаття 210 КУпАП визначає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону № 3543.

Так, абзац 4 частини 1 статті 22 Закону № 3543 передбачає, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Вказане кореспондується з пп. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток № 2), затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, відповідно до якої призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560), під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктами 68-80 Порядку № 560 передбачений порядок медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 74 Порядку № 560, військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку. Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, та видається військовозобов`язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

Відповідно до п. 74-1 Порядку № 560 для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного упункті 74-3цього Порядку). Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією. Роздруковане направлення реєструється вжурналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісіюза формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Натомість матеріали справи не містять доказів того, що позивач в передбаченому п. 74 Порядку № 560 отримав законне направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду й, будучи попередженим про вимоги законодавства, ухилився від проходження медичного огляду за обставин зазначених в оскаржуваній постанові.

Обов`язок пройти повторну ВЛК регламентується Законом України № 3621-IX (яким було скасовано статус «обмежено придатний»), відповідно до якого усі військовозобов`язані громадяни України віком від 25 до 60 років, які раніше були визнані обмежено придатними, зобов`язані пройти новий медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) ТЦК та СП (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (окрім обмежено придатних або тимчасово непридатних до військокої служби).

Оскільки позивач є військовозобов`язаним, у якого строк відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, а тому у нього відсутній обов`язок проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тож згідно з принципом презумпції невинуватості, який діє в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно ст.ст. 72-77 КАС України суду не надано.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

За таких обставин, сам лише факт складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП не може слугувати доказом вини останнього.

Отже, суд вважає, що в даній ситуації не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що дає підстави стверджувати про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідност. 62 Конституції України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП України, суд відповідно до вимог п. 1 ст.247, ст.293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, скасувати вказану постанову і закрити провадження у справі.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягаютьстягненню судові витрати зі сплати судового збору, які мали бути сплачені позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом, а саме у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 251, 268, 280, 289 КУпАП, ст. 72-79,90, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Постанову № R458337 від 23.04.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений ним судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Ігор СЕГІН