Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №216/671/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/671/25

Провадження № 1-кп/216/344/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041230002359 від 09.11.2024 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любимівка, Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

представник потерпілого ОСОБА_6

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2024 приблизно об 11-30 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малознайомі йому ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилися за сусідніми торговельними прилавками, встановленими в овочевих торгових рядах на території підприємства споживчої кооперації «Центральний ринок» м. Кривого Рогу Дніпропетровської Облспоживспілки, розташованого за адресою: вул. Лебедєва-Кумача, 1, в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, де займалися роздрібною реалізацією овочевої продукції громадянам, а ОСОБА_5 допомагав дружині.

Під час реалізації овочевої продукції між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , на грунті конкуренції з продажу овочів, виникла словесна перепалка, під час якої ОСОБА_3 почав образливо висловлюватися на адресу останньої.

Будучи очевидцем даної словесної перепалки ОСОБА_11 наблизилась до торгівельного прилавку ОСОБА_3 та почала вимагати від останнього припинити ображати ОСОБА_8 , внаслідок чого між зазначеними особами відбулася сварка, під час якої ОСОБА_3 почав образливо висловлювався на адресу ОСОБА_11 .

В цей час ОСОБА_5 , намагаючись заспокоїти ОСОБА_3 , підійшов до нього та попрохав припинити ображати дружину, внаслідок чого Мік зазначеними особами відбулася сварка, в ході якої вони почали хапати один одного руками за одяг.

Будучи очевидцями даного конфлікту ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , заспокоїли ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відтягнувши їх один від одного в різні сторони, після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_5 повернулися за власний прилавок.

Однак ОСОБА_3 , не бажаючи припиняти сварку, підійшов до прилавку ОСОБА_11 та продовжуючи образи умисно завдав їй одного удару правою взутою ногою в область живота та два удари правим кулаком в область обличчя, в результаті чого ОСОБА_11 впала за землю.

В цей же час ОСОБА_5 , намагаючись захистити дружину, підбіг до ОСОБА_3 та в грубій формі зажадав від нього припинення даних протиправних дій.

Поведінка ОСОБА_5 обурила ОСОБА_3 викликавши у нього почуття гострої неприязні до ОСОБА_5 та умисел спрямований на спричинення йому тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 знаходячись на ділянці овочевого ряду між торговельними прилавками на території ринку ПСК «Центральний ринок» м. Кривого Рогу ДОСС, розташованому за адресою: вул. Лебедєва-Кумача, 1, в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, діючи з метою спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до нього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, приблизно о 11-40 годин 27.10.2024 умисно завдав потерпілому ОСОБА_5 , який стояв навпроти нього, одного удару правим кулаком в область обличчя, та схопивши потерпілого обома руками за одяг в області плечей, з застосуванням фізичної сили повалив ОСОБА_5 спиною на металевий стіл розташованого позаду нього прилавку, наліг на потерпілого, та продовжуючи утримувати його руками за одяг в області плечей, з силою тричі умисно вдарив потерпілого ОСОБА_5 задньою верхньою ділянкою грудної клітини об кут металевого стола даного торгівельного прилавку.

Після цього, протиправні дії ОСОБА_3 були припинені сторонніми особами, що перебували на території ПСК «Центральний ринок» м. Кривого Рогу ДОСС, які відтягнули його від потерпілого ОСОБА_5 , а останній цього ж дня бригадою швидкої медичної допомоги був госпіталізований до КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2 КМР», де потерпілому ОСОБА_5 було надано належну медичну допомогу.

Таким чином в результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому скулової (виличної) дуги ліворуч та закритого перелому правої ключиці зі зміщенням.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2088 від 12.11.2024 виявлене у потерпілого ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді: перелому правої ключиці, за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я (більше 21 доби).

Таким чином, встановлена достатня кількість доказів для обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Потерпілий ОСОБА_5 , в судовому засіданні пояснив, що вони з дружиною приїхали на ринок та були присутніми при сварці ОСОБА_13 та жінки. Його жинка зробили зауваження ОСОБА_13 , він на неї замахнувся, а потім накинувся на неї, потім накинувся на мене. ОСОБА_13 знав раніше, поряд торгували. Все це було біля 12 год. Ринок Центрально-Міський. Жінка ОСОБА_14 . Сварки були з самого ранку. ОСОБА_13 схватив його за куртку та вдарив об прилавок. Спершу вдарив в обличчя, вибігши з за прилавку, вдарив з бравої руки в ліву сторону. В ОСОБА_5 була зламана щелепа. Дали їх розтягли. Вони зайшли за прилавок. потерпілий заступався за свою жінку і це стало початком конфлікту. Ряди розташовані друг навпроти друга на протязі 2 м. Потім ОСОБА_13 підійшов до нашого прилавку взявшись руками за стойки прилавку та вдарив мою жінку ногами в живіт. Потім став погрожувати. ОСОБА_13 ніхто не бив. ОСОБА_5 може відмахувався, перший не бив. ОСОБА_13 зранку сварився з т. Валею, ОСОБА_5 став свідком тоді коли ОСОБА_13 став ображати його жінку. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_13 не бачив. Коли ОСОБА_13 вдарив мою дружину я нічого не міг зробити.

Обвинувачений ОСОБА_3 , в судовому засіданні пояснив, що 27 жовтня він працював на своєму робочому місці, т. Валя торгувала на своєму місці. У нього з нею стався конфлікт, у них виник спір. Коли це все закінчилося, жінка потерпілого сказала що за такі слова вона мене б сама побили, обвинувачений сказав попробуй. Вона підійшла до його прилавка, ОСОБА_3 замахнувся на нею морквиною. Підійшов потерпілий і одразу вдарив його, в мене вискочили вставні челюсті, одна впала за прилавок, я вийшов за нею. Вдарив в ліве око. ОСОБА_3 схватив потерпілого та положив його на стіл. Його жінка його разів 5 вдарила. Вони стали ображати ОСОБА_3 , він підбіг до їх прилавка та ногою відштовхнув його жінку. Їх розборонили. ОСОБА_3 наносив удари потерпілому коли положив його на стіл та вдарив правою рукою в щелепу. Поклав на прилавок потерпілого з силою щоб він не міг встати. ОСОБА_3 з обставинами встановленими під час досудового розслідування згоден.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінують, визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказані вище кримінальні правопорушення за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось.

Пркурором заявлено клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив суд не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень визнає повністю.

Потерпілий, його представник, обвинувачений, захисник, кожен окремо проти задоволення такого клопотання не заперечували.

Потерпілий ОСОБА_5 , надав суду розписку відповідно до якої він отримав від обвинуваченого компенсацію та будь-яких претензій не має.

Також потерпілий та його представник просили суд суворо не карати обвинуваченого та просили суд цивільний позов залишити без розгляду.

Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його згода на клопотання захисника, заявлене в судовому засіданні. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.

Ухвалюючи вирок, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, за ознаками умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоров`я..

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, враховує постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, що підтверджується характеристикою з місця обвинуваченого.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховує визнання провини.

Обставиною, що обтяжують покарання судом не встановлені.

При призначенні вказаного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Скополла проти Італії» зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони захисту та потерпілої сторони, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від покарання з іспитовим строком, суд приймає до уваги прохання потерпілого ОСОБА_5 та враховуючи положення, закріплені в ч.1 ст. 75 КК України, суд зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов`язків.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, ставлення до вчиненого обвинуваченого, який повністю визнав свою провину, відсутність жодних претензій до обвинуваченого, обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра не перебував (м.к.п. а.с. 148), до лікаря – нарколога не перебував (м.к.п. а.с. 150), враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_5 , який претензій до обвинуваченого не має, позитивну характеристику обвинуваченого (м.к.п. а.с. 152), вважає, що йому необхідно надати шанс на виправлення та призначити покарання, не пов`язане з реальним його відбуттям, тому суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Тільки таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідатиме загальним засадам призначення покарання, його меті та принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, а в разі порушення ним відбування покарання з випробуванням, застосування до останнього реального покарання у вигляді позбавлення волі.

Судові витрати по справі відсутні.

Ураховуючи встановлені в справі обставини суд дійшов висновку про залишення цивільного позову без розгляду.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні до ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_5 пред`явлено цивільний позов, оскільки злочинними діями обвинуваченої завдано майнову та моральну шкоду.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 та його представник просили суд залишити цивільний позов залишити без розгляду у зв`язку з відшкодуванням обвинуваченим завданої шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача – це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

З огляду на викладене, беручи до уваги принцип диспозитивності у цивільному процесі та відмову позивача від позову, суд вважає вищевказану позовну заяву слід залишити без розгляду у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках цього кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення майнової та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.

Матеріали кримінального провадження № 12024041230002359 від 09.11.2024 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/671/25.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1