Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №183/512/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/512/26

№ 3/183/209/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., за участю секретаря судового засідання Купріянової О.М., захисника Сергєєва А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України,

зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

11 січня 2026 року, о 02 год. 22 хв., у м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 238, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest 7510 ARND-0039, водій дійсно керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння згідно з результатом огляду позитивний 1,98%, чим порушила вимоги пункту 2.9.а. Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Сергєєв А.М. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтовував тим, що працівниками поліції не було конкретизовано та названо ознак алкогольного сп`яніння водія, вказав, що поведінка ОСОБА_1 була повністю адекватною, порушень координації рухів та мовлення у неї не було, а твердження щодо зміни забарвлення кольору шкіри є безпідставними, оскільки подія відбувалася в темну пору доби. Крім того, захисник Сергєєв А.М. наголосив на порушенні поліцейськими встановленого порядку огляду: перед застосуванням спеціального технічного засобу не було здійснено обов`язкового пробного забору повітря; після фіксації результату водієві не було запропоновано погодитися чи не погодитися з ним, а також не запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Також правопорушнику не було роз`яснено її процесуальні права, чим було порушено вимоги ст. 256 КУпАП. Захисник зауважив, що після складання матеріалів ОСОБА_1 не була відсторонена від керування транспортним засобом, оскільки матеріали справи не мають належних документів щодо відсторонення. Поряд з цим, захисник звернув увагу суду на розбіжності в часі при фіксуванні події. Зокрема, у протоколі зазначено час керування транспортним засобом о 02:22, тоді як на наявному відеозаписі чітко зафіксовано, що о 02:20 автомобіль вже був зупинений. Оскільки наданий відеозапис не є безперервним та містить суперечності у хронології подій, захисник просив суд визнати його недопустимим доказом та закрити провадження у справі.

Вислухавши пояснення захисника Сергєєва А.М., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом досліджено матеріали справи а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563779 від 11.01.2026 року; рапорт інспектора поліції від 11.01.2026 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; тест №814 на алкоголь від 11.01.2026 р. результат якого становить 1,98% проміле, диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейських.

Судом встановлено, що 11 січня 2026 року о 02 год. 22 хв., у м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 238, водій ОСОБА_1 керувала Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила п.2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з відеореєстратора автомобіля поліцейських.

Згідно з Розділом I пунктом 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (затвердженої Наказом МВС/МОЗ України № 1452/735), огляду підлягають водії, щодо яких у поліцейського «є підстави вважати», що вони перебувають у стані сп`яніння.

Порядок проведення огляду визначено положеннями ст. 266 КУАП а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 цієї статті огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Фактично аналогічний за змістом порядок визначено в Інструкції.

Згідно з п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Доводи захисника про суперечливість ознак сп`яніння суд не приймає, оскільки виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм та в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд.

Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510», результат огляду 1,98 проміле, що підтверджується тестом №814 від 11.01.2026 року, актом огляду, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд у закладі МОЗ, так як не було для цього достатніх правових підстав, оскільки ОСОБА_1 погодилась і фактично пройшла огляд з використанням спеціальних технічних засобів, результати такого огляду не заперечувала.

Також, у ході розмови із працівниками поліції, ОСОБА_1 не озвучувала очевидних заперечень щодо факту керування нею автомобілем та пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння.

В подальшому, працівником поліції водія ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено її права, суд оцінює критично. Змістом протоколу про адміністративне правопорушення, у якому міститься особистий підпис ОСОБА_1 , підтверджується, що права та обов`язки їй роз`яснені.

Суд критично оцінює доводи захисника щодо переривання відеозапису та визнання його з цих підстав недопустимим доказом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, ст. 251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення, при цьому вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.

Таким чином, відеозапис, здійснений із застосуванням відеореєстратору та нагрудних камер поліцейських, які містять фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП, крім того вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.

Вислухавши захисника Сергєєва А.М., дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена.

При визначенні виду і розміру стягнення, суд керуючись ст. 33 КУпАП враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. Суд вважає, при таких обставинах до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 130, 279, 280, 40-1 КУпАП,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір 665,60 грн. на користь держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 місяців.

Суддя С.О. Краснокутський