Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №199/3483/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/3483/26

(2/199/4219/26)

РІШЕННЯ

іменем України

04.06.2026

м. Дніпро

справа №199/3483/26

провадження № 2/199/4219/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК»

відповідач – ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що 30.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем було укладено Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank».

Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 30.05.2024 слід розуміти як Кредитний договір № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024.

Умовами Кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

Згідно умовами Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті.

Таким чином, відповідачу було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200000,00 грн), а саме: надані кредитні кошти в сумі 40 000,00 грн., процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 59 %, строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою по рахунку, отже Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

В подальшому Відповідач припинив виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.

Станом на 27.11.2025 заборгованість за Кредитним договором № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024, становить 71 172,92 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 40 000,00 грн.; заборгованість за процентами - 31 172,92 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитними договорами № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024 в розмірі 71 172,92 грн., а також судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 25.03.2026 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Розгляд (формування та зберігання) судової справи проводиться в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 , постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.05.2024 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank» ( Кредитний договір № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024).

Згідно умовами Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті.

Таким чином, ОСОБА_1 було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (200 000,00 грн), а саме: надані кредитні кошти в сумі 40 000,00 грн., процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 59 %, строк користування – 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

АТ «ТАСКОМБАНК» свої зобов`язання за кредитним договором № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024 виконало в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024.

Утім, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024, вбачається, що станом на 27.11.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024 становить 71 172,92 грн., з яких: 40 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 31 172,92 грн. – заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В силу приписів ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано до суду доказів виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024 в розмірі 71 172,92 грн., з яких: 40 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 31 172,92 грн. – заборгованість за відсотками.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 002/26732487-CK_SB від 30.05.2024, яка виникла станом на 27.11.2025 та становить 71 172 (сімдесят одна тисяча сто сімдесят дві) грн. 92 коп., з яких: 40 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 31 172,92 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 04 червня 2026 року.

Позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження – пр. Леоніда Каденюка, буд. 23, м. Київ, 02094.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації – АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець