Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №730/284/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)3-50-01

Справа №730/284/26

Провадження № 1-кп/730/37/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р.

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни кримінальне провадження №120262704100000028 від 25 лютого 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Борзна Борзнянського району Чернігівської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта повна загальна середня, неодруженої, непрацюючої,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 24 лютого 2026 року близько 19-22 год., в умовах дії в Україні воєнного стану, уведеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, який неодноразово був продовжений та діє на теперішній час, перебуваючи на вул. Київська в м. Борзна Ніжинського району Чернігівської області, зустріла ОСОБА_5 та звернулася до нього з проханням надати мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, нащо останній погодився та надав їй власний мобільний телефон. Отримавши телефон, вона виявила під чохлом телефону пароль доступу до мобільного банківського додатку «Приват24» АТ КБ «Приватбанк», в цей час в неї виник прямий умисел на таємне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , реалізуючи який, скориставшись неуважністю останнього, таємно від оточуючих шляхом вільного доступу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання умисно, з корисливих мотивів, без дозволу та відома власника рахунку, ОСОБА_4 здійснила вхід до мобільного банківського додатку «Приват24» та здійснила переказ грошових коштів у сумі 4000 грн з банківської картки, відкритої в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 № НОМЕР_1 на власну банківську картку, відкриту в АТ «Monobank» № НОМЕР_2 , після цього розпорядилася отриманим коштами на власний розсуд. Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 4000 гривень.

Крім того, 24.02.2026 близько 19-22 год ОСОБА_4 , перебуваючи на вул. Київська у м. Борзна, маючи умисел спрямований на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанк» - « НОМЕР_3 , маючи доступ до мобільного телефону ОСОБА_5 , на якому знаходився електронний платіжний засіб «Privat24», попередньо знаючи пароль до персонального кабінету автоматизованої системи «Privat24», не маючи його офіційного дозволу, здійснила несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками АТ КБ «ПриватБанку» - «Privat24», а саме увійшла в систему, що належить останньому, що призвело до втручання в роботу автоматизованої системи «Privat24», та в подальшому з картки відкритої ОСОБА_5 в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошових коштів в cумі 4000 грн на власну банківську картку, відкриту в АТ «Mоnobаnk» № НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 у судовому засіданні винною себе у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, підтвердила обставини викладені у обвинувальному акті. Повідомила, що дійсно 24.02.2026 вона зустріла свого знайомого ОСОБА_5 , та звернулася до нього з проханням надати мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, на що він погодився. Вона помітила під чохлом телефону клаптик паперу на якому був записаний пароль доступу до мобільного додатку «Приват24». Вона здійснила вхід до мобільного банківського додатку «Приват24» та переказала 4000 грн з банківської картки ОСОБА_5 на власну банківську картку. Вона повернула кошти потерпілому після того, як він звернувся до поліції. Щиро розкаялася у скоєному.

Потерпілий був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток за адресою місця проживання, проте у судове засідання не з`явився, у своїй заяві від 27.02.2026 просив безпосередні судові розгляди проводити без його участі; у заяві від 31.03.2026 вказував, що матеріальна шкода йому відшкодована в повному обсязі; щодо покарання обвинуваченій покладався на розсуд суду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, ураховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнала свою вину в інкримінованих їй діяннях, ніхто з учасників не ставить під сумнів та не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, у суду відсутні сумніви у добровільності та істинності позицій учасників процесу, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченої та матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої та стосуються речових доказів.

Допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження у визначеному порядку та обсязі, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у пред`явленому їй обвинуваченні повністю доведена і її дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, та несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд бере до уваги ступінь тяжкості скоєних нею кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів (ч.4 ст.185 КК України) та кримінальних проступків (ч. 1 ст. 361 КК України), пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, особу винної.

ОСОБА_4 за місцем проживання негативної характеристики не має, незаміжня, є особою працездатного віку, але не офіційно не працює, отримуючи доход від періодичних заробітків, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судима у силу ст. 89 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.

Згідно досудової доповіді Ніжинського районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській області ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, у зв`язку з чим виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства з покладенням передбачених ст.76 КК України обов`язків.

Ураховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу винної, майновий стан, визнання вини та її ставлення до скоєного діяння, розмір заподіяної шкоди та добровільне її відшкодування, позицію потерпілого, висновок уповноваженого органу з питань пробації, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання призначеного вироком суду з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на неї обов`язки

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, та відповідатиме визначеній у ст.50 КК України меті покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу не надходили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 369-371, 374-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, і призначити їй покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 361 КК України у вигляді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком суду, з випробуванням з іспитовим строком у 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на неї відповідно до ст.76 КК України такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Redmi Note 13» - переданий на зберігання ОСОБА_5 - залишити у володінні ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «Redmi Note 7» - переданий на зберігання ОСОБА_4 - залишити у володінні ОСОБА_4 .

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1