Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнього затримання
Дата: 03 червня 2026 р.
Справа: №576/1452/26
Суддя: Сапон О. В.
Справа № 576/1452/26
Провадження № 2-а/576/23/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2026 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сапона О.В.,
з участю секретаря Самойленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області в особі Глухівського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-
В С Т А Н О В И В:
04 червня 2026 року начальник Глухівського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, у якому просить затримати строком на 6 місяців громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Позов обґрунтовано тим, що 31.12.2009 ОСОБА_1 відповідно до п.3 ч.3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» отримав дозвіл на імміграцію в Україну № 9609, як особа яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням. У подальшому, 04.02.2010 останній документований посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 .
29.12.2025 УДМС у Сумській області отримано подання УСБУ в Сумській області за вих. № 68/4/68/8-4092 щодо наявності підстав для відкликання дозволу на імміграцію в Україну громадянину російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.2 ч.1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію», у зв`язку з його причетністю до діяльності, що становить загрозу національній безпеці України.
За результатами проведених перевірок, 16.01.2026 УДМС у Сумській області прийнято рішення №06 про відкликання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.2 ч.1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» та рішення про відкликання посвідки на постійне проживання на підставі ч.2 ст. 12 Закону України «Про імміграцію». Того ж дня Глухівським відділом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області відносно ОСОБА_1 прийнято рішення № 591613010002040 про його примусове повернення і надано строк для добровільного виїзду за межі території України до 10.02.2026.
За оскарженням прийнятих 16.01.2026 рішень ОСОБА_1 не звертався. Рішення про примусове повернення без поважних причин не виконав, доказом чого слугують відомості інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан»).
04.06.2026 відносно відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 203 КУпАП та відповідною посадовою особою застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Також 04.06.2026 відносно відповідача прийнято рішення про його примусове видворення.
Оскільки відповідач не виконав раніше прийняте рішення про примусове повернення, не має ідентифікуючих документів, нелегально перебуває на території України, позивач має підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, у зв`язку з чим вбачає необхідність звстосувати до нього заходи передбачені п.1 ч.1 ст. 289 КАС України.
Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивача Буханіста Т.М. позовні вимоги підтримала з підстав, які викладені в позові, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 щодо задоволення позову не заперечував.
Заслухавши доводи представника позивача та відповідача, безпосередньо дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився в м. Глухів Сумської області, є громадянином російської федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу відсутній, інформація про особу за обліками ДМС – відсутня, що вбачається з довідки про особу від 04 червня 2026 року Глухівського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області.
31.12.2009 ОСОБА_1 відповідно до п.3 ч.3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» надано дозвіл на імміграцію в Україну № 9609, як особі яка має право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
04.02.2010 ОСОБА_1 документований посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 .
За результатами проведених на підставі подання УСБУ в Сумській областіперевірок, рішенням УДМС у Сумській області від 16.01.2026 № 06 наданий громадянину рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на імміграцію № НОМЕР_2 від 31.12.2009 відкликаний на підставі п.2 ч.1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» та на підставі ч.2 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» відкликана посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 04.02.2010.
Також 16.01.2026 головним спеціалістом Глухівського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області Могилою Т.М. прийняте рішення (затверджене начальником відділу) № 591613010002040 про примусове повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до країни походження або третьої країни. Надано строк добровільно залишити територію України до 10.02.2026.
Зазначене рішення ОСОБА_1 не виконав.
04 червня 2026 року головним спеціалістом Глухівського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області Могилою Т.М. складено протокол серії МСМ № 002017 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 203 КУпАП.
Постановою начальника цього ж відділу від 04.06.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
04 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , складено протокол № МСМ № 000033 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП, за яким 04.06.2026 о 10 год. 23 хв., у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 203 КУпАП для забезпечення своєчасного розгляду справи, вирішення питання про поміщення до ПТПІ останнього затримано до 72 години.
Також цього ж дня головним спеціалістом Глухівського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області Могилою Т.М. стосовно громадянина рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняте рішення (затверджене начальником відділу) № 5916100100000814 про примусове видворення з України.
Зазначене рішення відповідачем не оскаржене.
Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (далі — Закон) визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону cтрок перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Частиною першою статті 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону, а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).
Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Пунктом 7 частини другої статті 262 КупАП визначено, що адміністративне затримання провадиться посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - у разі порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, під час здійснення ними своїх повноважень щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції.
Згідно із ч. 2 ст. 263 КупАП осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в`їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в`їзду-виїзду, правила використання об`єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які порушили законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або не виконали рішення про заборону в`їзду в Україну, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з`ясування обставин правопорушення - до трьох діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КУпАП Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.
При цьому частиною першою статті 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичнихосіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1)затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2)затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3)взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 289 КАСУ строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Враховуючи викладене, положення законодавства, визнання відповідачем позову, а також те, що відповідач нелегально перебуває на території України, порушуючи міграційне законодавство України, немає документів які посвідчують особу, суд знаходить підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 90, 241-246, 271, 289, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов начальника Глухівського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (місцезнаходження: Сумська область, м. Глухів, вул. Київська, 8; ідентифікаційний код юридичної особи - 37846279) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) задовольнити.
Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на шість місяців до 03 грудня 2026 року.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення про затримання іноземця або особи без громадянства не зупиняє його виконання.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон
Оригінал: reyestr.court.gov.ua