Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №484/1538/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/1538/26

Провадження № 3/484/560/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Коваленко Н.А., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли до суду від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу, 24.03.2026 о 22.30 год в м. Первомайськ , вул. Одеська, напроти будинку №49 водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSA д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці скоєння ДТП за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що 24.03.2026 о 22.30 в м. Первомайськ по вул. Одеській, напроти будинку №49 керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSA д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив ДТП, за котру вже визнаний винним судом та сплатив призначене стягнення у виді штрафу. Разом з тим заперечив, що знаходився в стані алкогольного сп`яніння, події того дня не пам`ятає, оскільки під час ДТП вдарився об лобове скло автомобіля, почував себе дуже погано, отримав струс мозку і по теперішній час має проблеми зі здоров`ям (погано зі слухом). Відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння тому, що дуже погано себе почува, не розумів, що йому пропонували працівники поліції також не розумів. Просить не притягувати його до відповідальності за статтею, за якою відносно нього складено протокол. Вказав, що взагалі дуже рідко вживає і того дня був тверезий.

За клопотанням ОСОБА_1 в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_2 , яка пояснила, що про скоєння її чоловіком ОСОБА_1 ДТП вона дізналася від сусіда ОСОБА_3 і відразу з ним поїхала на місце ДТП. Бачила, що її чоловікові було дуже зле, у нього почалася рвота, оскільки вона і її чоловік медики, то вирішили не їхати до медичного закладу щоб отримати медичну допомогу, а поїхали разом додому і вже вдома її чоловік лікувався. Вона чула, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але останній дуже погано себе почував і відмовився.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

ОСОБА_1 поставлено у провину, що він, керуючи транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на визначення стану сп`яніння відмовився.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Із аналізу вказаних норм слідує, що підставою для проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у такому стані на основі виявлених ознак сп`яніння.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно із вимогами пункту 7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Встановлено, що відповідно до протоколу серії ЕПР1 №623376 від 24.03.2026 о 22.30 год в м. Первомайськ, вул. Одеська, напроти будинку №49 водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSA д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці скоєння ДТП за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В матеріалах справи наявне пояснення від 24.03.2026 у котрому ОСОБА_1 вказав, що 24.03.2026 близько 22.30 год. рухався транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSA д.н.з. НОМЕР_1 , але перд цим вживав алкогольні напої.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від проходження огляду від 24.03.2026 ОСОБА_1 відмовилася.

У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що 24.03.2026 ОСОБА_1 був направлений на огляд до закладу охорони здоров`я КНП ПЦМБЛ.

Відповідно до копії протоколу від 24.03.2026 серії ЕПР1 № 623390, 24.03.2026 о 22.30 в м. Первомайськ , вул. Одеська, напроти будинку №49 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSA д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою , відволікся в результаті чого допустив зіткнення з дороджнім відбійником, у результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

До матеріалів справи також долучені відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано, як 24.03.2026 працівник поліції на місці події повідомляє про наявність ознак сп`яніння та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера на, що він не погодився, також не погодився пройти огляд у медичному закладі.

Таким чином, наявні у матеріалах справи доказами повністю підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на неодноразові вимоги поліцейських, та спростовують доводи ОСОБА_1 з приводу не визнання ним вини.

Відповідно до п. 8 Розділу І Інструкції у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Оскільки, ОСОБА_1 і його дружина підтверджують, що ОСОБА_1 погано себе почував внаслідок вчиненої ним ДТП, отримав струс мозку, почалася рвота, вимога працівників поліції про проходження огляду у медичному закладі є правомірною.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 26 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його захисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними вище доказами.

Враховуючи викладене, обставини та характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ч.1 ст.130,283,284,285 КУпАП, ст.4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання, відповідно до ст.308 КУпАП, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Суддя Н.А.Коваленко