Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №337/2607/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

05.06.2026

ЄУН 337/2607/26

Провадження №1-кп/337/387/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026082070000292 від 03.04.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей немає, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 02.12.2020 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт;

- 18.03.2021 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, 71, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 10.12.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15,

ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнилась 16.05.2024 умовно-достроково, невідбутий строк 3 місяці 19 днів;

- 12.11.2025 Олександрівським районним судом м. Запоріжжя за ч.4 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 25.11.2025 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 2 роки;

22.01.2026 ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя визначено застосування покарання за наявності кількох вироків: вироку Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2025 і вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2025, та на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначено 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 приблизно о 22:00 год. ОСОБА_5 , перебуваючи біля 1-го під`їзду будинку № 9 по пр. Інженера Преображенського у м. Запоріжжі, на тротуарі знайшла Універсальну банківську картку за № НОМЕР_1 , яка була втрачена її власницею ОСОБА_6 того ж дня, на якій встановлений ліміт по оплаті без підтвердження PIN-коду, емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» та яка в силу положень ст.1 Закону України «Про інформацію», примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом. Після цього у ОСОБА_5 виник умисел на її привласнення з корисливих мотивів, направлених на таємне викрадення грошових коштів з банківського рахунку вказаної картки. Знайшовши вказану банківську картку та привласнивши її, ОСОБА_5 не вчинила жодних дій щодо встановлення власника картки чи її повернення, а покинула місце вчинення кримінального правопорушення та пішла до найближчого магазину з метою продовження свого злочинного, корисливого умислу, направленого на заволодіння грошовими коштами з рахунку вказаної картки шляхом безконтактної оплати за товар.

У подальшому, ОСОБА_5 , в період часу з 22:46 год. 01.04.2026 по 08:53 год. 02.04.2026, після привласнення банківської карти № НОМЕР_1 , емітованої АТ КБ «Приватбанк», яка належить потерпілій ОСОБА_6 та приєднана до її банківського рахунку НОМЕР_2 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів потерпілої, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, який введено в дію відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», таємно викрала грошові кошти з банківського рахунку потерпілої ОСОБА_6 , шляхом придбання товарів з використанням безконтактного способу оплати, який не потребує введення захисного пін-коду, через термінали у торгівельних точках, які знаходяться на території Хортицького району м. Запоріжжя, а саме:

- 01.04.2026 о 22:46 год. в магазині «TWIX 24-7» за адресою: м. Запоріжжя, просп. Ювілейний, буд. 20-А, розрахувавшись однією транзакцією на загальну суму 170 гривень;

- 01.04.2026 у період часу з 23:19 год. по 23:23 год. у кіоску № 110 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 38, розрахувавшись десятьма транзакціями на загальну суму 4500 гривень;

- 02.04.2026 у період часу з 06:19 год. по 06:22 год. у кіоску № 110, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 38, розрахувавшись двома транзакціями на загальну суму 930 гривень;

- 02.04.2026 о 06:55 год. у кіоску «Крамниця Героїв» за адресою: м.

Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 34, розрахувавшись однією транзакцією на

суму 420 гривень;

- 02.04.2026 у період часу з 06:59 год. по 07:01 год. у кіоску «М`ясна Лавка» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 34, розрахувавшись двома транзакціями на загальну суму 849 гривень 10 копійок;

- 02.04.2026 у період часу з 08:44 год. по 08:48 год. у кіоску № 110, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 38, розрахувавшись вісьмома транзакціями на загальну суму 2930 гривень;

- 02.04.2026 о 08:53 год. у кіоску «CHЕCК POINT» за адресою: м.

Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, 32-А, розрахувавшись трьома транзакціями на суму 1124 гривень,

тим самим спричинивши матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 10 923 гривні 10 копійок.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнала в повному обсязі, підтвердила обставини скоєння кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорювала їх, від дослідження в судовому засіданні доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування відмовилася та пояснила, що 01.04.2026 приблизно о 22 годині вона проходила повз 1-го під`їзду будинку №9 по пр. Інженера Преображенського в м. Запоріжжі та знайшла банківську картку потерпілої. Вона забрала цю банківську картку та пішла з нею в найближчий магазин, щоб спробувати за допомогою цієї картки розрахуватись за придбання товару. В магазині вона купила пачку сигарет за 170 грн та розрахувалась за допомогою картки потерпілої через термінал. Після цього вона пішла до кіоску на вул. Василя Сергієнка, де з використанням цієї ж банківської картки 10-ма транзакціями (щоб сума одного платежу не перевищувала 500 грн) придбала ще сигарет на загальну суму 4500 грн. Після цього вона пішла додому. Наступного дня, 02.04.2026 вранці вона знову прийшла до кіоску на вул. Василя Сергієнка, де придбала товар, розрахувавшись цією ж карткою через термінал двома транзакціями, а саме купила сигарети на суму 930 грн. Далі вона пішла на вул. Героїв 93-ї бригади, де за допомогою цієї ж картки зробила покупки у кіосках: в одному купила миюче, шоколадки на загальну суму 420 грн, в іншому - ковбасні вироби, сир на суму 849,10 грн. Потім вона повернулась на вул. Василя Сергієнка, де у двох кіосках придбала салфетки, шоколадки, напої на суми 2930 грн та 1124 грн, теж розрахувавшись карткою декількома транзакціями через термінали. Всього за допомогою банківської картки потерпілої розрахувалось за придбання товару на суму 10923,10 грн. Далі вона поїхала в центр міста, де теж спробувала розрахуватись за товар карткою потерпілої, але платіж не пройшов, картка була вже заблокована, тому вона її зламала та викинула. Також пояснила, що вона вже притягалась до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, тому знала, що розраховуватись чужою карткою треба так, щоб сума платежу не перевищувала 500 грн та сподівалась, що її не викриють. Розуміє, що вчинила неправильно та шкодує про це. Під час досудового розслідування вона відшкодувала потерпілій матеріальну шкоду. Щиро кається в скоєному, просить суворо її не наказувати.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, надала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд у її відсутність, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має.

Прокурор, обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник вважали за можливе проводити судовий розгляд у відсутність потерпілої, а також не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, здійснювати судовий розгляд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, а тому визнання обвинуваченою своєї вини, на думку суду, є цілком виправданим.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 визнала свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, інші учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.

Суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України, а саме привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України,тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, у скоєнні яких суд визнає її винуватою.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення за ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином, а також суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, є працездатною особою, але не працевлаштована, відомості про стабільні джерела доходу відсутні, незаміжня, неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, відомості про міцні соціальні зв`язку відсутні, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, але з 2021 року неодноразово оглядалась лікарем-наркологом, востаннє 09.04.2026, діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, алкоголю, психостимуляторів, синдром залежності, на час наданні інформації перебувала під клінічним наглядом на державній програмі замісної підтримувальної терапії (з 17.09.2024), має постійне місце проживання та реєстрації.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , суд визнає її щире каяття та добровільне відшкодування завданої потерпілій матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд не встановив.

З урахуванням вищевикладеного, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень, призначити їй за ч.1 ст.357 КК України покарання у вигляді обмеження волі на мінімальний строк, що передбачений санкцією даної статті, та за ч.4 ст.185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, що передбачений санкцією даної статті.

Разом з цим, покарання за даним вироком обвинуваченій ОСОБА_5 слід призначити відповідно до правил, передбачених ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Також судом з`ясовано, що ОСОБА_5 була засуджена12.11.2025 вироком Олександрівського районного суду м. Запоріжжя за ч.4 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік та 25.11.2025 вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя за ч.1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22.01.2026 ОСОБА_5 визначено застосування покарання за наявності цих двох вироків та на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

Враховуючи, що кримінальні правопорушення, за якими ОСОБА_5 обвинувачується в межах даного кримінального провадження, остання вчинила в період іспитового строку, суд вважає необхідним визначити остаточне покарання обвинуваченій на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання, призначеного за вироками Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2025 та Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 25.11.2025, із врахуванням ухвали Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 22.01.2026, якою визначено остаточне покарання за двома вироками.

При цьому суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 неможливо без ізоляції від суспільства і призначене покарання вона повинна відбувати реально.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої, попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, суд не знаходить.

Також суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст.69 КК України та призначення їй покарання за ч.4 ст.185 КК України більш м`якого, ніж передбачено законом, зокрема, у вигляді штрафу, про що просив захисник обвинуваченої, оскільки обставини справи та дані про особу обвинуваченої не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і впливають на пом`якшення покарання.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

У цьому кримінальному провадженні відносно обвинуваченої ОСОБА_5 застосовуваний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

З метою забезпечення кримінального провадження, на підставі ст.181, п.2 ч.4 ст.374 КПК України, враховуючи особу обвинуваченої, яка незміжня, не працює, раніше неодноразово судима, а також з врахуванням призначеного їй реального покарання у виді позбавлення волі у даному кримінальному провадженні, суд вважає наявними ризики, передбачені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити нові кримінальні правопорушення. А тому з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік,

за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироками Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 12.11.2025 та Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 25.11.2025 із врахуванням ухвали Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 22.01.2026, якою визначено остаточне покарання за двома вироками, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_5 з моменту її фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тим самим - домашній арешт за місцем її проживання: АДРЕСА_2 із забороною залишати своє житло у період часу з 19:00 год. до 07:00 год. наступного дня без дозволу суду; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу суду; з`являтися до суду за першим викликом і у призначений час.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung А-55», який переданий на зберігання потерпілій – залишити потерпілій ОСОБА_6 ; виписку по банківському рахунку, СД-Р диск з випискою роздруківки по банківському рахунку, DVD-R диск з відеозаписом, які знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору, потерпілій.

Суддя ОСОБА_1