Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №334/3857/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 04.06.2026

Справа № 334/3857/26

Провадження № 2-а/334/75/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря судового засідання Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжя в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого в особі представника – адвоката Гаранської Уляни Вікторівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2026 ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Гаранської У.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оновивши дані в мобільному застосунку Резерв+, позивач виявив, що перебуває у розшуку, так як порушив правила військового обліку, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП.

Однак позивачу жодних повісток не вручалося. У мобільному застосунку «Резерв+» у позивача зазначена актуальна адреса проживання: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою засобами поштового зв`язку повістки позивачу також не надходили.

З метою збирання доказів представник позивача звернулася із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо отримання копій повісток та доказів їх вручення ОСОБА_1 . Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.04.2026 №2659 на адресу громадянина ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було надіслано персональну повістку №2693187 з датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 10.03.2025 о 09-00.

На підтвердження цього ІНФОРМАЦІЯ_4 надав копію зазначеної повістки з описом вкладення від 25.02.2025. Таким чином, з моменту направлення позивачу повістки ІНФОРМАЦІЯ_4 пройшло більше одного року.

При цьому ІНФОРМАЦІЯ_4 не було надано доказів вручення та/або повернення зазначеної повістки, зокрема відмітки від поштового оператора про отримання повістки, відмітки про відмову отримати поштове відправлення, відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Інших повісток ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавав.

Так як позивач перебував в розшуку, не бажаючи бути доставленим до ІНФОРМАЦІЯ_3 , він подав заяву в застосунку «Резерв+», що згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

У зв`язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_4 було винесено постанову №R477300 від 15.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на позивача штраф у сумі 17000 грн., в якій зазначено, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізації»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, однак не зазначено ані номеру та дати повістки, ані час та місце, куди мав з`явитися позивач.

Позивач постанову №R477300 від 15.04.2026 отримав в мобільному застосунку «Резерв+». Зазначена постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, тип файлу Підпис PKCS #7 (.p7s ).

Зазначена постанова винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

Однак згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису підписувачем постанови є ОСОБА_2 , організація (установа): ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , час підпису: 09:21:51 15.04.2026, сертифікат виданий: КНЕДП «ЦСК Збройних Сил України».

Таким чином постанова № R477300 від 15.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , а підписана посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто неуповноваженою особою.

Позивач із постановою № R477300 від 15.04.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП не згоден, так як він не вчиняв жодних адміністративних правопорушень. Позивачу жодних повісток не вручалося. Доказів належного здійснення оповіщення позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано. Таким чином, відповідач не надав жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Просить скасувати постанову № R477300 від 15.04.2026 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надавали.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та давши їм оцінку прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

15.04.2026 відносно ОСОБА_3 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесена постанова № R477300 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в якій зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 210-1 КУпАП.

Постановою № R477300 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 15.04.2026 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00грн.

Справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 . В постанові зазначено, що 13.04.2026 через електронний кабінет військовозобов`язаного надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тобто, є бланкетною. Так, у постанові зазначено, що позивач порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Відповідно до п.30-1 Порядку №560, кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR- код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.04.2026, наданого на запит адвоката Гаранської У.В., згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на адресу громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , засобами поштового зв`язку було надіслано персональну повістку № 2693187 з датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 10.03.2025 о 09.00. У вказаний у повістці час та дату ОСОБА_1 до територіального центру не прибув, поважних причин неприбуття не надав, чим порушив Правила військового обліку, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та скоїв правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП. Також повідомлено що протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 не складались. Постанови у справах про адміністративні правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 не вносились. Станом на час опрацювання запиту громадянин ОСОБА_1 у розшуку не перебуває.

До відповіді на адвокатський запит надано копію повістки № 2693187 від 25.02.2025, згенерованої в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно якої ОСОБА_1 10.03.2025 о 09.00 год. необхідно було з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Також надано копію опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення № 0610234042583 в якому зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , 25.02.2025 направлена повістка.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття на 10.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з`ясування факту належного інформування позивача про обов`язок з`явитись до РТЦК.

Змінами, внесеними Постановою уряду від 8 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

З наведеного вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

В постанові, що оскаржується, не зазначено, у який спосіб здійснювалось оповіщення позивача (особисто чи поштовими засобами зв`язку). Крім того, не зазначено місце, день і час явки за викликом, мету виклику. Не зазначено номеру та дати повістки, яка була сформована та направлена на ім`я ОСОБА_1 .

Якщо оповіщення здійснювалось поштовими засобами зв`язку, то постанова повинна містити дату та номера поштового відправлення АТ «Укрпошта», яким було відправлено повістку, адресу, на яку було направлено повістку, дату належного підтвердження оповіщення військовозобов`язаного, що є основним доказом для підтвердження вини правопорушника.

Разом з цим, доказів на підтвердження належного оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 10.03.2025 о 09.00 год. з метою уточнення даних не долучено.

Матеріали справи не містять ані копії повістки із особистим підписом позивача про її отримання, ані відеозапису процесу вручення повістки чи ознайомлення з її змістом, ані акту про відмову від її отримання, ані зворотного повідомлення від установи поштового зв`язку про її надсилання.

За встановлених у справі обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено обставин отримання позивачем повістки, та відповідно не доведено факту повідомлення його в установлений законом спосіб про необхідність з`явитись до РТЦК, що слугувало підставою для винесення спірної постанови.

Суд бере до уваги, що згідно оспорюваної постанови, на адресу РТЦК 13.04.2026 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Разом з тим, суд враховує позицію Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі № 177/525/17(2-а/177/23/17), згідно якої сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з нормою статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел). Належних та допустимих доказів як на користь наявності об`єктивної сторони правопорушення, так і суб`єктивної сторони у діях позивача матеріали справи не містять.

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Натомість, будь-яких належних і допустимих доказів, які б надали суду підстави для висновків про обґрунтованість оскаржуваної постанови, стороною відповідача не надано.

За приписами ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вказані норми адміністративного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості свого рішення, зокрема, події адміністративного правопорушення та наявності його складу у діях позивача. Проте, у даній справі вказаний обов`язок не дотриманий.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-3КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише в оспорюваній постанові, та не підтверджується жодними іншими доказами.

Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не доведено правомірності оскаржуваної постанови, як і наявності події і складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

На момент складання постанови 15.04.2026 сплив один рік з моменту неявки позивача до РТЦК для уточнення даних (10.03.2025), а тому спливли строки, встановлені ст. 38 КУпАП для накладання адміністративного стягнення.

Відповідно, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, закриттю з підстав, встановлених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 532,48 грн., що підтверджено відповідною квитанцією. У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені, відповідно до ст.139 КАС України судовий збір слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 6-9, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , поданий в особі представника – адвоката Гаранської Уляни Вікторівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R477300 від 15.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП .

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 532,48 грн.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо сторін у справі:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_8 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя: Турбіна Т. Ф.