Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №331/402/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/402/26

Провадження № 3/331/386/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 73/12 від 14.01.2026 року, згідно інформаційних систем Головного управління ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 не зареєстрований як фізична особа-підприємець. За результатами отриманої податкової інформації відповідно до п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України, встановлено, що ОСОБА_1 провадив господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, а саме з метою отримання прибутку та згідно отриманої податкової інформації (лист ДПС України від 15.12.2025 № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області №4888/8 від 15.12.2025) (додатки) із даними з Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій) в період з 01.06.2025 по 30.10.2025 року з використанням послуг (сервісів) ТОВ «Нова Пей» в частині операцій з приймання коштів, а саме отримано 27 грошових переказів на загальну суму 30 569,00 грн., що вказує на систематичне здійснення господарської діяльності та порушення п.2 ст. 50 Цивільного кодексу України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повісток про виклики до суду на адресу проживання, яка зазначена в протоколі.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Дерев`янко І.О. в судове засідання не з`явилася, надала суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 провину не визнає та наполягає, що господарську діяльність не здійснював. Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджують наведені в протоколі події, також не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 систематично здійснював зазначений вид діяльності. Сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом підтвердження вини. Роздрукована довідка про рух коштів ОСОБА_1 , що створювалось ТОВ «Нова Пей» в період з 14.06.2025 р. по 27.10.2025 р., свідчить про витрати у розмірі 17 595,00 грн. та зарахування у розмірі 17 599,00 грн. Інформація ГУ ДПС у Запорізькій області не відповідає дійсності, вбачаються розбіжності, ГУ ДПС у Запорізькій області вказує на систематичне здійснення господарської діяльності, однак таку систематичність не доведено. З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього документів не вбачається усіх необхідних ознак об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу не долучено належних доказів щодо провадження ОСОБА_1 господарської (підприємницької) діяльності, а також, що існують інкриміновані грошові перекази на загальну суму 30 569 грн. Грошові перекази у такій кількості не зафіксовані, що позбавляє можливості їх проаналізувати. Таким чином, вважають, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що є підставою для закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

П.2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, у зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме посадова особа, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто «поза розумним сумнівом» довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Також суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи і не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який передбачає співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій.

За усталеною практикою ЄСПЛ суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Диспозиція ч. 1 ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Так, за ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб підприємців є відкритою.

У ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку.

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Крім того, відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення, з метою отримання прибутку.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі доведення систематичної діяльності особи, спрямованої на отримання доходу, зокрема, від продажу товарів, при цьому, така діяльність повинна містити саме ознаки господарської (підприємницької) діяльності в розумінні чинного законодавства.

Відповідно до ст.7, 245, 252, 280 КУпАП, суд, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Так, вирішуючи питання наявності/відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд виходить з необхідності встановлення чи дійсно останній здійснював господарську діяльність, оскільки вказана ознака є складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В той же час, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області в протоколі про адміністративне правопорушення суть правопорушення викладена не у відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП, зокрема, не конкретизовано яку саме господарську діяльність здійснював ОСОБА_1 без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, що ця діяльність мала систематичний характер, здійснювалась на власний ризик та з метою отримання прибутку, що є основними ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення.

На підтвердження провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, в протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на лист ДПС України від 15.12.2025 за № 29469/7/99-00-24-04-01-07, копію якого долучено до протоколу, та згідно з яким за результатами проведеного аналізу інформації з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій з приймання коштів для їх подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб, виявлені вказані в додатках випадки. Така інформація направлена для проведення аналізу, та у разі встановлення фактів порушень вимог законодавства, вжиття заходів.

Додаток до такого листа оформлений у вигляді таблиці по операціям з приймання коштів для їх подальшого переказу на адреси платників податків та фізичних осіб, що створювалися ТОВ «НоваПей», витяг з якого долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. В цій таблиці лише вказано РНОКПП ОСОБА_1 , його прізвище ім`я по батькові, кількість переказів та сума.

В той же час, всупереч листу ДПС України від 15.12.2025 №29469/7/99-00-24-04-01-07, ГУ ДПС у Запорізькій області надану інформацію не перевірив та її аналіз, зокрема аналіз зазначених в додатку грошових переказів, не провів. Надана інформація містить лише відомості про кількість переказів та їх суму, але жодним чином не підтверджує факт здійснення систематичної господарської діяльності ОСОБА_1 .

Сам по собі факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів через сервіс «НоваПей» без встановлення їх призначення, періодичності, зв`язку з конкретними товарами чи послугами та без підтвердження їх отримання як плати за господарську діяльність, не може свідчити про здійснення останнім господарської діяльності та не підтверджує наявності мети отримання прибутку.

При цьому норми діючого законодавства не забороняють здійснювати епізодичний продаж дрібних особистих речей та не зобов`язують у такому випадку особу до здійснення реєстрації як суб`єкта господарювання або подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, оскільки такі дії не носять характеру господарської (підприємницької) діяльності.

До протоколу надана таблиця з доходами ОСОБА_1 в період з січня по жовтень 2025 року, з якої також не можна зробити висновок про обставини вказані в протоколі, зокрема про здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської діяльності в інкримінований період.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 164, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя В.М. Світлицька