Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №308/7493/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7493/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Чепка В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Закарпатській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення за № 308/7493/26 (провадження № 3/308/2572/26) та № 308/7494/26 (провадження № 3/308/2573/26) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Ознайомившись з поданими матеріалами, вважаю за необхідне об`єднати в одне провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

16.05.2026 близько 02 год. 40 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного впливу відносно своєї жінки та дитини, а саме поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував розправою та розпускав руки з метою нанесення тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

16.05.2026 близько 02 год. 40 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного впливу відносно своєї жінки в присутності малолітньої дитини, ОСОБА_3 , а саме поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував розправою та розпускав руки.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , визнав обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення. Також зазначив, що на даний час офіційно не працевлаштований. Пояснив, що ввечері 15.05.2026 року відпочивав разом із друзями, під час чого вживав алкогольні напої, після чого повернувся додому у стані алкогольного сп`яніння. За його словами, між ним та дружиною виникла словесна сварка на побутовому ґрунті, під час якої він поводився агресивно та допускав висловлювання і дії, що мали ознаки психологічного та фізичного домашнього насильства. Зазначив, що під час конфлікту в помешканні перебувала їхня малолітня дитина, яка стала свідком вказаної події.

Вважає, що нічого серйозного не відбулося, а з дружиною він примирився.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Пвідомила, що це не перший випадок застосування чоловіком фізичної сили щодо неї. Разом з тим потерпіла повідомила, що після події вони з чоловіком з`ясували стосунки, він визнав свою неправомірну поведінку. У зв`язку з цим вона сподівається, що надалі подібних випадків не повториться та ОСОБА_1 не вчинятиме щодо неї та дитини будь-яких проявів домашнього насильства.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції на дату вчинення правопорушення) визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП кваліфіковані правильно.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №275314 від 16.05.2026, відповідно до якого 16.05.2026 близько 02 год. 40 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного впливу відносно своєї жінки та дитини, а саме поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував розправою та розпускав руки з метою нанесення тілесних ушкоджень. Під час складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був присутній, отримав копію даного протоколу. Протокол складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, оформлено компетентним органом, в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в ньому чітко викладено суть правопорушення. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;

- відеозаписом долученим до матеріалів справи;

- копією термінового заборонного припису серія АА №273652;

- поясненнями потерпілої, доданими до матеріалів протоколу та заслуханими в судовому засіданні, в яких вона підтвердила факти, викладені в протоколі;

- поясненнями ОСОБА_4 , наданими у судовому засіданні, який визнав свою вину;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої поліцейським поставлено відмітку «так» на питання чи кривдник раніше вчиняв щодо постраждалої особи : фізичне, психологічне, та відмітку «так» на низку інших пунктів для оцінки ризиків.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи обставини справи, суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №275315 від 16.05.2026, відповідно до якого 16.05.2026 близько 02 год. 40 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного впливу відносно своєї жінки в присутності малолітньої дитини, ОСОБА_3 , а саме поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував розправою та розпускав руки. ОСОБА_1 був присутній, отримав копію даного протоколу. Протокол складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, оформлено компетентним органом, в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в ньому чітко викладено суть правопорушення. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;

- відеозаписом долученим до матеріалів справи;

- копією термінового заборонного припису серія АА №273652;

- поясненнями потерпілої, доданими до матеріалів протоколу та заслуханими в судовому засіданні, в яких вона підтвердила факти, викладені в протоколі;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої поліцейським поставлено відмітку «так» на питання чи кривдник раніше вчиняв щодо постраждалої особи : фізичне, психологічне, та відмітку «так» на низку інших пунктів для оцінки ризиків;

- поясненнями ОСОБА_4 , наданими у судовому засіданні, який визнав свою вину.

Досліджені докази, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, тому вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, характеристику з місця роботи, у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої у ч. 2 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 гривень.

Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Крім цього, відповідно до ст.39-1 КУпАПу разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суддя під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників (п. 4 ч.1 ст.24 Закону).

Суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.1, 2 ст.28 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму (ч.8, 9 ст.28 Закону).

Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт вчинення правопорушення, однак водночас зазначив, що, на його думку, «нічого серйозного не відбулося», оскільки він примирився з дружиною. Такі пояснення свідчать про недостатнє усвідомлення ним суспільної небезпечності власної поведінки, її наслідків для постраждалої особи та малолітньої дитини, яка була свідком конфлікту. Фактично правопорушник легковажно ставиться до вчиненого, мінімізує значення своїх протиправних дій та не демонструє належного розуміння негативного впливу домашнього насильства на членів сім`ї.

Крім того, потерпіла повідомила, що випадки застосування чоловіком фізичної сили щодо неї мали місце і раніше. Вказані обставини узгоджуються з формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої встановлено наявність попередніх проявів фізичного та психологічного насильства з боку кривдника.

За таких обставин суд доходить висновку, що одного лише застосування адміністративного стягнення недостатньо для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП. З метою формування у ОСОБА_1 відповідального ставлення до власної поведінки, усвідомлення неприпустимості будь-яких проявів домашнього насильства, корекції насильницьких моделей поведінки та запобігання вчиненню аналогічних правопорушень у майбутньому, суд вважає за необхідне направити його на проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, 173-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

об`єднати справи про адміністративні правопорушення за № 308/7493/26 (провадження № 3/308/2572/26) та № 308/7494/26 (провадження № 3/308/2573/26) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і розглядати в одному провадженні, присвоївши спільній справі № 308/7493/26 (провадження № 3/308/2572/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 Кодексу, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП, до відповідального суб`єкта Виконавчого комітету Ужгородської міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

У триденний строк з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили направити постанову до Ужгородської міської ради та Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, для проходження ОСОБА_1 програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.В. Чепка