Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №304/982/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/982/26 Провадження № 3/304/434/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 769373 від 13 травня 2026 року видно, що «14 (місяць зазначено нечитабельно) 2026 року близько 21.30 год за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї свекрухи ОСОБА_2 , а саме ображала останню нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю».

Вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до висновку, що протокол підлягає поверненню на доопрацювання виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 278 КУпАП (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені у ч. 1 ст. 256 КУпАП.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення і повинен провадитися судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Натомість вказаних вимог поліцейським офіцером громади відділу превенції відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Рущак О.В. при складанні протоколу не дотримано та не сформульовано склад адміністративного правопорушення, що ставиться у провину ОСОБА_1 , у відповідності з диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за якою поліцейська кваліфікувала дії особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та яка передбачає, зокрема, відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, до протоколу не долучено, запис змісту «притягалася за ст. 173-2 ч. 1» у відповідній графі протоколу, таким доказом у розумінні ст. 251 КУпАП не є. До того ж у характеристиці на ОСОБА_1 , яку офіцер громади долучає до матеріалів, поліцейська вказує на те, що «вищезазначена громадянка характеризується посередньо, відносно нього було складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП».

При цьому кваліфікація правопорушення у протоколі містить виправлення на ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що в силу вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, є неприпустимим.

По-друге, всупереч положенням п. 12 Розділу ІІ Інструкції протокол не підписано потерпілою ОСОБА_2 .

По-третє, долучені до протоколу копії, а саме копія Протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15 квітня 2026 року, не відповідає Вимогам до оформлювання документів ДСТУ 4163 - 2020, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, зокрема, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 13.01.2021 по справі № 280/3414/19, від 11.02.2021 по справі № 500/1525/20, від 23.02.2021 по справі № 9901/33/21 та інші.

У постанові від 30.11.2020 у справі № 580/207/20 Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

По-четверте, суддя вкотре звертає увагу особи, яка склала даний протокол про адміністративне правопорушення на необхідність суворого дотримання нею вимог п. 6 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, за яким усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою, оскільки протокол складено (заповнено) неакуратно, такий містить виправлення, повну дату народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (у протоколі липень, у характеристиці 30.10.1993) та дату вчинення адміністративного правопорушення суду встановити не вдалося.

За змістом ст. 251, 256 КУпАП обов`язок належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суддя не вправі у своїй постанові за підсумками розгляду справи вказувати на ті ознаки правопорушення, в скоєнні яких особа не обвинувачується в протоколі, тобто які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, адже у цьому разі він виходить за межі своєї компетенції.

У справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, зазначені недоліки відносяться до суттєвих порушень вимог КУпАП України, що не дозволяють здійснити всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі.

Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу, для належного оформлення.

З огляду на це суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення підлягає поверненню для належного оформлення органу, який направив його до суду.

У цьому аспекті суд враховує обґрунтування п. 71, п. 74 Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України», в якому Європейський суд зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб.

Крім цього суддя звертає увагу на необхідність усунення зазначених недоліків в максимально стислі строки, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності складає шість місяців з моменту його вчинення.

Керуючись ст. 7, 9, 277, 278-280, 283, 285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

матеріали справи про адміністративне правопорушення № 304/982/26 відносно ОСОБА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повернути на доопрацювання до відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:Ганько І. І.