Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №716/1532/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року

м. Чернівці

справа № 716/1532/25

провадження № 22-ц/822/684/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Одинака О. О.

суддів: Височанської Н. К., Кулянди М. І.

за участю секретаря судового засідання Тодоряка Г. Д.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий комітет Заставнівської міської ради як орган опіки та піклування

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2026 року

головуюча в суді першої інстанції суддя Сірик І. С.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У серпні 2025 року заявник звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Заява обґрунтована тим, що заявник є вітчимом ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 з 23 червня 2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_2 . Крім того, у шлюбі народилися двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 з дитинства є інвалідом І групи підгрупи «А» безстроково. Внаслідок своєї психічної хвороби, ОСОБА_2 потребує постійного догляду та нагляду, оскільки не контролює свої дії та не усвідомлює їх значення.

Вказує, що рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2021 року ОСОБА_2 визнано недієздатним, опікуном призначено ОСОБА_3 ,. строком на два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Зазначає, що на даний час не працює, здійснює догляд за дочкою ОСОБА_6 , до досягнення дитиною трирічного віку.

Акцентував увагу на тому, що відсутні інші особи, які мають змогу та бажають здійснювати опіку над ОСОБА_2 . Зокрема, мати ОСОБА_2 – ОСОБА_3 працює на повну ставку, батько ОСОБА_2 – ОСОБА_7 , після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , з сином не спілкується та не приймає участі в його житті.

Посилався на висновок від 11 серпня 2025 року виконавчого комітету Заставнівської міської ради, як органу опіки та піклування, яким визнано доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном над пасинком ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного просив суд:

– визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя міста Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, недієздатним;

– встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя міста Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, в межах дворічного строку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , недієздатним.

У призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – відмовлено.

Тимчасово, до встановлення опіки і призначення опікуна, покладено обов`язок щодо опіки над недієздатним ОСОБА_2 на орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Заставнівської міської ради.

Встановлено строк дії рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 недієздатним – два роки з дня набрання ним законної сили.

Суд дійшов висновку, що за частиною третьою статті 296 ЦПК України, частини другої статті 2 СК України, а також вимог чинного законодавства щодо визначення поняття «близькі особи», ОСОБА_1 є належним заявником.

Згідно з частиною третьою статті 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обов`язковими умовами для визнання фізичної особи недієздатною, крім наявності в неї хронічного, стійкого психічного розладу, є нездатність такої особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Недієздатність це втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов`язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Оскільки за висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 хворіє хронічним психічним захворюванням у формі важкої розумової відсталості, за своїм психічним станом не здатен розуміти значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання такої особи недієздатною.

В свою чергу, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 та призначення йому опікуном заявника, суд першої інстанції керувався тим, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

На думку суду, подання виконавчого комітету Заставнівської міської ради є необґрунтованим та таким, що прийняте без повного дослідження всіх обставин, із застосуванням формального підходу для вирішення питання про призначення опікуном заявника. Органом опіки та піклування не враховано наявність інших родичів, зокрема матері, батька, баби у ОСОБА_2 , не визначено причини неможливості здійснення функцій опікунства саме ними. Бажання ОСОБА_1 не є безумовною підставою для призначення його опікуном, оскільки опіка встановлюється в інтересах хворої особи, а не опікуна.

Також органом опіки та піклування, в умовах воєнного стану, належним чином не з`ясовано доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном з огляду на те, що заявник є військовозобов`язаним.

У зв`язку з висновком про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 та призначення заявника його опікуном, суд відповідно до вимог закону тимчасово, до встановлення опіки і призначення опікуна, вважав за необхідне покласти обов`язок щодо опіки над недієздатним ОСОБА_2 на орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Заставнівської міської ради.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 та призначення його опікуном заявника скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення в частині, що оскаржується, з порушенням норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги докази, які підтверджують можливість заявника здійснювати повноваження опікуна відносно свого пасинка.

Зазначав, що перебуває на обліку та отримує допомогу по догляду за ОСОБА_2 .

Вказував про погіршення стану ОСОБА_2 у зв`язку з наявною хворобою.

Звертав увагу, що відповідно до вимог частини четвертої статті 63 ЦК України, законом не встановлено обов`язку призначення опікуна з числа родичів. При цьому, наголошував, що з аналізу статей 60 ЦК України, 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом опікуна є висновок органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Вважає, що орган опіки та піклування встановив всі необхідні у справі обставини, зокрема і ту, що заявник вже здійснює догляд за пасинком.

Зазначав, що бажання заявника бути опікуном є однією із визначених законом вимог для призначення особи опікуном.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 квітня 2002 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а. с. 9).

Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 11 червня 2004 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано. Прізвище після розірвання шлюбу громадянки - ОСОБА_9 (а. с. 11).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2025/011067057 від 07 серпня 2025 року ОСОБА_2 від 30 квітня 2004 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).

За копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження шлюбного прізвища № 700019746081 від 14 березня 2018 року, прізвище ОСОБА_9 змінено на ОСОБА_10 (а. с. 12).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 23 червня 2016 року укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (а. с. 13).

У шлюбі між заявником та ОСОБА_3 народжено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 27 вересня 2016 року (а. с. 17) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 08 лютого 2024 року (а. с. 18).

Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 857264 від 17 вересня 2020 року ОСОБА_2 є інвалідом І групи підгрупи «А» безстроково. Потребує постійного стороннього нагляду та догляду (а. с. 14).

Згідно з копією довідки № 400 від 26 лютого 2024 року, виданої відділом № 2 (м. Заставна) Управлінням праці соціального захисту населення Чернівецької районної військової адміністрації Дубовиченко О. В. перебуває на обліку та отримує допомогу по догляду за інвалідом ІА групи з психіатричним розладом ОСОБА_2 з 01 червня 2023 року по 31 травня 2024 року (а. с. 15).

Відповідно до копії довідки № 1963/09-01-08 від 03 грудня 2024 року, виданої відділом № 2 (м. Заставна) Управлінням праці соціального захисту населення Чернівецької районної військової адміністрації Дубовиченко О. В. перебуває на обліку та отримує допомогу по догляду за інвалідом І групи з психіатричним розладом ОСОБА_2 з 01 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року (а. с. 16).

Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» серії ФОВА № 004391088 від 06 серпня 2025 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягався, незнятої чи непогашеної судимості не має, не перебуває в розшуку (а. с. 20).

За копією довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 33 від 06 травня 2025 року, психіатричні, в тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказання для виконання обов`язків опікуна відсутні (а. с. 21).

Як слідує з Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 № 501 від 05 серпня 2025 року, його сім`я складається чотирьох осіб: заявник, його дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Житловий будинок належить на праві власності ОСОБА_3 . Окрім того, в будинку зареєстровані та проживають пасинок заявника ОСОБА_2 та теща ОСОБА_12 . Догляд за ОСОБА_2 здійснює заявник (а. с. 19).

Відповідно до висновку органу опіки і піклування при виконавчому комітеті Заставнівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Заставнівської міської ради від 11 серпня 2025 року № 113, з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав ОСОБА_2 , який за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки, для піклування і створення необхідних побутових умов, здійснення за ним належного догляду, забезпечення його лікування, у разі визнання його недієздатним у судовому порядку, вважають за доцільне призначити опікуном ОСОБА_1 (а. с. 22, 23).

Згідно з поданням органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Заставнівської міської ради від 12 серпня 2025 року № 862/08-25, останній просив суд встановити опіку над ОСОБА_2 , призначивши йому опікуном ОСОБА_1 .

Посилалися на те, що ОСОБА_1 подано заяву про визнання доцільності призначення його опікуном пасинка, у разі встановлення в судовому порядку недієздатності ОСОБА_2 . Останній є інвалідом 1 групи підгрупи «А», не працює, потребує постійного стороннього нагляду та догляду. ОСОБА_2 проживає разом з матір`ю, вітчимом, молодшими братом та сестрою, бабусею.

Зазначали, що ОСОБА_1 є дієздатною особою, психіатричних показань для виконання обов`язків опікуна не має, до кримінальної відповідальності не притягався, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває. На даний час не працює, здійснює догляд за дочкою до досягнення нею трирічного віку. Перебуває на обліку та отримує допомогу по догляду за ОСОБА_2 .

Мати ОСОБА_2 працює на посаді костюмера в КЗ «Палац культури та мистецтва» Заставнівської міської ради на повну ставку. При цьому, ОСОБА_1 наразі фактично здійснює догляд за пасинком (а. с. 24).

На виконання ухвали Заставнівського районного суду Чернівецької області від 18 вересня 2025 року Чернівецькою філією судових експертиз 08 грудня 2025 року проведено судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2 .

За висновком судово-психіатричного експерта № 18 від 18 вересня 2025 року:

1) ОСОБА_2 хворіє хронічним психіатричним захворюванням у формі важкої розумової відсталості;

2) за своїм психічним станом ОСОБА_2 , в силу наявного в нього хронічного психічного захворювання, не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

3) за своїм психічним станом ОСОБА_2 , в силу наявного в нього хронічного психічного захворювання, не може фактично брати участь в судовому засіданні та не може особисто дати пояснення по суті справи (а. с. 46-47).

Щодо меж апеляційного перегляду справи

Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність (пункт п`ятий частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя міста Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, недієздатним та встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя міста Заставна, Чернівецького району, Чернівецької області, в межах дворічного строку.

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , недієздатним.

У призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 та призначення його опікуном заявника скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , недієздатним не переглядається.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України).

Отже, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування.

За змістом статті 55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються Органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21, від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (підпункт 3.1 Правил опіки та піклування).

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Аналізуючи норми ЦК України та ЦПК України у цьому питанні слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому, із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Проте, суд може не погодитись із даним поданням у випадку якщо подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року, справа № 753/1905/22, провадження № 61-8758св23.

У справі, що переглядається, встановлено, що поданням виконавчого комітету Заставнівської міської ради Чернівецької області, яке було подано відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради № 862/08-25 від 12 серпня 2026 року визначено доцільним призначити ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 (а. с. 24).

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 травня 2025 року справа № 641/7190/23, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні введений воєнний стан у зв`язку зі збройним нападом російської федерації, який триває і тепер.

Відповідно до пункту десятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний, який є опікуном особи, визнаної судом недієздатною.

Згідно з приписами статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, в умовах воєнного стану питання доцільності призначення опікуном особи, яка є військовозобов`язаною, потребує особливо ретельного обґрунтування з урахуванням можливості інших близьких родичів здійснювати опіку.

З обставин, встановлених судами, у ОСОБА_2 є мати, батько та баба.

У поданні не міститься вмотивованого обґрунтування, яке б свідчило про необхідність призначення опікуном саме ОСОБА_1 .

Органом опіки і піклування не досліджувалося питання можливості іншими членами сім`ї першого ступеня спорідненості виконання обов`язків щодо опікунства над ОСОБА_2 .

Особливої уваги заслуговує те, що рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2021 року опікуном над ОСОБА_2 була призначена його мати. Водночас подання органу опіки та піклування не містить відомостей про обставини, які б свідчили про втрату нею можливості надалі виконувати обов`язки опікуна або про наявність підстав для призначення опікуном іншої особи.

Так, у поданні зазначено, що мати ОСОБА_2 працює на посаді костюмера в КЗ «Палац культури та мистецтва» Заставнівської міської ради на повну ставку. При цьому, зазначені обставини вказані як констатація факту, а не як обґрунтування неможливості здійснення нею опіки над сином. Зокрема, не встановлено, що мати за характером роботи, функціональними обов`язками, станом здоров`я чи за інших обставин позбавлена можливості опікуватися сином.

В поданні також відсутні відомості, щодо неможливості здійснення опіки батьком ОСОБА_2 . Не встановлено належним чином, чи підтримує рідний батько стосунки з сином, чи заінтересований у виконанні таких обов`язків як особа першого ступеню спорідненості, чи існують обставини, пов`язані з проходженням військової служби, мобілізаційними обов`язками або іншими факторами, які можуть об`єктивно впливати на можливість постійного виконання функцій опікуна.

Доводи апеляційної скарги проте, що мати ОСОБА_2 не може бути опікуном, оскільки працює на повну ставку, колегія суддів відхиляє, оскільки доказів того, що з підстав, пов`язаних з роботою (відрядження, графік чи умови роботи тощо) чи за станом здоров`я, остання не може здійснювати догляд за своїм сином, суду не надано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 супровід останнього здійснювала його мати, що свідчить про її участь у вирішенні питань, пов`язаних із доглядом та станом здоров`я сина, та не підтверджує доводи апеляційної скарги про фактичну неможливість виконання нею функцій опікуна.

Також, колегія суддів зазначає, що перебування ОСОБА_1 на обліку та отримання відповідної допомоги не свідчить про виконання ним обов`язків, тотожних обов`язкам опікуна, а також не підтверджує, що призначення опікуном саме цієї особи найбільше відповідатиме інтересам недієздатного.

Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без встановлення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку.

А тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що подання не містить належної мотивації, обґрунтування неможливості когось з осіб першого ступеня спорідненості бути опікуном та визначення конкретних обставин, які свідчать про необхідність призначення опікуном саме вітчима, і що таке призначення найкраще відповідатиме інтересам та потребам ОСОБА_2 , і при цьому буде дотримано розумний баланс між приватними й публічними інтересами.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 в ній в тому числі заявлено вимогу про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 . Звертаючись із апеляційною скаргою заявник просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 та призначенні опікуна скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Відповідно до положень статті 65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

У цій справі суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, про відмову у задоволення заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .

За таких обставин, з урахуванням норм статті 65 ЦК України, відсутні підстави для встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 , а обов`язок із здійснення опіки над недієздатним покладається на відповідний орган опіки та піклування в силу вимог закону.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення від 19 лютого 2026 року з додержанням норм процесуального права та правильним застосування норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повна постанова складена 04 червня 2026 року.

Суддя-доповідач Олександр ОДИНАК

Судді: Наталія ВИСОЧАНСЬКА

Мирослава КУЛЯНДА