Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №641/5194/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 травня 2026 року

м. Харків

справа № 641/5194/25

провадження № 22-ц/818/2253/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря – Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Управління Служби безпеки України в Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи - ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Приватне виробничо-комерційне підприємство «Панорама», ТОВ «Соллі плюс», ТОВ «Атлантмоторз», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Харківській області на рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Музиченко В.О., -

п о с т а н о в и в:

У липні 2025 року Управління Служби безпеки України в Харківській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи- ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Приватне виробничо-комерційне підприємство «Панорама», ТОВ «Соллі плюс», ТОВ «Атлантмоторз», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року позовні вимоги Управління Служби безпеки України в Харківській області задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління Служби безпеки України в Харківській області матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 538201,43 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6457,74 грн., а всього стягнути 544659 (п`ятсот сорок чотири тисячі шістсот пятдесят дев`ять) грн. 17 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Служби безпеки України в Харківській області просить рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Служби безпеки України в Харківській області матеріальну шкоду, завдану транспортному засобу CKC RMS-M9 внаслідок ДТП від 23 квітня 2024 року у розмірі 745251,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22357,50 грн.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що оскільки відповідач добровільно не здійснив ремонт транспортного засобу, позивач повинен самостійно визначати суб`єкта господарювання, який надає послуги у сфері ремонту та обслуговування транспортних засобів. При цьому, Закон України «Про публічні закупівлі» зобов`язує позивача, як суб`єкта владних повноважень, провести відповідну процедуру закупівель. На виконання вимог законодавства, Управління Служби безпеки України в Харківській області отримало комерційні пропозиції від суб`єктів на території Харківської області, які з урахуванням технічних можливостей ремонту транспортного засобу відповідної категорії здатні та готові здійснити відновлювальний ремонт транспортного засобу, а саме: 1. ПВКП «Панорама» загальною вартістю 1 003 751,00 грн. відповідно до цінової пропозиції від 13 червня 2025 року; 2. ТОВ «Соллі плюс» загальною вартістю 1 285 841,00 грн. відповідно до комерційної пропозиції від 13 червня 2025 року; 3. ТОВ «Атлант моторз» загальною вартістю 1 348 345,79 грн. відповідно до ремонтної калькуляції від 21 червня 2025 року. Судом першої інстанції помилково не враховано, що Управління Служби безпеки України в Харківській області під час здійснення публічних закупівель дотримується принципів максимальної економії, у зв`язку з чим здійснить відновлювальний ремонт за мінімальну можливу вартість. Однак, визначеної оскаржуваним рішенням суми матеріальної шкоди у розмірі 538 201,43 грн. недостатньо для проведення відновлювального ремонту, що підтверджується матеріалами справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 квітня 2024 року близько 19 год. 15 хв. в м. Харкові по пр-ту Гагаріна, 35, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті не надала дорогу і не забезпечила безперешкодний проїзд автомобіля CKC RMS-M9 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з увімкненими спеціальними звуковими сигналами та синім проблисковим маяком, в результаті чого трапилося зіткнення автомобілів, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушила вимоги п. 2.3. «б», 3.2. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КупАП.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 850 грн. 00 коп.

Вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 10.07.2024 року.

З листа Управління Служби безпеки України в Харківській області від 03 лютого 2025 року, адресованого ОСОБА_1 вбачається, що 23 квітня 2024 року транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснив зіткнення з належним Управлінню СБ України в Харківській області автомобілем CKC RMS-M9, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків. 12 липня 2024 року набрала законної сили постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 липня 2024 року по справі № 641/3531/24, якою ОСОБА_1 визнано винною у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило зазначені пошкодження транспортного засобу. Фактична вартість відновлювального ремонту завданих пошкоджень складає 1 271 801,00 грн. З урахуванням виплаченого страхового відшкодування, у Вас наявні зобов`язання перед Управлінням з відшкодування збитків у розмірі 1 013 301,00 грн. З метою попередження невиправданих затримок та стягнення судових витрат, запропоновано повідомити у строк до 07.02.2025 року про наявність або відсутність намірів здійснення добровільного відшкодування матеріальної шкоди завданої Управлінню внаслідок ДТП.

Власником автомобіля CKC RMS-M9 є УСБУ в Харківській області.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність автомобіля Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована Страховою компанією «Оранта».

ПАТ НАСК «Оранта» здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страхові акти, якими вирішено здійснити виплату у межах ліміту відповідальності страховика в розмірі 258 500 грн. з урахуванням франшизи у розмірі 1500 грн.

З висновку експерта № 14В за результатами транспортної товарознавчої експертизи для подання до суду, складеного 05 липня 2024 року вбачається, що сума матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля марки RENAULT MASTER III (CKC RMS-M9), реєстраційний номер шасі (VIN) НОМЕР_3 , 2023 року виготовлення, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 24.04.2024 року, складає 891981,49 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 796701,43 грн.

З цінової пропозиції від 13.06.2025 року вбачається, що ПВКП «Панорама» надала свою пропозицію на закупівлю 021:2015-50110000-9 (послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту транспортних засобів) – автомобіль Renault Master III державний номер НОМЕР_2 на загальну суму 1003751,00 грн.

З комерційної пропозиції від ТОВ «Соллі Плюс» № 3РЕН0068745 від 16 червня 2025 року вбачається, що вартість вказаних у ній роботи з відновлення транспортного засобу складає 1285841,00 грн.

Як на підставу позовних вимог, Управління Служби безпеки України в Харківській області посилалось на те, що 23.04.2024 року транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснив зіткнення з належним Управлінню СБ України в Харківській області транспортним засобом СКС RMS-M9 на базі RENAULT MASTER III, номер шасі (VIN) НОМЕР_3 , 2023 року виготовлення, що призвело до механічних пошкоджень (матеріальної шкоди). 12.07.2024 року набрала законної сили постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.07.2024 року по справі №641/3531/24, якою відповідача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом ДТП від 23.04.2024 року. 05.07.2024 року судовим експертом Шаповаловим В.І. за результатами транспортної товарознавчої експертизи складений висновок №14В відповідно до якого: сума матеріального збитку заподіяного власнику ТЗ, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 24.04.2024 року, складає 891981,49 грн.; вартість відновлювального ремонту ТЗ, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 24.04.2024 року складає 796701,43 грн. Згідно змісту калькуляції для обчислення вартості відновлювального ремонту використовувалися ціни станом на 19.04.2024 року. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ НАСК «ОРАНТА». У грудні 2024 року ПАТ НАСК «Оранта» затверджено страхові акти, якими вирішено здійснити виплату у межах ліміту відповідальності страховика в розмірі 258 500 грн з урахуванням франшизи у розмірі 1500 грн. Після отримання виплати страховика, з метою використання транспортного засобу в оперативно службовій діяльності, виникла необхідність у проведенні його відновлювального ремонту. З метою проведення відновлювального ремонту, позивач здійснив моніторинг ринку на предмет встановлення переліку суб`єктів, які надають відповідні послуги у межах регіону, а також направлено запити про отримання цінових пропозицій. За результатами маркетингового дослідження ринку встановлено, що фактичні послуги з відновлювального ремонту транспортного засобу станом на червень-липень 2025 року можуть бути надані: ПВКП «Панорама» загальною вартістю 1 003 751 грн. Відповідно до цінової пропозиції від 13.06.2025 року; ТОВ «Соллі плюс» загальною вартістю 1 285 841 грн. відповідно до комерційної пропозиції від 16.06.2025 року; ТОВ «Атлант моторз» загальною вартістю 1348345,79 грн. відповідно до ремонтної калькуляції від 21.06.2025 року. Таким чином встановлено, що найбільш економічно вигідна пропозиції з відновлювального ремонту транспортного засобу станом на червень-липень 2025 року складає 1 003 751 грн. згідно цінової пропозиції від 13.06.2025 року ПВКП «Панорама», яке належить до переліку суб`єктів, які можуть надати відповідні послуги з відновлення пошкодженого транспортного засобу. Оскільки розмір страхового відшкодування не покрив вартість відновлювального ремонту, позивач у порядку досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з пропозицією добровільно відшкодувати шкоду. Проте, відповідь на претензію на адресу Управління не надходила. У зв`язку з чим вони вимушені звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є , зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Положеннями статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з вимогами ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи свідчать про те, що 23 квітня 2024 року близько 19 год. 15 хв. в м. Харкові по пр-ту Гагаріна, 35, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda 3 д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті не надала дорогу і не забезпечила безперешкодний проїзд автомобіля CKC RMS-M9 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з увімкненими спеціальними звуковими сигналами та синім проблисковим маяком, в результаті чого трапилося зіткнення автомобілів, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушила вимоги п. 2.3. «б», 3.2. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КупАП.

Вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

З висновку експерта № 14В за результатами транспортної товарознавчої експертизи для подання до суду, складеного 05 липня 2024 року вбачається, що сума матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля марки RENAULT MASTER III (CKC RMS-M9), реєстраційний номер шасі (VIN) НОМЕР_3 , 2023 року виготовлення, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 24.04.2024 року, складає 891981,49 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 796701,43 грн.

Товарознавча експертиза № 14-В від 05.07.2024 року проведена експертом якому за законом надано право на проведення таких досліджень. Оцінку проведено з використанням Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортного засобу на підставі договору оцінювача з власником транспортного засобу. Огляд транспортного засобу проводився в присутності власника КТЗ, другого учасника ДТП ОСОБА_1 . Жодних зауважень з боку учасників огляду не надходило.

Не можуть бути належними доказами розміру матеріальної шкоди цінові пропозиції ПВКП «Панорама», ТОВ «Соллі плюс», ТОВ «Атлант моторз», оскільки вони мають ймовірний, рекомендаційний характер, не відображають реальну вартість відновлювальних робіт та не узгоджуються із висновком експерта.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у НАСК «Оранта», якою розраховано розмір страхового відшкодування який становить 258500,00 грн.

Таким чином, компенсація різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням шкоди в порядку ст. 1194 ЦК України підлягає стягненню саме з відповідача ОСОБА_1 , оскільки остання внаслідок своїх протиправних дій є винною у вчиненні ДТП, яке знаходиться у причинному зв`язку зі шкодою, завданою внаслідок ДТП.

Правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691 цс 15.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

За таких обставин, саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка становить 538201,43 грн. (796701,43 грн. (вартість відновлювального ремонту відповідно до висновку експерта № 14-В від 05.07.2024 р.) – 258500,00 грн. (розмір страхового відшкодування).

Належних доказів на спростування визначеного експертом розміру шкоди позивачем суду не надано.

Суд першої інстанції правильно визначив розмір матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина