Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №553/1792/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/1792/25 Номер провадження 11-кп/814/852/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2

суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025170460000117 від 11 березня 2025 року за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора ОСОБА_9 на вирок Подільського районного суду м. Полтава від 26 серпня 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Наталине Берестинського р-ну Харківської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, слюсаря-ремонтника ПП фірма «Юкон Агро», не судимого,

визнано винуватим і засуджено за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 4 роки без конфіскації майна.

Покладено на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.2 ст.59-1 КК України.

Строк покарання у вигляді пробаційного нагляду ОСОБА_8 ухвалено обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, повернення застави, спеціальної конфіскації, арешту майна, процесуальних витрат і речових доказів.

За вироком місцевого суду ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення ним кримінального правопорушення за таких обставин.

У невстановлені час та місці, а саме до 05 березня 2025 року, ОСОБА_8 , діючи умисно, використовуючи можливості власного мобільного терміналу марки «Iphone», моделі «8», IМЕІ1: НОМЕР_1 , через мобільний застосунок у месенджері «Telegram» (багатоплатформенному клауд-месенджері для смартфонів планшетів та ПК, який дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, наліпками та фотографіями, файлами багатьох форматів), зв`язався з невстановленими особами під нікнеймом « ОСОБА_10 » , з пропозицією у вигляді співпраці щодо розповсюдження психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин на території м. Полтава шляхом так званих «закладок» - приховуванням від сторонніх осіб заздалегідь виготовлених та розфасованих психотропних речовин на відкритій місцевості у вільнодоступних місцях з можливістю подальшого їх знайдення шляхом отримання особою, яка придбає психотропні речовини, географічних координат місцевості або фотографій місця приховування психотропних речовин.

У відповідному каналі месенджеру «Telegram» ОСОБА_8 із невстановленими особами було обговорено усі умови щодо подальшого розповсюдження психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин на території м. Полтава: часу, місця та способу отримання психотропних речовин, можливих місць приховування на території м. Полтава (території, на які будуть вказувати додатково), а також оплати за виконану роботу ОСОБА_8 , грошової винагороди в розмірі 170 гривень за кожне успішне виконання завдання, що виражалося у прихованні на місцевості однієї «закладки» та подальше направлення повідомлення у месенджері «Telegram» оператору «Glovo 24/7» географічних координат місцевості, фотографій місця приховування, інших даних з місцем зберігання психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин.

ОСОБА_8 із корисливих мотивів погодився на вказані вище умовим, на пропозицію невстановлених осіб на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, а також незаконний їх збут шляхом «закладок».

ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, з метою збуту психотропних речовин, із корисливих мотивів, 11 березня 2025 року приблизно о 15 годині прибув за наданими йому оператором телеграм каналу «Glovo 24/7» географічними координатами місцевості: 49.641514, 34.599766, де в лісовому масиві, прикопаним під землею, покритим листям віднайшов попередньо виготовлену невстановленими особами психотропну речовину - метамфетамін, у формі «закладок» у кількості 74 одиниць, розфасованих у згортки в ізолюючих стрічках синіх, жовтих та білих кольорів та особливо небезпечну психотропну речовину – «PVP», у формі «закладки» в кількості 1 одиниці, розфасовану в згорток у ізолюючій стрічці синього кольору, тим самим здійснивши їх незаконне придбання, для подальшого їх зберігання та приховування на відкритій місцевості на території м. Полтава шляхом «закладок» з подальшим направленням повідомлень про географічні координати місцевості, фотографій їх місця приховування чи інших даних із місцем зберігання психотропних речовин, тобто подальшого незаконного збуту.

Із загальної кількості (75 закладок) незаконно придбаних психотропної та особливо небезпечної психотропної речовин, після їх придбання і до 16 години 35 хвилин 11 березня 2025 року ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, із метою доведення свого злочинного наміру до кінця, з метою збуту психотропної та особливо небезпечної психотропної речовин, з корисливих мотивів – отримання грошової винагороди за виконану роботу у вигляді незаконного зберігання з метою збуту психотропних речовин, приховав заздалегідь приготовлені та розфасовані у 22 згортки «закладки» з психотропною та особливо небезпечною психотропною речовинами на відкритих ділянках місцевості у вільнодоступних місцях – на земельних ділянках із географічними координатами: широта: 49.57112, довгота: 34.58855, широта: 49.57103, довгота: 34.58859, широта: 49.57104, довгота: 34.58819, широта: 49.57091, довгота: 34.58830, широта: 49.57082, довгота: 34.58801, широта: 49.57036, довгота: 34.58745, широта: 49.57036, довгота: 34.58751, по одному згортку в ізолюючих стрічках жовтого кольору, з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка є психотропною речовиною - метамфетаміном, загальною масою 1, 187 г, та за географічними координатами: широта: 49.57043, довгота: 34.58761, широта: 49.57008, довгота: 34.58756, широта: 49.57089, довгота: 34.58726, широта: 49.57096, довгота: 34.58724, широта: 49.57099, довгота: 34.58716, широта: 49.57081, довгота: 34.58750, широта: 49.57079, довгота: 34.58743, широта: 49.57053, довгота «34.58733», широта «49.57096», довгота: 34.58761, широта: 49.57111, довгота: 34.58764, широта: 49.57119, довгота: 34.58763, широта: 49.57130, довгота: 34.58751, широта: 49.57140, довгота: 34.58755, широта: 49.57153, довгота: 34.58743, по одному згортку в ізолюючих стрічках білого кольору, з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка є психотропною речовиною - метамфетаміном, загальною масою 1, 212 г, та за географічними координатами: широта: 49.57103, довгота: 34.58766, один згорток ізолюючої стрічки синього кольору, з кристалічною речовиною білого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною – «PVP», загальною масою 1, 931 г, тобто незаконно зберігав психотропну речовину - метамфетамін, у великих розмірах, загальною масою 2, 399 г, та особливо небезпечну психотропну речовину – «PVP», у великих розмірах, загальною масою 1, 931 г, із метою збуту особам, що пристануть на пропозицію їх придбання.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в період часу з 16 години 35 хвилин до 16 години 41 хвилини 11 березня 2025 року ОСОБА_8 , діючи повторно, з прямим умислом, із метою доведення свого злочинного наміру до кінця, з метою збуту психотропних речовин у формі «закладок», з корисливих мотивів - отримання грошової винагороди за виконану роботу у вигляді незаконного зберігання з метою збуту психотропних речовин, із загальної кількості (74 закладки) психотропної речовини — метамфетаміну, попередньо незаконно придбаної за географічними координатами місцевості: 49.641514, 34.599766, на час підшукання місця для подальшого приховування вказаної психотропної речовини, ОСОБА_8 , незаконно зберігав з метою збуту психотропну речовину - метамфетамін, у великих розмірах, загальною масою 6, 558 г у 53 одиницях «закладок», розфасованих у згортки в ізолюючих стрічках синіх, жовтих та білих кольорів при собі, а саме у правій кишені куртки зеленого кольору марки «Nike», з якими направився у прирічковий парк, що неподалік просп. Миру, 30-А в м. Полтава, за географічними координатами: 49.5711181, 34.5887610, де був зупинений працівниками поліції.

В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість, просить скасувати вирок Подільського районного суду м. Полтава від 26 серпня 2025 року та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.307 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 11 до 14 березня 2025 року, в іншій частині вирок залишити без зміни. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції: під час призначення покарання дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування щодо обвинуваченого положень ст.69 КК України, повною мірою не врахував тяжкість, обставини й суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, необґрунтовано встановив наведені у вироку обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого; безпідставно не призначив обвинуваченому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

У запереченні захисник ОСОБА_7 просить вирок місцевого суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора – без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, законність та обгрунтованість оскарженого рішення.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги з доповненнями, заперечення обвинуваченого та його захисника проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями, вивчила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційної скарги з доповненнями та дійшла висновку про таке.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки місцевого суду щодо фактичних обставин учинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 , обґрунтованості його засудження та кваліфікації дій за ч.2 ст.307 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до ст.404 КПК України у зазначеній частині оскаржуваний вирок в апеляційному порядку не переглядається.

Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 судом першої інстанції було розглянуто в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Доводи прокурора про м`якість призначеного місцевим судом ОСОБА_8 покарання є частково обґрунтованими.

Виходячи з п.3 ч.1 ст.407, ч.2 ст.409, п.2 ч.1 ст.420 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого є таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість (ст.414 КПК України).

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно з ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

За змістом оскаржуваного вироку місцевий суд при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, характер і небезпечність протиправних дій обвинуваченого, дані про його особу, який не судимий, на спеціальних обліках у медичних закладах не перебуває, неодружений, працевлаштований на посаді слюсаря-ремонтника ПП фірма "Юкон Агро", позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, його дівчиною та дідом, показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про те, що на вчинення ОСОБА_8 злочину впливали скрутне матеріальне становище та відсутність недостатньої уваги з боку батьків, наявність обставин, які пом`якшують покарання – щире каяття, відсутність життєвого досвіду та наявність у обвинуваченого баби, яка за станом здоров`я та внаслідок перенесених захворювань потребує стороннього догляду й помічником якої він призначений на підставі рішення міської ради, й відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З огляду на викладені вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення ОСОБА_8 покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді пробаційного нагляду на строк 4 роки із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України, та без конфіскації майна.

Згідно з п.п.1, 5 ч.1 ст.66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються, зокрема: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин .

Виходячи із системного тлумачення законодавства, щире каяття, означає, що особа визнає свою винуватість, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, і демонструє готовність нести кримінальну відповідальність.

У судах першої та апеляційної інстанцій обвинувачений ОСОБА_8 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні злочину за встановлених у обвинувальному акті обставин, висловив щирий жаль про вчинене, надав негативний критичний осуд своїм кримінально протиправним діям, висловив готовність нести кримінальну відповідальність, тобто, є наявним факт щирого каяття, що є обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8 , відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Водночас прокурор, вказуючи в апеляційній скарзі про відсутність щирого каяття під час досудового розслідування, залишив поза увагою, що щире розкаяння особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, в тому числі й під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, що свідчили би про справжність, щирість каяття. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від у справі №523/4890/19.

Також, як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час огляду місця події ОСОБА_8 видав працівникам поліції згортки із психотропною речовиною, не приховував, а навпаки повідомив про те, що ці згортки містять психотропну речовину (т.1 а.п.245, 260), в ході судового розгляду надавав правдиві показання щодо всіх обставин інкримінованого йому злочину, висловив позицію про здійснення розгляду справи в спрощеному порядку, в результаті чого, за наявності відповідної позиції інших учасників судового провадження, кримінальне провадження було розглянуто в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Тому є наявною і обставина, яка пом`якшує покарання, обвинуваченого у вигляді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що передбачене п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Під час судового провадження ОСОБА_8 зазначив, що ним було вчинено кримінальне правопорушення внаслідок скрутного матеріального становища та життєвих обставин.

Свідок ОСОБА_11 (дівчина ОСОБА_8 ) у суді першої інстанції підтвердила те, що коли обвинувачений повернувся із-за кордону, куди виїхав з матір`ю та братом з початку повномасштабного вторгнення, він не мав засобів до існування і весь час шукав роботу, можливо матеріальні труднощі та відсутність сторонньої підтримки спонукали його до протиправних дій.

Наведені вище твердження обвинуваченого узгоджуються і з показаннями свідка ОСОБА_12 (діда ОСОБА_8 ), який у місцевому суді підтвердив те, що обвинувачений із самого дитинства займався спортом та мав певні досягнення. Можливо недостатня увага з боку батьків та відсутність із дитинства виховання з боку його батька вплинули на ОСОБА_8 і вчинення ним протиправних дій.

Відповідно до матеріалів справи 30 січня 2007 року (тобто коли ОСОБА_8 було 2 роки) між ОСОБА_13 (матір`ю обвинуваченого) та ОСОБА_14 (батьком обвинуваченого) було розірвано шлюб, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_2 (т.1 а.п.294).

Згідно з даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 батько обвинуваченого – ОСОБА_14 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.п.295). Мати обвинуваченого перебуває за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. Вітчим обвинуваченого – ОСОБА_15 , загинув від поранень, пов`язаних із захистом Батьківщини 28 лютого 2022 року, що підтверджується постановою медичної ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області №74 (т.1 а.п.306).

На момент вчинення кримінального правопорушення обвинуваченому був 21 рік. При призначенні ж покарання слід враховувати, зокрема, й вікові особливості обвинуваченого, які пов`язані з недостатністю в нього життєвого досвіду.

З огляду на наведене вище в сукупності, суд апеляційної інстанції вважає підтвердженою обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, передбачену п.5 ч.1 ст.66 КК України - вчинення ним кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.

Ураховуючи наявність зазначених вище трьох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, те, що ОСОБА_8 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не потрапляв у поле зору працівників поліції, усвідомив наслідки вчинених ним злочинних дій, дотримувався належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового провадження в судах двох інстанцій, працює слюсарем-ремонтником ПП фірма «Юкон Агро», його позитивні характеристики за місцем проживання та місцем роботи, на думку колегії суддів, наведені вище обставини й дані в їх сукупності та взаємозв`язку таким чином істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та вказують на наявність належних, вмотивованих і достатніх підстав для призначення йому основного покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України шляхом переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.307 КК України. На думку колегії суддів, виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливе в умовах більш м`якого виду основного заходу примусу, ніж вказаного в санкції ч.2 ст.307 КК України.

Разом з тим, суд першої інстанції, дійшовши, як наслідок, правильного висновку, про наявність підстав для застосування положень ч.1 ст.69 КК України, обираючи обвинуваченому основний захід примусу за ч.2 ст.307 КК України без застосування додаткового заходу примусу, не звернув уваги на те, що потрібно визначити і необхідний та справедливий вид такого покарання, у зв`язку з чим, не повною мірою дотримався вимог ст.ст.50, 65 КК України, що призвело до невідповідності ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.

Так, призначаючи ОСОБА_8 покарання у вигляді пробаційного нагляду без конфіскації майна, місцевий суд належним чином не врахував тяжкість вчиненого обвинуваченого злочину, його суспільну небезпеку й конкретні обставини, а саме те, що ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин за наявності двох кваліфікуючих ознак, предметом якого були психотропна речовина та особливо небезпечна психотропна речовина, незаконні дії з якими створюють загрозу заподіяння шкоди та завдають фактичну шкоду здоров`ю і життю невизначеного кола осіб, підривають заснований на законі порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в Україні. Це визначається, насамперед, поширенням та згубним впливом наркоманії і токсикоманії на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду, деградації особистості.

Водночас слід зазначити, що за змістом п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 при призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 ст.66 КК України (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом`якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

Таким чином, визнання обставини, не зазначеної в ч.1 ст.66 КК України, такою, що пом`якшує покарання обвинуваченого, повинно ґрунтуватись не лише на констатації того, що ця обставина пом`якшує захід примусу, а й на вмотивованому висновку про те, чому вона, виходячи з її змісту та конкретних обставин кримінального провадження, має таку властивість.

Але, вказавши на відсутність у ОСОБА_8 життєвого досвіду та наявність у обвинуваченого баби, яка за станом здоров`я та внаслідок перенесених захворювань потребує стороннього догляду й помічником якої він призначений на підставі рішення міської ради, суд першої інстанції обмежився лише загальним твердженням про визнання цих обставин такими, які пом`якшують захід примусу, але не мотивував, яким чином ці дані щодо особи обвинуваченого, виходячи з їх змісту та конкретних обставин кримінального провадження, за своїми соціальними властивостями є такими, що самі по собі вагомим чином свідчать про дещо менший суспільної небезпеки вчиненого злочину чи особи обвинуваченого, мають бути визнані в порядку ч.2 ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання. Не виявлено обставин для прийняття такого рішення і перевіркою матеріалів провадження.

За таких обставин, визнання судом першої інстанції наведених вище обставин такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого в розумінні ст.66 КК України, є невмотивованим і необґрунтованим, разом з тим, ці дані підлягають врахуванню як такі, що характеризують особу обвинуваченого.

На підставі викладеного вище, колегія суддів уважає, що призначення ОСОБА_8 покарання у вигляді пробаційного нагляду без конфіскації майна не сприяє меті покарання - виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, та є невиправдано м`яким заходом примусу, який не є справедливим та пропорційним ступеню тяжкості вчиненого злочину й даним про особу ОСОБА_8 у їх сукупності.

Тому оскаржуваний вирок у частині призначення покарання належить скасувати та ухвалити новий вирок.

При призначенні покарання колегія суддів ураховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, його високу суспільну небезпеку та обставини, а саме те, що ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин за наявності двох кваліфікуючих ознак, предметом якого були психотропна речовина та особливо небезпечна психотропна речовина, що незаконні дії з якими створюють загрозу заподіяння шкоди та завдають фактичну шкоду здоров`ю і життю невизначеного кола осіб, підривають заснований на законі порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в Україні, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не потрапляв у поле зору працівників поліції, усвідомив наслідки вчинених ним злочинних дій, дотримувався належної процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового провадження в судах двох інстанцій, працює слюсарем-ремонтником ПП фірма «Юкон Агро», позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, його дівчиною та дідом, має бабу, яка за станом здоров`я та внаслідок перенесених захворювань потребує стороннього догляду й помічником якої він призначений на підставі рішення міської ради, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Ураховуючи наведені вище дані та обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_8 слід призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді 3 років обмеження волі з реальним його відбуттям, яке передбачає обов`язкове залучення обвинуваченого до праці, та з конфіскацію 1/2 частини майна, яке є власністю ОСОБА_8 .

Саме таке покарання буде законним, справедливим та сприятиме його меті, тобто буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Як убачається з матеріалів справи, в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 застосовувалися заходи попереднього ув`язнення з 11 березня 2025 року до 14 березня 2025 року, а тому на підставі ч.5 ст.72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням обмеження волі.

Отже, апеляційна скарга з доповненнями підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора ОСОБА_9 задовольнити частково.

Вирок Подільського районного суду м. Полтава від 26 серпня 2025 року в частині призначення ОСОБА_8 покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді 3 років обмеження волі з конфіскацією частини майна, що є його власністю.

Строк основного покарання ОСОБА_8 обчислювати з дня його прибуття та постановки на облік у виправному центрі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 11 березня 2025 року до 14 березня 2025 року з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням обмеження волі.

В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без зміни.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4