Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №350/336/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 350/336/26

Провадження № 22-ц/4808/1001/26

Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» – Канак Маргарити Сергіївни на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2026 року, постановлену в складі судді Махно Н. В. в місті Коломиї, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та судового рішення, яке оскаржується

У березні 2026 року представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» – Король В. А. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 2361449 в розмірі 15094,05 грн, з яких: 4005,20 – сума заборгованості за основною сумою боргу; 7088,85 грн – сума заборгованості за процентами; 4000 грн – сума заборгованості за пенею, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2026 року повернуто позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що подана представником позивача – Король В. А. позовна заява сформована не безпосередньо в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора та не містить дати її формування. При цьому представник позивач не навів обставин, які би свідчили про неможливість формування позовної заяви у визначений спосіб. Суд також зазначив, що накладення електронного цифрового підпису лише підтверджує статус електронної копії документа, але не свідчить про дотримання порядку формування та підписання позовної заяви, передбаченого ЦПК України. У зв`язку із цим суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» – Канак М. С. на ухвалу суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції безпідставно застосував надмірний формалізм та фактично позбавив товариство права на усунення її можливих недоліків, чим порушив принцип доступу до правосуддя.

Також представник апелянта наголошує, що позовну заяву подано через підсистему ЄСІТС та підписано кваліфікованим електронним підписом представника товариства, а процесуальним законом не передбачено повернення позовної заяви з підстав її неформування у вбудованому текстовому редакторі підсистеми «Електронний суд». У зв`язку із цим вважає висновок суду про повернення позовної заяви передчасним.

Посилаючись на наведене, представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позиція інших учасників справи

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (пункт 6 частини першої статті 353 ЦПК України), а тому суд уважає за необхідне проводити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до приписів статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 14 ЦПК України встановлено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Разом із цим реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).

Також, частинами п`ятою та шостою статті 43 ЦПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма статті 43 ЦПК України).

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 14 ЦПК України).

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими процесуальними документами, сформованими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Також підпунктом 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Так, у газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку та вказано, про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України. Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Пунктом 2 Положення визначено, що це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 16 Положення встановлено, що процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Пунктами 26 та 27 Положення визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Отже, положення чітко регламентує порядок подання процесуальних документів через підсистему ЄСІТС.

У спірному випадку суд першої інстанції встановив, що представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» подав позовну заяву через підсистему ЄСІТС, однак без застосування вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідної форми документа, передбаченої Інструкцією користувача підсистеми «Електронний суд», а також без зазначення дати її подання. З огляду на це суд дійшов обґрунтованого висновку про подання позовної заяви не у спосіб, передбачений чинним цивільним процесуальним законодавством.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, представник позивача жодним чином не обґрунтував неможливість формування позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора. Такого обґрунтування не наведено й в апеляційній скарзі, що свідчить про відсутність об`єктивних перешкод для подання позовної заяви у встановленому порядку.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано ваказав, що звернення до суду з позовною заявою у спосіб, не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, чи особою, посадове становище якої не зазначено, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції повинен був залишити позовну заяву без руху, не спростовують правильності висновків суду щодо наявності підстав для її повернення.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення права ТОВ «ФК «ЄАПБ» на доступ до правосуддя, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення недоліків, які стали підставою для її повернення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» – Канак Маргарити Сергіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 червня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. О. Максюта