Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №354/1491/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 354/1491/25

Провадження № 33/4808/317/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк О. М.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., з участю секретаря с/з Лавринович У.М., адвоката Гарбар Ю.О. розглянув справу за апеляційною скаргою адвоката Гусельщикової М.А. в інтересах ОСОБА_1 (Апелянт) на постанову Яремчанського міського суду від 12.03.2026 та

в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції.

1.1. Суд визнав Апелянта винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, піддав штрафу в розмірі 17 000 грн та позбавив права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

1.2. 10.11.2025 о 00:03 год в с. Поляниця по вул. ГК Буковель водій керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп?яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови).

Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР.

2. Доводи апеляційної скарги.

2.1. Оскаржена постанова є незаконною та необгрунтованою.

2.2. В діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не підтверджують факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

2.3. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу PORSHE MACAN (д.н.з. НОМЕР_1 ), однак 10.11.2025 не керував ним, оскільки вживав алкоголь. Керував транспортним засобом ОСОБА_2 , який екстрено зупинив автомобіль через технічну несправність, а власник лише сів за кермо нерухомого авто, щоб відкрити капот.

2.4. Відеозаписи, на які послався суд першої інстанції, не містять безпосереднього підтвердження факту керування транспортним засобом, а також не можуть вважатися належними та допустимими доказами.

2.5. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у допиті свідка ОСОБА_2 у режимі відеоконференції, чим порушив право ОСОБА_1 на захист.

2.6. Протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог законодавства, а викладені в ньому обставини не відповідають фактичним даним справи. Також в протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанові за ч.1 ст. 122 КУпАП зазначені різні управління поліції - Львівське та Івано-Франківське.

2.7. Поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 його права при складанні матеріалів, чим порушили його право на захист.

2.8. Зафіксований у протоколі факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, за відсутності належних і допустимих доказів керування транспортним засобом у такому стані, не є достатньою підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП поза розумним сумнівом.

Просить оскаржену постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

3. Провадження в апеляційному суді.

3.1. Апелянт в судове засідання не з`явився. Адвокат підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Наголосила на тому, що Апелянт не керував автомобілем, а пересів на місце водія через аварійну зупинку і щоб відкрити капот. За кермом був ОСОБА_2 .

Після перерви в судове засідання сторона захисту не з`явилась.

3.2. В апеляційному суді переглянуті відеозаписи подій справи, допитаний в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_2 ..

4. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з таких мотивів.

4.1. Відмова водія від проходження в установленому законом порядку (ст. 266 КУпАП) огляду на стан алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і містить склад ч. 1 ст. 130 КУпАП.

4.2. В основу доводів апеляційної скарги покладено те, що апелянт не керував автомобілем.

Це спростовано матеріалами провадження.

4.2.1. На відео (clip-2) зафіксовано рух автомобіля по пішохідній зоні з увімкненими аварійними сигналами.

Апелянта притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з формулюванням “...водій, керуючи ТЗ здійснив рух тротуаром…”. Він вини своєї не заперечував (відеозапис clip-0, час 0:24:00 - 0:30:00).

4.2.2. З відео (clip-1) також вбачається, що ТЗ із працюючим двигуном, готовий до руху, перебуває на автодорозі, а за кермом Апелянт. На момент комунікації автомобіль дійсно не рухався, він щойно закінчив рух (clip-2).

Але таких даних достатньо для висновку, що саме Апелянт і керував ТЗ. До уваги належить взяти також і те, що функції водія не обмежуються тільки власне рухом ТЗ. ТЗ є джерелом підвищеної небезпеки. Якщо ТЗ знаходиться на автодорозі з увімкненим двигуном, має можливість рухатися, то особа, яка в цей момент перебуває за кермом виконує функції водія і повинна виконувати обов`язки, покладені законом - у тому числі не порушувати ПДР і пройти огляд на стан сп`яніння (п.2.5. ПДР, ст. 266 КУпАП). У цій справі такою особою є Апелянт.

4.2.3. На відеофайлі clip-0 починаючи з 0:00:25 до 0:04:25 зафіксовано як 10.11.2025 особи, що були в ТЗ дають пояснення. Водієм назвалась інша особа і це не був свідок ОСОБА_3 . О 0:06:45 та 0:08:10 працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці та в медичному закладі, на що останній відмовився. Далі зафіксовано складання постанови за ч.1 ст. 122 КУпАП, роз`яснення прав згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, апелянту права зрозумілі. З 0:22:25 до 0:27:50 зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 з постановою за ст. 122 КУпАП (порушення встановленої для тз заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками), яку він не оспорював та підписав, а також з протоколом за ст. 130 КУпАП, який він відмовився підписувати.

Вказаним відеозаписом підтверджено, що працівники поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП пропонували ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я. Однак, апелянт відмовився. Його дії містять склад ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Показання свідка ОСОБА_2 про те, що це він керував ТЗ, суперечать указаним об`єктивним доказам відеофіксації і тому їх до уваги апеляційний суд не бере.

Решта доводів для вирішення цієї справи значення не мають.

5. Висновки.

5.1. За наслідками розгляду апеляційний суд дійшов тих же висновків, що і суд першої інстанції. ОСОБА_1 керував автомобілем. Працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння (поведінка водія давала підстави для таких підозр), повідомили про це і пропонували пройти огляд відповідно до ст. 266 КУпАП на місці та в закладі охорони здоров`я. Однак, ОСОБА_1 відмовився.

Дії ОСОБА_1 містять склад ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова водія від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

5.2. Рішення суду першої інстанції обгрунтоване доказами, які досліджені судом першої інстанції і належно вмотивоване.

Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката Гусельщикової М.А. – залишити без задоволення.

Постанову Яремчанського міського суду від 12.03.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова не оскаржується.

Суддя А.Ю. Малєєв