Додаткове рішення від 03 червня 2026 р. у справі №338/792/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 338/792/25

Провадження № 22-з/4808/50/26

Суддя-доповідач Максюта

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Пнівчук О.В., Василишин Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Палюги Івана Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2026 року та додаткове рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 , 17 червня 2025 року, звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту трудових відносин та стягнення невиплаченої заробітної плати.

Короткий зміст оскаржуваних рішень суду

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2026 року у задоволені позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заробітної плати відмовлено.

Додатковим рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 березня 2026 року заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій цивільній справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у суді першої інстанції, у розмірі 3000 грн. У решті вимог заяви відмовлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2026 року та додаткове рішення цього ж суду від 16 березня 2026 року – без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвокат Палюги Іван Васильович 19 травня 2026 року засобами електронного зв`язку подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути на користь відповідача з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Позиція інших учасників справи

Представник позивача адвокат Романенко Є.О. подав клопотання про звільнення позивача від сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, мотивуючи неспівмірністю витраченого часу та складності справи, відсутністю платіжних документів, що підтверджують реальне понесення вказаних судових витрат та скрутним матеріальним станом позивача; просив врахувати, що предметом цього спору є захист порушених трудових прав позивача, а саме стягнення невиплаченої заробітної плати, скрутне фінансове становище позивача, яке підтверджено документами, наданими до суду першої інстанції, стало першопричиною виникнення судового процесу.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

З урахуванням положень ст. 270 ЦПК України, оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати, апеляційний суд не вбачав необхідності викликати сторони для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення, а тому розглянув це питання без виклику зазначених осіб, роз`яснивши іншим учасникам право подати заперечення на вказану заяву.

Вирішуючи заяву представника позивача відповідача адвоката Палюги І.В. про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вказаний порядок та строки представником відповідача – адвокатом Палюгою І.В. дотримані, оскільки у поданому ним 30.04.2026 року відзиві він повідомив, що сума додаткових витрат відповідача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить орієнтовно від 5000 грн, однак, наразі, неможливо передбачити обсяг послуг, який буде надано адвокатом, тому по завершенню справи буде надано остаточний розрахунок та усі докази витрат на правничу допомогу.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь відповідача

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 (провадження № 61-6344св23), від 12 серпня 2025 року у справі № 639/419/24 (провадження № 61-4135св25), від 20 серпня 2025 року у справі № 758/2247/24 та інших вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 ; від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

До заяви про ухвалення додаткового рішення долучено:

-копію витягу(в частині оплати) з договору №353-25 від 03.12.2025 р про надання правничої допомоги, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перша колегія адвокатів України» в особі адвоката Палюги І.В. (виконавець), предметом якого є, зокрема, надання правничої допомоги (а.с.214)

-копію додатку №2 до договору №353-25 від 03.12.2025 р. – розрахунок вартості послуг адвоката (виконавця) станом на 19.05.2026 року, підписаного сторонами договору, у якому ними узгоджено предмет справи, за якою надається правнича допомога - №338/792/25 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заробітної плати. У цьому розрахунку визначено зміст наданих послуг: 1. Спілкування з клієнтом вивчення апеляційної скарги, та документів, надання консультації, узгодження предмету та змісту відзиву на апеляційну скаргу, опрацювання додаткових документів; супутні консультації - орієнтовний час 1 год., вартість 500 грн; 2. Складання та подання відзиву на апеляційну скаргу – орієнтовний час 5 год., вартість 5 000 грн. 3. Участь у судових засіданнях - 1 судове засідання, вартість 1500 грн, Загальна вартість наданих послуг: 7 000 грн. При розрахунку вартості послуг адвоката Сторони погодили наступний розрахунок вартості правничої допомоги адвоката: Вартість послуг усного характеру – 500 грн за 1 годину, вартість послуг, пов`язаних із складанням письмових документів - 1 000 грн за 1 годину, вартість послуг, пов`язаних із представництвом у судах - 1 500 грн за 1 судове засідання (а.с.215).

-копію акту наданих адвокатом послуг №2 від 19.05.2026 р. до договору №353-25 від 03.12.2025 р. про надання правничої допомоги, підписаного сторонами договору, у якому продубльовано ті ж дані, що і у вищевказаному розрахунку вартості послуг та додатково зазначено, що строк оплати послуг становить 30 днів з моменту підписання цього акту – до 19.06.2026 року (а.с.215 зворот);

-копію рахунку на оплату №00217 від 19.05.2026 р. на суму 7000 грн із зазначенням строку оплати – до 19.06.2026 року (а.с.216).

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, то понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції мають бути відшкодовані позивачем.

Водночас, суд апеляційної інстанції враховує заперечення відповідача щодо необґрунтованості та завищеності вартості наданих адвокатом послуг.

Зокрема, колегія суддів вважає, що для підготовки відзиву на апеляційну скаргу у цій справі адвокату об`єктивно було б достатньо 1 години роботи, а не 5 годин, як зазначено в акті, оскільки відзив на апеляційну скаргу незначний за обсягом і у ньому повторюються доводи, на які представник відповідача посилався у відзиві на позов.

Також колегія суддів вважає завищеною вартість одного судового засідання 14.05.2026 року тривалістю близько 44 хв, у якому представник відповідача брав участь, тому вважає за доцільне зменшити таку вартість з 1500 грн до 500 грн.

При цьому, зменшуючи вартість послуг на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачем на користь відповідача, колегія суддів враховує, що суд першої інстанції додатковим рішенням стягнув з позивача на користь відповідача витрати за правничу допомогу у розмірі 3000 грн, тому за розгляд справи в апеляційній інстанції сума витрат на правничу допомогу не може бути більшою з огляду на те, що апеляційний суд здійснює перегляд рішення і на цій стадії адвокатом надається значно менший за обсягом перелік послуг.

Отже, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, зважаючи на клопотання представника позивача про звільнення від сплати судових витрат, апеляційний суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції до 2000 грн, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адвоката Палюги Івана Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заробітної плати задовольнити частково.

Ухвалити додаткову постанову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах та стягнення заробітної плати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

У решті вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: О.В. Пнівчук

Л.В. Василишин