Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Дата: 04 червня 2026 р.
Справа: №127/38204/25
Суддя: Сичук М. М.
Справа № 127/38204/25
Провадження № 2/127/9064/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
05 червня 2026 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Сичука М.М.
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка Володимира Борисовича, про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності в порядку поділу майна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через адвоката Дмитришину Т.І. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В.Б. про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності в порядку поділу майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка з 03 липня 2016 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року у справі №127/20052/25, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 03 липня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зазначеному рішенні встановлено, що сторони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, спільно утримували житло, придбавали майно для сімейних потреб, спільно розпоряджалися коштами та фактично перебували у сімейних відносинах.
Під час спільного проживання, а саме 22 серпня 2019 року, був придбаний автомобіль RENAULT MEGANE SCENIC, 2010 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який був зареєстрований на ім`я ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа, а спадкоємцями першої черги після його смерті є його діти – відповідачі у справі.
Позивачка вважає, що спірний автомобіль був придбаний під час спільного проживання однією сім`єю, а тому є об`єктом спільної сумісної власності її та померлого, у зв`язку з чим просила визнати автомобіль RENAULT MEGANE SCENIC, 2010 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ;
в порядку поділу спільного майна визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного автомобіля.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та витребувано у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В.Б. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 .
На виконання вимог ухвали суду приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б. надано копію спадкової справи №94/2025 заведеної 31 липня 2025 року після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дмитришина Т.І. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили, відзивів на позов не подали.
Третя особа приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
З урахуванням положень статей 280-281 ЦПК України, відсутності відзивів відповідачів та згоди сторони позивача, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб.
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 28 березня 2025 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року у справі №127/20052/25, яке набрало законної сили, встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 03 липня 2016 року по 26 березня 2025 року.
Із зазначеного рішення вбачається, що судом були встановлені обставини спільного проживання сторін, ведення ними спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємної матеріальної підтримки, придбання майна для спільного користування, спільного утримання житла та здійснення інших дій, характерних для сімейних відносин.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, не доказуються повторно під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено такі обставини.
Отже, факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 03 липня 2016 року по 26 березня 2025 року є преюдиційним та не потребує повторного доказування у даній справі.
Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 судом встановлено, що 22 серпня 2019 року за ОСОБА_4 було зареєстровано автомобіль RENAULT MEGANE SCENIC, 2010 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Таким чином, спірний автомобіль був придбаний саме під час спільного проживання позивачки та ОСОБА_4 однією сім`єю.
Крім того, до матеріалів справи долучено звіт про незалежну оцінку транспортного засобу, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля становить 227 160 грн.
На виконання ухвали суду від 22 грудня 2025 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В.Б. надано копію спадкової справи №94/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 .
Із матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 , яка повідомила нотаріуса про наявність спадкоємців першої черги — дітей померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Також із спадкової справи встановлено, що ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька.
Водночас ОСОБА_2 подав заяву про відмову від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_3 відповідно до частини другої статті 1274 ЦК України.
Отже, матеріалами спадкової справи підтверджується наявність між сторонами спору щодо правового режиму спірного автомобіля, оскільки спадкоємці померлого претендують на спадкове майно, тоді як позивачка вважає, що частина спірного майна належить їй як співвласнику та не входить до складу спадщини.
Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом та мають взаємні права й обов`язки.
Згідно зі статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Таким чином, проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є передбаченою законом підставою виникнення права спільної сумісної власності на майно, набуте під час такого проживання.
Відповідно до частини четвертої статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю.
У постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №509/3995/15-ц зазначено, що для визнання майна спільною сумісною власністю осіб, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, необхідно встановити факт проживання однією сім`єю, час придбання майна, джерело його набуття та мету придбання.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №544/1274/16-ц.
У даному випадку судом встановлено всі необхідні юридично значимі обставини.
Факт проживання сторін однією сім`єю підтверджується преюдиційним рішенням суду.
Час придбання автомобіля 22 серпня 2019 року припадає на період спільного проживання сторін.
Доказів того, що автомобіль придбаний за особисті кошти ОСОБА_4 , матеріали справи не містять.
Будь-яких письмових договорів між сторонами щодо іншого правового режиму майна суду не надано.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, відзивів на позов не подали, у судові засідання не з`явилися та жодних доказів на спростування доводів позивачки не надали.
Суд враховує, що за своєю правовою природою майно, набуте під час проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, презюмується таким, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Зазначена презумпція відповідачами не спростована.
Відповідно до статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, частки співвласників вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Оскільки доказів існування іншого розміру часток суду не надано, суд виходить із принципу рівності часток співвласників.
Таким чином, позивачці належить 1/2 частка спірного автомобіля.
З огляду на те, що право власності позивачки на зазначену частку виникло ще за життя ОСОБА_4 як співвласника спільного майна, така частка не входить до складу спадщини після його смерті та не може бути предметом спадкування спадкоємцями.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат суд зазначає, що позивачкою заявлено клопотання про залишення понесених нею судових витрат за собою, що не суперечить вимогам процесуального закону, тому судові витрати слід залишити за позивачкою.
Керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 76-81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, статтями 3, 74 СК України, статтями 368, 372 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка Володимира Борисовича, про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності в порядку поділу майна задовольнити.
Визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , автомобіль RENAULT MEGANE SCENIC, 2010 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , в порядку поділу спільного майна право власності на 1/2 частину автомобіля RENAULT MEGANE SCENIC, 2010 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Судові витрати залишити за позивачкою.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідач, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники судового розгляду:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .
Третя особа приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко Володимир Борисович, РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: м. Вінниця, вул. Замостянська, 27.
Повний текст рішення суду складено 05.06.2026.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua