Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №127/37166/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про відшкодування шкоди, з них

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №127/37166/25

Суддя: Федчишен С. А.

Справа № 127/37166/25

Провадження № 2/127/8700/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А., при секретарі судового засідання Підвисоцькій О.Ю., за участю представника позивача Чернілевської Р.В., представника відповідача Мельника С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

26.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про відшкодування матеріальної шкоди.В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначає, що вона є власником автомобіля «HYNDAI ACCENT» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, на який 20.03.2025 під час руху на перехресті вул. Трамвайної та пров. Наскрізного у м. Вінниці, впала дерев`яна опора з кабелями зв`язку (стовп), внаслідок чого автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень. За вказаним фактом 20.03.2025 було здійснено звернення до правоохоронних органів, на яке листом ВРУП ГУНП у Вінницькій області від 24.03.2025 повідомлено, що ознаки кримінального правопорушення у даному випадку відсутні, у зв`язку з чим підстав внесення вказаної події до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає. З метою визначення вартості завданої її майну шкоди, ОСОБА_1 звернулась до Вінницького НДЕКЦ МВС України з заявою від 21.03.2025 про проведення транспортно-товарознавчого дослідження. Відповідно до Висновку експертного дослідження від 25.03.2025 №ЕД-19/102-25/6378-АВ, вартість матеріального збитку автомобілю «HYNDAI ACCENT» д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 20.03.2025 могла становити 67 407, 49 грн. З метою з`ясування факту належності опори, падіння якої пошкодило належний Позивачці транспортний засіб та подальшого стягнення завданої її майну шкоди, Позивачка звернулась із відповідним запитом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради. Листом від 11.04.2025 їй було повідомлено, що у виконавчих органів Вінницької міської ради відсутня інформація про власника або балансоутримувача опори зв`язку, розташованої на перехресті вул. Трамвайна та пров. Наскрізний у м. Вінниці. Разом з тим, Виконавчий комітет ВМР зазначає, що запитуваною інформацією може володіти АТ «Укртелеком», тож звернення Позивачки перенаправлено на адресу АТ «Укртелеком». У відповідь на звернення Позивачки надійшов Лист АТ «Укртелеком» від 23.04.2025, з якого слідує, що опора, яка завдала шкоди майну Позивачки не належить АТ «Укртелеком», тому у АТ відсутні підстави для відшкодування шкоди, завданої автомобілю Позивачки в результаті падіння дерев`яної опори. Одночасно, Листом від 23.04.2025 АТ «Укртелеком» у відповідь на запит про публічну інформацію керівника ГО «Комітет безпеки руху» повідомив, що пошкоджена опора, яка встановлена на перехресті вул. Трамвайна та пров. Наскрізний у м. Вінниці, що при падінні завдала шкоди транспортному засобу Позивачки не належить АТ «Укртелеком». Оскільки АТ «Укртелеком» вказало, що опора, яка пошкодила майно Позивачки їм не належить, Позивачка та інші особи в її інтересах продовжили пошук власника чи балансоутримувача даної опори. Так, відповідно до Листа Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.05.2025 у відповідь на запит керівника ГО «Комітет безпеки руху», Виконавчий комітет вказує, що відповідальність за падіння аварійної опори та завдану цим шкоду несе власник або балансоутримувач цієї опори. Разом з тим, виконавчий комітет вказує, що інформація щодо власника/ балансоутримувача опори зв`язку, що розташована на перехресті вул. Трамвайна та пров. Наскрізний у м. Вінниці у виконавчих органів Вінницької міської ради відсутня. Дозвільні документи на встановлення вказаної опори зв`язку не видавались, інформація щодо відповідальних за падіння аварійної опори та завдання нею шкоди- відсутня. Листом від 19.05.2025 Виконавчий комітет ВМР повідомив Позивачці, що балансоутримувачем вулично-дорожньої мережі в межах міста Вінниці, зокрема по вул. Трамвайній, є комунальне підприємство «Вінницьке шляхове управління». Позивачка, вважаючи КП «Вінницьке шляхове управління» балансоутримувачем вуличної мережі, в тому числі опор зв`язку біля дороги, направила на адресу підприємства вимогу в порядку досудового врегулювання про відшкодування завданої її майну шкоди. Проте, у Відповіді на вимогу від 19.06.2025 КП «Вінницьке шляхове управління» повідомило Позивачці про неможливість виконання її вимог про відшкодування шкоди. Вказана позиція КП «Вінницьке шляхове управління» мотивоване тим, що відповідно до Статуту на підприємство не покладено обов`язків зі встановлення, обслуговування, ремонту, демонтажу опор зв`язку чи здійснення будь-якої іншої діяльності з такими опорами. При цьому, згідно балансу підприємства опора зв`язку на перехресті вул. Трамвайної та провул. Наскрізного у м. Вінниці не э власністю Підприємства та не передавалась йому в управління, тощо. Тобто, вказана опора на балансі підприємства не перебуває, тому підприємство не є відповідальним за її технічний стан, та відповідно не має обов`язку відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок падіння вказаної опори на належний Позивачці автомобіль. Зважаючи на вищевикладене, у зв`язку з неможливістю захистити свої порушені права та отримати компенсацію завданої матеріальної шкоди в позасудовому порядку, Позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом та просити стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради на її користь матеріальну шкоду в розмірі 67 407, 49 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

17.12.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що опора зв`язку, падіння якої стало причиною пошкодження транспортного засобу позивачки, не перебуває на балансі виконавчого комітету міської ради. Виконавчий комітет міської ради не є власником об`єктів телекомунікаційної інфраструктури, у тому числі опор зв`язку, та не здійснює їх утримання, технічне обслуговування чи експлуатацію. Будь – які докази, що підтверджують належність спірної опори до комунальної власності територіальної громади або її перебування на балансі виконавчого комітету міської ради, у матеріалах справи відсутні. До повноважень виконавчого комітету не належить утримання та експлуатація об`єктів телекомунікаційної інфраструктури, що не перебувають у комунальній власності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить транспортний засіб HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с. 15-15зворот)

Згідно з Висновком експертного дослідження від 25.03.2025 №ЕД-19/102-25/6378-АВ Вінницького науково – дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України, вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу завданого власнику автомобіля «HYUNDAI ACCENT», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » станом на 20.03.2025 могла становити 67 407,49 грн. (а.с. 9-25)

З листа Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, вбачається, що звернення від 20.03.2025 з приводу пошкодження автомобіля зареєстровано в УКС ІПНП за №6481 від 20.03.2025. За результатами попереднього розгляду, встановлено, що ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні, у зв`язку з чим підстав для внесення вказаної події до Єдиного реєстру досудових розслідувань немає, а подальший розгляд звернення здійснено в порядку, передбаченому ЗУ «Про звернення громадян». Одночасно повідомлено, що з урахуванням візуального огляду місця події встановлено, що вказаний дерев`яний стовп являється опорою повітряного зв`язку, що попередньо належить ПАТ «Укртелеком», оскільки до нього приєднані повітряні лінії зв`язку, відповідно вказана організація відповідає за його належне утримання в належному стані. Таким чином в даному випадку має місце пошкодження майна, яке вирішується в межах цивільно-правових відносин у судовому порядку. (а.с. 25зворот-26)

Відповідно до листа Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 11.04.2025 №13101/20721/1-00-10, повідомлено, що у виконавчих органів Вінницької міської ради відсутня інформація про власника або балансоутримувача опори зв`язку, розташованої на перехресті вул. Трамвайна – пров. Наскрізний. Інформацією про власника (балансоутримувача) опори зв`язку за вказаної адресою може володіти Вінницька філія АТ «Укртелеком» (а.с. 27зворот)

З відповіді Вінницької філії АТ «Укртелеком» вбачається, що на балансі товариства відсутні опори в даному районі м. Вінниці. Пошкоджена опора, яка встановлена на перехресті вул. Трамвайна – пров. Наскрізний і при падінні завдала шкоду транспортному засобу HYUNDAI ACCENT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не належить АТ «Укртелеком». (а.с. 28)

Відповідно до Листа Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 06.05.2025 у відповідь на запит керівника ГО «Комітет безпеки руху», Виконавчий комітет вказує, що відповідальність за падіння аварійної опори та завдану цим шкоду несе власник або балансоутримувач цієї опори. Разом з тим, виконавчий комітет вказує, що інформація щодо власника/ балансоутримувача опори зв`язку, що розташована на перехресті вул. Трамвайна та пров. Наскрізний у м. Вінниці у виконавчих органів Вінницької міської ради відсутня. Дозвільні документи на встановлення вказаної опори зв`язку не видавались, інформація щодо відповідальних за падіння аварійної опори та завдання нею шкоди- відсутня. (а.с. 29)

Листом від 19.05.2025 Виконавчий комітет ВМР повідомив, що балансоутримувачем вулично-дорожньої мережі в межах міста Вінниці, зокрема по вул. Трамвайній, є комунальне підприємство «Вінницьке шляхове управління». (а.с. 29зворот)

Відповідно до відповіді на вимогу від 19.06.2025 КП «Вінницьке шляхове управління» повідомило про неможливість виконання вимог ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. Вказана позиція КП «Вінницьке шляхове управління» мотивована тим, що відповідно до Статуту на підприємство не покладено обов`язків зі встановлення, обслуговування, ремонту, демонтажу опор зв`язку чи здійснення будь-якої іншої діяльності з такими опорами. При цьому, згідно балансу підприємства опора зв`язку на перехресті вул. Трамвайної та провул. Наскрізного у м. Вінниці не є власністю Підприємства та не передавалась йому в управління, тощо. Тобто, вказана опора на балансі підприємства не перебуває, тому підприємство не є відповідальним за її технічний стан, та відповідно не має обов`язку відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок падіння вказаної опори на належний ОСОБА_1 автомобіль. (а.с. 30-31)

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно з статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №№200/22129/16-ц.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон) благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 2 Закону визначено, що благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до ст. 5 Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно з ст.10 Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1)затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2)затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою; 5) затвердження місцевих планів управління відходами.

Відповідно до ст.12 Закону суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Як унормовано ст.13 Закону до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1)території загального користування: а)парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші),рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в)майдани, площі, бульвари, проспекти; г)вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ)пляжі; д)кладовища; е) інші території загального користування; 2)прибудинкові території; 3)території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4)території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до п.1.2.5 розділу 1 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів до елементів благоустрою належать: а)покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і правил; б) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; в) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; г) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; ґ) технічні засоби регулювання дорожнього руху; д) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; е) малі архітектурні форми (павільйони і навіси на зупинках громадського транспорту, фонтани, питні фонтани, перголи, альтанки, грибки, гардероби, декоративні скульптури, пам`ятники, кабіни для роздягання, бювети, лави, урни, паркани, огорожі, вази, контейнери для квітів, декоративні басейни); є) побутове та комунальне обладнання території житлової забудови (сміттєзбірники, майданчики для сушіння білизни, відпочинку населення); ж) споруди водопостачання на об`єктах благоустрою (насосні станції біля водойм для поливу, пожежні водойми, водойми, в тому числі штучні, гідранти, шахтні та механічні колодязі, пункти заправок водою поливально-мийних машин).

Згідно з п.1.8 Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів роботи з утримання об`єктів благоустрою населених пунктів полягають у регулярному проведенні заходів щодо запобігання передчасному зносу об`єктів, забезпечення нормальних умов їх функціонування, створенні сприятливих умов пересування для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Згідно абз.6 пункту 2 розділу ІІІ Типових правил благоустрою території населеного пункту, затвердженого Наказом від 27.11.2017 № 310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 р. за № 1529/31397 підприємства, установи й організації на власних та закріплених територіях повинні здійснювати увесь комплекс робіт, спрямованих на забезпечення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: очищення опор ліній електропередач, стовбурів дерев, стовпів, парканів, будівель, інших елементів благоустрою від оголошень, реклам, вивішених у недозволених місцях.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що стовп (опора ліній електропередач) відноситься до об`єкту благоустрою.

Статтею 15 Закону унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою. Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом благоустрою, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння опори електропередач як елементу благоустрою покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну за її стан особу.

Аналогічна за змістом позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №№200/22129/16-ц.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи даних щодо балансоутримувача спірного стовпу, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, суд вважає, що відповідальність за належне утримання та ремонт об`єктів благоустрою комунальної власності має покладатись на відповідний орган місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4,12,13,258,259,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 67 407 (шістдесят сім тисяч чотириста сім) грн. 49 коп.

Стягнути з Виконавчого комітету Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 04.06.2026.

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua