Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №759/4323/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №759/4323/26

Суддя: Ключник А. С.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4323/26

пр. № 2/759/7282/26

05 червня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до Святошинського районного суду м. Києва звернувся представник позивача адвокат Боряк Галина Юріївна в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою. Вимогами вказаного позову є стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 8 070,36 доларів США, що еквівалентно 347 418,50 грн., за борговою розпискою.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 21.07.2025 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 в борг грошові кошти у розмірі 8 000,00 доларів США готівковим способом з обов`язком повернення до 25.10.2025, що підтверджується борговою розпискою, складеною ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21.07.2025 року. Відповідно до вказаної розписки відповідач підтверджує, що грошові кошти він отримав у повному обсязі, і що вона складена ним власноруч.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідач свого обов`язку щодо повернення наданих йому у борг грошових коштів у повному обсязі не виконав та всіляко ухиляється від виконання свого обов`язку. На телефонні дзвінки та повідомлення з проханням повернути грошові кошти не реагує.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви (09.02.2026) розмір невиконаного зобов`язання складає 8 000,00 доларів США основного боргу та 70,36 доларів США — 3% річних від простроченої суми за період з 26.10.2025 по 09.02.2026 (107 днів прострочення), а разом — 8 070,36 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України (43,0487 грн за 1 долар США) становить 347 418,50 грн.

Ухвалою судді від 24.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не направив та заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 21.07.2025 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 в борг грошові кошти у розмірі 8 000,00 доларів США готівковим способом з обов`язком повернення до 25.10.2025 року, що підтверджується борговою розпискою, складеною ОСОБА_2 21.07.2025 року. Відповідно до вказаної розписки відповідач також підтверджує, що грошові кошти він отримав у повному обсязі при її підписанні, і що вона складена ним власноруч.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість за основним зобов`язанням не погашена та складає 8 000,00 доларів США.

Частина перша та друга статті 207 ЦК України передбачають, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підтвердження укладеного позивачем з відповідачем договору позики та передачі йому грошових коштів представник позивача надав до суду належним чином завірену, у порядку ст. 95 ЦПК України, боргову розписку відповідача ОСОБА_2 від 21.07.2025 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Факт передачі грошових коштів підтверджується борговою розпискою від 21.07.2025 року.

Відповідно до умов вказаної розписки позичальник зобов`язався повернути суму отриманих коштів до 25.10.2025 року.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц дійшла висновку, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України, а також ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних за період прострочення з 26.10.2025 по 09.02.2026 (107 днів): 8 000,00 ? 3% / 365 ? 107 = 70,36 доларів США.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, складає 8 070,36 доларів США, з яких: 8 000,00 доларів США — основна заборгованість; 70,36 доларів США — 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в заявлених межах за наявними матеріалами у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3 474,19 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на правову допомогу. Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат позивачем надано: Договір про надання правової допомоги № 175 від 04.02.2026 року, Додаткову угоду № 1 до нього від 04.02.2026 року, Заявку на надання правової допомоги від 04.02.2026 року, Акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 16.03.2026 року та квитанцію до прибуткового касового ордера № 188 від 04.02.2026 року на суму 13 000,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Оцінивши подані докази, суд встановив, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн. є документально підтвердженими, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Суд зазначає, що адвокатом здійснено підготовку правової позиції, складено та подано позовну заяву, що підтверджується Актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 16.03.2026 року.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначила, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Також, суд зазначив, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 зазначив, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт», а також що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Оскільки відповідач відзиву не подав, клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявляв та будь-яких заперечень щодо їх розміру не висловлював, підстав для зменшення заявленої суми у розмірі 13 000,00 грн. немає, а тому вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 192, 207, 525, 526, 599, 609, 610, 612, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму боргу у розмірі 8 070,36 (вісім тисяч сімдесят доларів 36 центів) доларів США, з яких: 8 000,00 (вісім тисяч) доларів США — заборгованість за основним зобов`язанням; 70,36 (сімдесят доларів 36 центів) доларів США — 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 474,19 (три тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 19 копійок) грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 (тринадцять тисяч) грн., а всього судових витрат на загальну суму 16 474,19 (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 19 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Оригінал: reyestr.court.gov.ua