Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №759/23116/24 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 02 червня 2026 р.

Справа: №759/23116/24

Суддя: Косик Л. Г.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/23116/24

пр. № 1-кп/759/474/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м.Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100080001202, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганська, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, неодружений, ФОП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимий:

- вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.06.2013 за п. 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 189; ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років, звільнений з місць позбавлення волі 08.04.2022 по відбутті строку покарання;

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23.08.2024 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 15 жовтня 2024 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку в подальшому заховав до лівої кишені брюк, в які був одягнутий, тим самим почав незаконно зберігати вказану психотропну речовину без мети збуту.

В подальшому, 15 жовтня 2024 року в період часу з 14 год. 41 хв. до 15 год. 20 хв. за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 28 ОСОБА_4 було зупинено працівниками поліції, у якого в присутності двох понятих, із лівої кишені брюк добровільно видав поліетиленовий пакетик з пазовим замоком із вмістом кристалічної речовини білого кольору, що містила в собі особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено - PVP масою 0,256 г, яку ОСОБА_4 , умисно незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду показав, що дійсно, при обставинах, викладених у мотивувальній частині вироку, він, 15 жовтня 2024 року в денну пору доби в парку в Святошинському районі м. Києва знайшов поліетиленовий пакетик з пазовим замоком з PVP, який підібрав та почав зберігати для власного вживання, без мети збути. Після того, як він підібрав вказаний пакетик із психотропною речовиною, він був зупинений за адресою: м. Київ, вул. Зодчих, 28 працівниками поліції, яким він добровільно видав придбаний психотропну речовину та повідомив про обставини його придбання та зберігання.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вважає доведеною вину ОСОБА_4 у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, відомості про особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, який відповідно до статті 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів. Водночас зазначене кримінальне правопорушення не пов`язане із застосуванням насильства чи заподіянням шкоди життю або здоров`ю людини, а вилучена психотропна речовина зберігалася обвинуваченим для власного вживання без мети збуту.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до пункту 1 частини 1 статті 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

При цьому рецидив злочинів утворюється непогашеною судимістю за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.06.2013, яка на момент вчинення кримінального правопорушення не була погашена у встановленому законом порядку.

Суд також враховує відомості про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, здобув середню спеціальну освіту, є працездатним, здійснює підприємницьку діяльність, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, однак перебуває на обліку у лікаря-нарколога, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Оцінивши наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень є призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 2 статті 309 КК України.

Судом також перевірено наявність підстав для застосування положень статті 71 КК України.

Встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року ОСОБА_4 було призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік. Кримінальне правопорушення, яке є предметом розгляду у даному кримінальному провадженні, вчинене 15 жовтня 2024 року, тобто після постановлення зазначеного вироку.

Разом із тим, згідно з відомостями, наданими уповноваженим органом з питань пробації, строк пробаційного нагляду, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року, закінчився 11 грудня 2025 року, після чого ОСОБА_4 було знято з обліку в уповноваженому органі з питань пробації.

За таких обставин на момент ухвалення цього вироку строк пробаційного нагляду, призначений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року, закінчився, а тому підстав для призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до статті 71 КК України суд не вбачає.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд враховує характер і конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого та поведінку під час судового розгляду.

Судом встановлено, що обвинувачений повністю визнав свою вину, не заперечував фактичних обставин кримінального провадження, щиро розкаявся у вчиненому, надав послідовні показання щодо обставин придбання та зберігання психотропної речовини, чим сприяв оперативному та ефективному розгляду кримінального провадження.

Суд враховує, що факт попереднього притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності сам по собі не виключає можливості застосування положень статті 75 КК України. Визначальним є встановлення можливості досягнення мети покарання без ізоляції особи від суспільства.

З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, фактичних обставин його вчинення, незначної кількості вилученої психотропної речовини, відсутності мети збуту, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а також ставлення обвинуваченого до вчиненого суд дійшов висновку, що його виправлення можливе без реального відбування покарання.

На переконання суду, призначення покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням від його відбування з випробуванням відповідатиме принципам законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, а також буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк у максимальному розмірі, передбаченому законом, та поклавши на нього обов`язки, визначені статтею 76 КК України.

Долю речових доказів та процесуальних витрат слід вирішити відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ по справі: психотропну речовину PVP масою 0,256 г, що зберігається у камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 4868) - знищити.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної установи, 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок.

Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим протягом 30 днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua