Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №135/286/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/286/26

Провадження № 3/135/104/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.06.2026 м.Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Корнієнко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , працюючого в МХП,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 близько 01 год. 10 хв. в м.Ладижин, неподалік вул. Петра Кравчика та вул.. Хлібозаводська водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ауді Q7», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку. Чим порушив п.2.5.а ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він займається ремонтом авто. 16.02.2026 біля 21 години чоловік залишив йому свій автомобіль. Ввечері він дивився до автомобіля, потрібно було поїздити на ньому, тому він поїхав на заправку ОККО, купив цигарок, води і поїхав. Згодом ще раз приїхав на ОККО. Зустрів знайому, яку підвозив додому. Від заправки ОККО поїхали вверх до залізничного переїзду. Побачив ззаду проблискові маяки поліції, включив аварійку і зупинився. Поліцейські спитали в нього документи, але він їх не взяв тому хотів сплатити штраф на місці. Йому почали казати, що він нетверезий. На що сказав, що в нього цукровий діабет, п`є таблетки, які з алкоголем протипоказано вживати. Через захворювання в нього може бути запах ацетону. Йому запропонували пройти огляд. Він не відмовлявся їхати в лікарню. Він запитав за авто, йому сказали залишити на місці. Склали протокол. Автомобіль він повернув власнику, який в цей час підійшов ОСОБА_2 . Після чого він сам поїхав в лікарню, щоб пройти огляд, але там не зміг пройти огляд, бо без працівників поліції не хотіли проводити. Вказав, що алкоголь він не вживав, ознак сп`яніння в нього не було, за переїзд він не заїзджав, зупинився десь за 20-50 м до переїзду. Він працює на птахофабриці, де сильний контроль за станом сп`яніння. Боявся за автомобіль «Ауді», щоб не забрали. Поліцейські упереджено до нього ставляться.

Захисник Бодачевський Р.В. зазначив, що в протоколі про адмінправопорушення вказано, що воно вчинено по вул. Хлібозаводській. В іншому місці протоколу зазначено вже, що по вул.. П.Кравчика. Двояке розуміння місця і часу вчинення порушення порушує право на захист. Також зазначив, що в мед закладі не проводять огляд на стан сп`яніння через відсутність лікарів, що пройшли відповідне навчання. Ознаки сп`яніння поліцейський не відмежував від хворобливого стану ОСОБА_3 . Вважає, що ознак сп`яніння не було.

Захисником подано клопотання про закриття провадження у справі, в якому, серед іншого також вказано на те, що в протоколі вказано різні час і місце вчинення правопорушення. Так, ОСОБА_4 не керував автомобілем о 1 год. 10 хв. він був зупинений о 1 год. 17 хв. Крім того, ОСОБА_4 не керував автомобілем ні по вул.. П.Кравчика, ні по вул. Хлібозаводській. Оскільки він їхав від заправки ОККО, що розташована на перехресті вулиць Процишина та Наконечного, по вулиці Процишина до залізничного переїзду та СТО «Авторитет», що знаходиться по вул. Процишина 12А, де і був зупинений працівниками поліції. Свідок ОСОБА_5 зазначав, що ніяких ознак сп`яніння в ОСОБА_6 не було. ОСОБА_4 не відмовлявся від того, щоб поїхати в лікарню для огляду на стан сп`яніння, про що повідомив об 1:33, а також о 2:02 та 2:12 та неодноразово вказував, що не має ознак сп`яніння і тверезий. Відтак, в його діях відсутній склад правопорушення.

Незважаючи на захисну позицію ОСОБА_1 винність його доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №592479 від 16.02.2025; рапортом інспектора СРПП ВП №3 Гайсинського РУП Закревського О. від 16.02.2026; Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого вбачається, що огляд на місці зупинки не проводився; Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в КП «Ладижинська міська лікарня» від 16.02.2026, згідно якого вбачається, що огляд не проводився; даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського, з якого видно, що ОСОБА_1 близько 1 год. 10 хв. в м.Ладижин керував автомобілем «Ауді Q7» та був зупинений працівниками поліції. Відеозаписом підтверджується, що після спілкування із водієм працівниками поліції було встановлено наявність ознак алкогольного сп`яніння, та озвучено їх, а саме запах алкоголю, порушення координації рухів, нечітка вимова. Після чого працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в лікарні.Роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії ЕНА №6673595 від 16.02.2026 за ч.1 ст.126 КУпАП додатково підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Ауді Q7» 16.02.2026.

Так, відповідно до даних відеозаписів, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на DVD-диску, вбачається, що він 16.02.2026 близько 01 год. 10 хв. в м.Ладижин, по вул.Петра Кравчика керував автомобілем «Ауді Q7», д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції.

В подальшому відеозаписом в хронологічному порядку зафіксовано такі обставини на місці зупинки транспортного засобу із відображенням за часом, зазначеним згідно відеозапису. Біля 1 год 24 хв. після спілкування із водієм працівниками поліції було встановлено наявність ознак алкогольного сп`яніння, та озвучено їх, а саме запах алкоголю, порушення координації рухів, нечітка вимова. Після чого працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в лікарні.Роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Після чого ОСОБА_1 . Пропонує вирішити це питання на місці, вказуючи, що йому залишилось доїхати 100 м до СТО (1 год. 25 хв.). Працівник поліції роз`яснює можливість зателефонувати адвокату, для консультації в разі необхідності (1 год 26 хв). Поліцейський роз`яснює про можливі наслідки позапроцесуального вирішення питання щодо пропозиції ОСОБА_1 владнати дану ситуацію без проходження огляду та повторно роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння (1 год 27 хв). Поліцейським роз`яснюється про обмеження у праві керування транспортним засобом (1 го 28 хв). Поліцейським роз`яснюються права особи, що притягується до адміністративної відповідальності (1 год. 31 хв). Під час спілкування ОСОБА_1 неодноразово вказує на те, що не потрібно проходити огляд, просить не проводити огляд.

1 год. 33 хв ОСОБА_1 виявив бажання їхати в лікарню для проходження огляду на стан сп`яніння. Після чого, працівник поліції однозначно вказує на те, що вони їдуть в лікарню, однак ОСОБА_1 одразу вказує, що не хоче залишати автомобіль в тому місці де він його припаркував. На що поліцейський вказує, що йому заборонено керувати автомобілем через підозру перебування в стані сп`яніння. Після чого ОСОБА_1 зазначає, щоб поліцейський «оформляв а він нічого підписувати не буде» (1 год 36 хв). Після чого працівник поліції починає складати протокол про адміністративне правопорушення, записуючи анкетні дані особи.

Біля 1 год. 39 хв поліцейський ще раз роз`яснює можливість пройти оглядж на стан сп`яніння як на місці так і в лікарні. Після чого ОСОБА_1 вказує, що вважає себе тверезим і продувати «Драгер» не буде та не виявляє бажання проїхати для огляду в лікарню, після чого виходить з патрульного автомобіля та перестає спілкуватись з поліцейськими. По поверненню неодноразово просить вирішити дану ситуацію без проведення огляду (1 год. 43 хв.). Після чого поліцейський завершує складання протоколу в якому ОСОБА_1 відмовляється зазначити свої пояснення (1 год. 56 хв).

Вказані докази суд бере до уваги, оскільки вони не суперечать один одному, є належними та взаємодоповнюваними, тому не викликають сумнівів у своїй достовірності та об?єктивності.

Жодних сумнівів у об`єктивності матеріалів справи про адміністративне правопорушення у суду немає.

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до пункту 1.3, 1.9, 2.5 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Закон не передбачає можливості висунення особою, яку зупинили працівники поліції, умов проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому у ситуації, яка розглядається, немає підстав вважати, що ОСОБА_1 , навівши умови, за яких він може пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (відмова залишати автомобіль), фактично погодився пройти такий огляд.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

ОСОБА_1 як особа, що керувала транспортним засобом (водій), а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені законодавством України, зокрема мав бути обізнаним із п. 2.5 Правил дорожнього руху України щодо обов`язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння суд вважає надуманими, і такими, що дані з метою захисту по даній справі з метою уникнення відповідальності. Такі пояснення є такими, що суперечать іншим матеріалам справи, зокрема даним відеозапису.

Такі дії ОСОБА_1 , зафіксовані на відеозаписі, однозначно свідчать про його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Незважаючи на те, що він в певні моменти вказував, що хоче пройти огляд в лікарні, дослідивши відеозапис в цілому, вся хронологія спілкування ОСОБА_1 з поліцейським однозначно та безсумнівно вказує на те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Зазначення після складання протоколу ОСОБА_1 про те, що він хоче їхати в лікарню жодним чином не спростовує те, що він перед цим відмовився від огляду. При цьому суд враховує, що добросовісна поведінка особи передбачає дотримання послідовності своєї поведінки, а не висловлювання взаємовиключних тверджень і вимог.

При цьому, згідно встановленого законом порядку, визначено конкретний проміжок часу протягом якого необхідно забезпечити проведення огляду на стан сп`яніння.

Згідно положень ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Пояснення ОСОБА_1 про те, що працівники поліції були упередженими щодо нього повністю спростовуються даними відеозапису. Оскільки працівник поліції діяв згідно чинного законодавства, спілкувались коректно, неодноразово пропонував пройти огляд на стан сп`яніння та роз`яснював наслідки відмови, роз`яснював права та можливість скористатись правовою допомогою.

Щодо твердження сторони захисту про те, що в протоколі вказано різні місця вчинення правопорушення та різний час вчинення правопорушення, а також невірно вказано вулицю, де було зупинено автомобіль, слід відмітити таке.

Судом достеменно встановлено місце, де було зупинено автомобіль «Ауді Q7» під керуванням ОСОБА_1 в м. Ладижин, який сам вказує, що рухався автомобілем по вулиці Процишина, на перехресті із вул. П.Кравчика повернув праворуч в напрямку залізничного переїзду та вул. Хлібозаводська.

Із даних Google Maps, що є у відкритому доступі, видно, що рухаючись по вул. Процишина до повороту з вул. П.Кравчика вліво, вправо до залізничного переїзду йде вулиця Хлібозаводська. Автомобіль було зупинено на невеликій відстані від перехрещення вулиць, неподалік вулиці П.Кравчика та близько до залізничного переїзду і вул.Хлібозаводська. Відтак, зазначення в протоколі про те, що місце зупинки автомобіля по вул. Хлібозаводській, зважаючи на незначну відстань до вул. Хлібозаводської та відсутність в тому місці точних орієнтирів закінчення однієї вулиці та початку іншої, не може бути підставою для закриття провадження у справі через невірне зазначення місця зупинки, як про це просить захисник. Оскільки дана обставина за умов конкретної місцевості в цій справі, на переконання суду, не порушує право особи на захист.

При цьому, твердження захисту про те, що СТО «Авторитет» що в м. Ладижин знаходиться по вул. Процишина, 12-А, не спростовує такі висновки суду, оскільки зупинка автомобіля відбулась між СТО та залізничним переїздом, тобто на дорозі за межами території СТО.

Посилання захисника на те, що в протоколі зазначено час вчинення правопорушення 1 год 10 хв, тоді як згідно відеозапису видно, що зупинка автомобіля відбулась 1 год 17 хв., зважаючи на незначну розбіжність часу, не може бути підставою для твердження про не зазначення в протоколі часу вчинення правопорушення. Оскільки відсутні точні дані про те, що час, зазначений на бодікамері поліцейського секунда в секунду співпадає із точним часом по Києву.

Встановлено, що керування автомобілем відбувалось біля 1 год. 10 хв. Тому незначна розбіжність в зазначенні часу в протоколі та відеозаписі, в даному конкретному випадку, жодним чином не спростовує факт керування особою транспортним засобом та подальшої відмови від проходження огляду, а відповідно і вчинення правопорушення.

Щодо твердження захисника, що в медичному закладі на даний час не проводять огляди на стан сп`яніння, відсутність лікарів, що можуть його проводити, то це не спростовує висновки суду про доведення винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки огляд в лікарні ОСОБА_1 не проходив через свою відмову від такого.

Посилання сторони захисту на пояснення в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 та письмові пояснення свідка ОСОБА_7 жодним чином не спростовують висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.

Так, свідок ОСОБА_5 вказав, що віддав автомобіль ОСОБА_8 на діагностику, забув дати йому техпаспорт. По приїзду на місце зупинки бачив автомобіль біля залізничного переїзду. Спілкувався з ОСОБА_8 , він був тверезий.

Свідок ОСОБА_7 в письмових поясненнях, наданих стороною захисту, вказала, що їхала з ОСОБА_9 автомобілем із заправки ОККО, на перехресті вулиць П.Кравчика та Процишина повернули в сторону залізничного переїзду та були зупинені патрульним авто поліції. Від ОСОБА_8 не чула запаху спиртного, він вів себе нормально.

Пояснення свідка ОСОБА_7 дещо суперечать поясненням ОСОБА_1 , який вказує, що він хворіє та в нього може бути присутній запах ацетону, який міг почути поліцейський. Разом з тим, саме для перевірки та підтвердження ознак сп`яніння, чинним законодавством і передбачено необхідність проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки чи в лікарні. Саме в ході такого огляду може бути підтверджено перебування особи в стані сп`яніння чи відсутність такого стану.

Твердження свідків про відсутність ознак алкогольного сп`яніння, зважаючи на поведінку ОСОБА_1 на місці зупинки, зафіксовану на відеозаписі, жодним чином не може спростувати те, що він керуючи автомобілем, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Що поряд із керування автомобілем в стані сп`яніння, є окремим складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При накладенні на ОСОБА_1 cтягнення, суд згідно з вимогами ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, особу порушника,з метою запобігання вчиненню нових порушень та виховання особи, порушник заслуговує на адміністративне стягнення у розмірі, встановленому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. на користь держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя