Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №761/10583/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 761/10583/26

3/758/3050/26

Категорія 305

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №880372 від 9 березня 2026 року, 05 березня 2026 року об 11.48 год. за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме: перебуваючи у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, виражалась в адресу працівників суду нецензурною лайкою, на зауваження не реагувала, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 надіслала до суду клопотання в якому зазначила, що 05.03.2026 прибула до Шевченківського районного суду м. Києва з метою отримання документів, проте працівники суду відмовились їх віддавати, в результаті чого вона не стримала емоцій та використала образливу лайку, після чого одразу залишила будівлю суду. В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що не заперечує, що перебуваючи в нестабільному (нестійкому) емоційному стані могла висловитися нецензурною лайкою, але не вважає що робила це в громадському місці, просила врахувати обставини події та її стан.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Ст. 173 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Винність ОСОБА_1 у вищезазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 09 березня 2026 року серії ВАД №880372;

- електронними рапортом №17468, яким підтверджуються обставини викладені в протоколі;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які підтвердили фактичні обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема в частині нецензурних лайок ОСОБА_1 ;

- відеозаписом «03А» долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, як ОСОБА_1 в коридорі Шевченківського районного суду м. Києва на 00:31 каже: «Ты не имеешь права, ты защищаешь сука блять стены».

З огляду на практику Верховного Суду, висловлену у постанові від 20.05.2020 (справа №524/5741/16а) рапорт працівників поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Так, згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.

При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян. Із суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Крім того, за змістом диспозиції ст. 173 КУпАП обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, наявність хуліганського мотиву поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.

Згідно ст. 22 КУпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу. Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовчим органом (посадовою особою).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , її вік, рід занять та майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, відсутність заподіяння шкоди, відсутність тяжких наслідків, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.

Керуючись ст. ст.22, 33, 173, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю і обмежитись усним зауваженням.

Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. О. Денисов