Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №758/8579/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8579/26

3/758/3194/26

Категорія 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., ознайомившись з адміністративними матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Туреччини, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026 року о 07:45:00 годині у м.Київ по вул. Вікентія Хвойки, 10, ОСОБА_2 керувала автомобілем Фольцваген д.н.з. НОМЕР_1 не врахувала дорожню обстановку, недотрималась безпечної дистанції до автомобіля Шкода д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду, та скоїла зіткнення з ним. Внаслідок ДТП автомобіль Шкода д.н.з НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 14.05.2026 року о 07:45:00 годині у м.Київ по вул. Вікентія Хвойки, 10, ОСОБА_2 керувала автомобілем Вольцваген д.н.з. НОМЕР_1 будучи причетною до дорожньої-транспортної пригоди, місце події залишила, чим порушив п.2.10а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

До суду ОСОБА_2 не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином за номером телефону, встановленим працівниками поліції при складанні протоколу, причин неявки не повідомила, клопотання про відкладення не подала.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності особи.

Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції ст. 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Пунктом 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Положеннями ст. 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до пп. 2.10а ПДР України, разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Суддею при винесенні постанови враховуються також положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.

Вина ОСОБА_2 , у вчинені правопорушень, передбачених ст. 124 та ст.122-4 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 670839 від 20 травня 2026 року за ст. 124 КУпАП;

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 670830 від 20 травня 2026 року за ст. 122-4 КУпАП;

-схемою місця ДТП від 14.05.2026 року;

-рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальону №1 полку №1 УПП тараном Б. від 14.05.2026 року, відповідно до якого перебуваючи у складі екіпажу, прибув на місце ДТП, де заявник ОСОБА_3 повідомив, що рухався в заторі та почув удар задню частину свого автомобіля, вийшов з автомобіля та побачив та побачив транспортний засіб Фольцваген, який через декілька хвилин поїхав з місця ДТП;

-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 14.05.2026 року, в яких наведені обставини, які узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення та вищенаведеним рапортом;

-письмовими поясненнями ОСОБА_4 , яка зазначила, що автомобіль Фольцваген д.н.з. НОМЕР_1 перебував в оренді з 14.04.2026 року;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких вона керувала автомобілем та дивилась на навігацію, в цей момент почула звук. У автомобіля попереду відпав бампер, водій цього автомобіля почав кричати, на її автомобілі пошкоджень не було, у зв`язку із тим, що вона поспішала на роботу, тому залишила водію контакти та поїхала;

-протоколом огляду транспортного засобу Фольцваген д.н.з. НОМЕР_1 від 20.05.2026 року, відповідно до якого виявлено деформацію переднього номерного знаку, подряпини на бампері;

-копією акту прийому передачі №01 транспортного засобу №2604143 від 14.04.2026 року.

Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, повністю доведена.

Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суддя вважає, що стягнення у виді штрафу у межах розміру санкції статті ст.122-4 КУпАП, а саме накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень, відповідає вимогам ст. ст. 23, 33, ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.23,.33, 36, 38, 40-1,ч 122-4, 124, 268, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Туреччини, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Туреччини, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Туреччини, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови 3 правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко