Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №754/9335/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 04 червня 2026 р.

Справа: №754/9335/26

Суддя: Тарасенко Н. В.

Номер провадження 3/754/1954/26

Справа №754/9335/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Тарасенко Н.В., розглянувши матеріали, що надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_2 , будучи оператором протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , 10 травня 2026 року не з`явився своєчасно без поважної причини на військову службу у розташування підрозділу в АДРЕСА_2 після завершення відпустки для лікування, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

ОСОБА_2 подано до суду письмові пояснення, згідно яких останній мав повернутись до місця служби після відпустки на лікування 10 травня 2026 року, однак не зміг це зробити у зв`язку з погіршенням самопочуття - сильними головними болями, у зв`язку з чим 10 травня 2026 року у другій половині дня звернувся до приватного медичного закладу, де отримав рекомендації щодо лікування, відповідна довідка не була надана з причин відсутності того дня профільного лікаря-невролога. Наступного дня, 11 травня 2026 року у зв`язку з покращенням самопочуття, направився до місця служби, однак в дорозі внаслідок падіння отримав травму голови, був госпіталізований до Уманської центральної міської лікарні, того ж дня повідомив про місце свого знаходження заступника командира частини. Після проходження лікування 18 травня 2026 року прибув до місця служби.

Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-11 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховуючи викладене, судом визнано за можливе проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

1/ протоколом про адміністративне правопорушення № А7040N58 від 19 травня 2026 року, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;

2/ даними довідки про персональні дані та документи, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів №190520251320515300146 від 03 березня 2026 року;

3/ даними довідки №190520251320515300146/1 від 03 березня 2026 року щодо службовця ЗСУ ОСОБА_2 ;

4/ витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №64 від 04 березня 2026 року;

5/ даними доповіді командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 11 травня 2026 року про нез`явлення 10 травня 2026 року до місця служби після відпустки для лікування військовослужбовця 2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ;

6/ даними повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 від 13 травня 2026 року про встановлення місця знаходження солдата ОСОБА_2 військовослужбовця 2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , який рахується СЗЧ;

7/ листом КНП «Уманська ЦМЛ» №855/01-02 від 13 травня 2026 року;

Суд вважає, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню ним правопорушень.

Відповідно до положень п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України«Про судовий збір» не підлягає стягненню з ОСОБА_2 судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_2 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-11 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень в дохід держави.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua