Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №754/9599/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1993/26

Справа №754/9599/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва О. Грегуль розглянувши матеріали, які надійшли з ВАПУПП в м. Києві відносно водія ( ОСОБА_1 , РНОКПП суду не повідомлено, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за ст. 124 КУпАП,

ОСОБА_2 – адвокат водія

ВСТАНОВИВ

28.05.2026 головуючому канцелярією суду передано матеріали справи відносно водія за ст. 124 КУпАП.

Про час і місце розгляду справи водій повідомлявся належним чином через повідомлені і доступні суду засоби зв`язку відповідно: поштою, електронною поштою, SMS, додаток «Дія», а також інформація про рух справи розміщується на офіційному сайті суду і є загальнодоступною.

Водій ( ОСОБА_1 ) в судове засідання не з`явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав.

Адвокатом Пулинець Богданом Анатолійовичем, діючим від імені водія на підставі ордера від 29.05.2026 ( ОСОБА_1 ) надійшло клопотаня з проханням закрити провадження за закінченням строку для накладення адміністративного стягнення (ч. 2 ст. 38 КУпАП), а також звернуто увагу суду на відсутність у суду повноважень встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення та встановлення вини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі палати КГС від 08.12.2022 у справі № 921/542/20 «40. Відповідно до частин першої, третьої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб - порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. 41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії"). 42. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Німеччини"). 43. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див. mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ від 01.04.2008 щодо прийнятності у справі "Гуржий проти України" (Gurzhyy v. Ukraine), рішення ЄСПЛ від 17.07.2012 у справі "Мускат проти Мальти" (Muscat v. Malta). 44. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).».

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава – учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

ЄСПЛ підкреслив, що право на доступ до суду є невід`ємним аспектом гарантій, закріплених у Європейській конвенції з прав людини, посилаючись на принципи верховенства права та уникнення свавілля, які лежать в основі багатьох Конвенції. Можливі обмеження вищезазначеного права не повинні обмежувати доступ, наданий особі, таким чином або в такому обсязі, щоб була порушена сама суть права. Так, ЄСПЛ зазначив, що, застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.

З урахуванням викладеного, водій і адвокат не висловили свого наміру/бажання бути присутніми в судовому засіданні при розгляді справи та письмово виклали свою позицію щодо розгляду справи, тому з метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за відсутності водія та його адвоката.

Дослідивши матеріали справ суд при її вирішенні виходить з наступного.

Згідно ст. 38 КУпАП «Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами третьою - шостою статті 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами першою - четвертою статті 188-19 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 212-3 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.".

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 15.12.2025 час 21:15:00 за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини, 15 керуючи ТЗ Аudі Q8 р. н. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не наддав переваги в русі пішоходу ОСОБА_3 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та здійснив наїзд на пішохода, що призвело до пошкодження зазначеного транспортного засобу та тілесних ушкоджень пішохода.

Постановою Деснянського УПГУНП у місті Києві від 08.05.2026 закрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, матеріали справи направлено до УПП у м. Києві ДПП НП України для складання матеріалів адміністративного правопорушення.

Відносно ОСОБА_1 складно протокол серії ЕПР1 № 672405 від 22.05.2026 час 10:20:29 за ст 124 КУпАП.

Зазначене підтверджується матеріалами справи і свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи адвоката водія про пропуск передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП строку для накладення адміністративного стягнення спростовуються ч. 11 ст. 38 КУпАП.

З урахуванням обставин, характеру та наслідків ДТП вважаю за необхідне притягнути водія до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 850 грн. та стягнути судовий збір.

Керуючись ст. 124, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

Визнати водія ( ОСОБА_1 , РНОКПП суду не повідомлено, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. і стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн..

Скаргу або протест прокурора на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ О. Грегуль