Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №754/9244/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1925/26

Справа №754/9244/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м. Києві, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

09.05.2026 о 14 год. 50 хв. у м. Києві, на вул. Оноре де Бальзака, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Land Cruiser, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, перед початком руху не впевнився в його безпечності та, рухаючись заднім ходом, допустив наїзд на автомобіль Jeep Compass, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився позаду. Унаслідок дорожньо-транспортної події автомобілі отримали механічні пошкодження із заподіянням матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 факт зіткнення підтвердив. Пояснив, що перед початком руху впевнився в його безпечності та почав повільно рухатися, оглядовість була доброю, він користувався камерою заднього огляду. Зазначив, що вина є обопільною, оскільки водій автомобіля Jeep Compass допустив зіткнення з його автомобілем.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що на парковці було чотири вільні місця. Він заїхав з дороги, щоб припаркуватися, зупинився позаду автомобіля Toyota, пропустив автомобіль, який рухався за ним, та мав намір заїхати на одне з вільних місць. У цей час автомобіль Toyota почав рух заднім ходом і допустив зіткнення з його автомобілем.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, робить такий висновок.

Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, водій перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, окрім пояснень, наданих учасниками під час судового розгляду, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №661515 від 09.05.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та який містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення; схемою місця дорожньо-транспортної події, яка відображає розташування транспортних засобів, траєкторію їх руху, локалізацію механічних пошкоджень, отриманих унаслідок зіткнення, та підтверджує згоду учасників із зафіксованими обставинами, засвідчену їхніми підписами; письмовими поясненнями водіїв, наданими безпосередньо на місці події під час складання протоколу, у яких ОСОБА_1 зазначав, що не помітив перешкоди та почав рух.

Пояснення ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки вони суперечать матеріалам провадження в їх сукупності, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, схемі місця дорожньо-транспортної події та послідовним поясненням потерпілого ОСОБА_2 . Суд вважає, що така позиція водія є обраним способом захисту, спрямованим на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, та повністю спростовується наявними у справі доказами.

Щодо доводів ОСОБА_1 про обопільну вину учасників дорожньо-транспортної події суд зазначає, що предметом цього судового розгляду є виключно обставини, викладені у протоколі стосовно ОСОБА_1 . Можливі неправомірні дії іншого учасника події виходять за межі цього судового провадження.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом і рухаючись заднім ходом, не переконався в безпечності маневру та допустив зіткнення з автомобілем потерпілого, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху. Зазначене порушення спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і його дії кваліфіковано правильно.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 124 КУпАП, у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, буде необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК