Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №726/4100/25 — Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/4100/25

Провадження №2-др/726/4/26

Категорія

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г.Й. розглянувши заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі №726/4100/25 за Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №3478112652-26000 від 08.12.2020 року та Договором №0980068757/2 від 14.12.2020 року

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 19.05.2026 року у цивільній справі № 726/4100/25 за позовом за Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №3478112652-26000 від 08.12.2020 року та Договором №0980068757/2 від 14.12.2020 року позовні вимоги задоволено частково.

26.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 спрямував до суду заяву про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

У своїй заяві зазначає, що позовна вимога про стягнення боргу задоволенно частково – на 75,71%. Відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено: «Детальний розрахунок витрат на правову/правничу допомогу буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення».

В строки, що визначені ст.. 141 ЦПК України відповідач, у зв`язку з частковим задоволення позову позивача на 75,71 % надає суду свої понесені витрати на надання правничої допомоги на суму 13 000,00 гривень, що підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Просить суд винести додаткове рішення по справі №726/4100/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №3478112652-26000 від 08.12.2020 року та Договором №0980068757/2 від 14.12.2020 року, щодо стягнення на користь понесених ним судових витрат на надання правової допомоги.

Представник позивача спрямував до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. У своїй заяві зазначає, що ознайомившись із наданими документами на підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу вважає, що оскільки у матеріалах справи відсутній договір про надання правової ( правничої ) допомоги, який є базовим та первинним документом, що визначає обсяг зобов`язань сторін, предмет доручення, порядок надання послуг, погодження вартості та умови розрахунків. Саме договір, а не акт виконання робіт чи квитанція є юридичним фактом, який породжує зобов`язання щодо оплати правничої допомоги та визначає реальність таких витрат.

Сам по собі акт виконаних робіт від 23.05.2026 року не може розглядатися як належний доказ існування договірних відносин між відповідачем та його представником.

Щодо конкретних позицій, зазначених в акті виконаних робіт від 23.05.2026 року, позивач звертає увагу суду на те, що витрати 2 годин на ознайомлення з матеріалами справи є явно завищеною, а заявлена вимога 1000 гривень – не пропорційною реальному обсягу роботи та середнім ринковим ставкам для аналогічних дій; зазначена вартість у розмірі 5000,00 гривень за складання відзиву на позов є очевидно непропорційним складності справи; вартість 2000,00 гривень за представництво у судових засіданням спростовується відсутністю доказів; визначений розмір гонорару у розмірі 5000,00 гривень не містить правового та фактичного обґрунтування, оскільки не розкриває, за які саме послуги він сплачений, не пов`язаний із конкретними процесуальними діями та фактично дублює оплату вже заявлених видів робіт.

Просить суд відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання сторони не з`явились, що не є перешкодою для розгляду заяви у їх відсутності.

Відповідно до вимог ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо :

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із змісту рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 19.05.2026 року позовні вимоги задоволено частково, на 75,71%.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що детальний розрахунок витрат на правничу/ правову допомогу буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення, що відповідає вимога ч.8 ст. 141 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 № 757/29103/20-ц виснувано, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Повноваження адвоката Дорошенко О.О. підтверджуються ордером про надання правничої допомоги №1882709 від 29.01.2026 року та Договором про надання правової допомоги від 29.01.2026 року (а.с.36,37), що спростовує доводи представника позивача про те, що відповідач не надав суду зазначений Договір.

Відповідно до акту виконаних робіт щодо надання юридичних послуг від 23.05.2026. адвокат Дорошенко О.О.. надав, а замовник ОСОБА_1 прийняв такі виконані роботи: ознайомлення адвокатом з матеріалами справи тривалістю 2 години - 1000,00 гривень; представництво у суді на 2 судових засіданнях вартістю 2000,00 гривень, гонорар адвоката за домовленістю 5000,00 гривень, що у загальній вартості становить 13000,00 гривень.

В акті зазначено, що такі послуги надані на підставі договору про надання правової допомоги від 29.01.2026 року.

Адвокат Дорошенко О.О. на підтвердження понесення відповідачем витрат надав також суду квитанцію до прибуткового ордера від 23.05.2026 року на суму 13000,00 грн.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи дійсність, необхідність та розумність розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, наявність заперечень представника позивача, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на його користь витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню, враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог 75,71%, а тому клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу/ правову допомогу у розмірі 13000,00 підлягає частковому задоволенні у вигляді 24,29%, тобто 3 157,70 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 265, 268, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрати на надання правової допомоги – задовольнити частково.

Доповнити резолютивну частини рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 19.05.2026 року у цивільній справі № 726/4100/25:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ( ЄДРПОУ: 44276926, адреса: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306) на окристь ОСОБА_1 ( РНОКПП : НОМЕР_1 ) судові витрати понесені на отримання правничої допомоги у розмірі 3 157,70 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя І. Г. Проскурняк