Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №341/2240/25 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2240/25

Номер провадження 2/341/260/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області, у складі:

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Свириди Г.С.,

представника відповідача адвоката Шевчук-Філімон Н.М.,

представника служби у справах

дітей Більшівцівської селищної ради

Івано-Франківського району

Івано-Франківської області Шкабрій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Більшівцівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача, третя особа: служба у справах дітей Більшівцівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей та додаткових витрат.

У позові просить позбавити батьківських прав відповідача, стягувати на її користь аліменти на утримання двох малолітніх дітей в твердій грошовій сумі по 5 000 гривень на кожну дитину щомісячно, стягнути з відповідача половину понесених позивачкою додаткових витрат на дитину, що викликані її хворобою, в сумі 3 477 гривень 50 копійок.

В обґрунтування вимог у позові зазначено, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В шлюбі в них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із матір`ю. Подружнє життя із відповідачем не склалося, фактично з 2016 року відповідач проживав із іншою жінкою, однак, шлюб між сторонами розірвано тільки 18.03.2021 рішенням Галицького суду Івано-Франківської області.

У позивачки виникає багато юридичних питань, які потребують згоди батька дітей. Зокрема, позивачка бажала купити на ім?я дітей житловий будинок в АДРЕСА_1 , однак відповідач відмовився надавати згоду. Позивачка змушена була звертатися за дозволом до органу опіки та піклування.

З 2016 року відповідач не бачив дітей, не спілкувався із ними, не шукав зустрічей з ними, взагалі не надавав коштів на їх утримання та повністю самоусунувся від виконання батьківських обов?язків. Позивачка із зусиллями віднайшла контактний телефон відповідача, зі слів позивачки він перебуває в Республіці Польща, просила надати нотаріальні дозволи для виїзду дітей за кордон, вартість нотаріальних послуг і послуг з перекладу зобов?язувалась оплатити сама, однак отримала від відповідача категоричну відмову.

Оскільки відповідач не виконує своїх батьківських обов?язків, натомість відмовами у необхідних випадках надавати юридично необхідні дозволи дітям порушує їх права та спричиняє психологічні травми дітям, тому позивачка змушена звернутися із цим позовом до суду. У разі позбавлення батьківських прав відповідача позивачка зможе одноосібно вирішувати в інтересах дітей юридичні питання, які потребують згоди обох батьків.

З цих підстав просила ОСОБА_1 просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також ОСОБА_1 просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі по 5 000,00 грн на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що відповідач має можливість утримувати дітей, так як працює Республіці Польща, та стягнути з додаткові витрати на дитину, повеневих внаслідок хвороби сина ОСОБА_3 в розмірі 3 477,50 грн.

Ухвалою суду від 26 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Цією ж ухвалою позовні вимоги в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено без розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні 28.05.2026 пояснила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_7 , від якого має сина ОСОБА_3 , 2014 року народження. У зв`язку з фактичним припиненням сімейних відносин з початку 2016 року сторони спільного господарства не вели та разом не проживали. У подальшому шлюб між сторонами було розірвано рішенням суду. У 2016 році у неї народився син ОСОБА_4 , який не є біологічною дитиною відповідача. Водночас, оскільки на момент народження дитини вона з чоловіком перебувала у зареєстрованому шлюбі, відповідно до вимог сімейного законодавства відповідача було записано батьком дитини. Зазначила, що відповідач з 2016 року не підтримує жодних стосунків з дітьми, не спілкується з ними, не бере участі в їхньому вихованні, не цікавиться станом їхнього здоров`я, навчанням та розвитком, не виконує своїх батьківських обов`язків. Крім того, вказала, що через відсутність належної участі відповідача у вирішенні питань, пов`язаних із дітьми, у неї виникають труднощі при оформленні документів, пов`язаних з реалізацією прав та законних інтересів дітей, зокрема щодо їх виїзду за кордон та оформлення майнових прав. Вважаючи, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та не бере участі у житті дітей, позивачка просила позбавити його батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також позивачка просила залишити без розгляду позовні вимоги щодо стягнення додаткових витрат на дитину. Позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав підтримала та просила їх задовольнити.

Представниця позивачки - адвокат Свирида Н.С., в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на доводи та обґрунтування викладені в позові. Просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Його представниця - адвокат Шевчук-Філімон Н.М. в судовому засіданні 21.05.2026, діючи від імені ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, та надала заяву ОСОБА_2 про визнання позовних вимог щодо позбавлення його батьківських прав в повному обсязі, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом в Республіці Польща.

Представник служби у справах дітей Більшівцівської селищної ради Шкабрій О.П. в судовому засіданні 21.05.2026 пояснила, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу, а саме з 2016 року, не бере участі у вихованні та утриманні своїх дітей, не цікавиться станом їхнього здоров`я, навчанням, духовним і фізичним розвитком, не підтримує з ними належних особистих стосунків та фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Представник служби зазначила, що мати дітей, ОСОБА_8 , на даний час перебуває та проживає у Республіці Польща разом із ОСОБА_9 , з яким перебуває у фактичних сімейних відносинах без реєстрації шлюбу. Неповнолітні діти на даний час проживають в с. Яблунів під наглядом ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є батьками ОСОБА_12 . У повсякденному житті, а також у питаннях навчання, виховання та забезпечення належних умов для розвитку дітей, участь беруть їхня мати, ОСОБА_13 та його батьки. З огляду на встановлені обставини, враховуючи тривале ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, відсутність належного піклування про дітей, неучасть у їх вихованні та розвитку, служба у справах дітей вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників провадження, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи.

ОСОБА_14 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 18 березня 2021 року рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області розірвано (а.с.14,15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син - ОСОБА_6 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 05.03.2025, а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_5 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 05.09.2016, а.с.10).

Діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровані з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (витяги з реєстру територіальної громади №2025/016173187 від 03.11.2025, №2025/007578876 від 09.06.2025, №2025/007578233 від 09.06.2025, а.с.11-13).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №3-14 від 10.03.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , який складено уповноваженими представниками Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області, встановлено, що ОСОБА_6 , 2014 року народження, та ОСОБА_5 , 2016 року народження, проживають в АДРЕСА_3 , без реєстрації разом із ОСОБА_15 , 1964 року народження та ОСОБА_16 1968 року народження. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 навчаються в Яблунівській початковій школі Івано-Франківського району Івано-Франківської області (а.с.25). Згідно з Актом обстеження умов проживання № 14 від 10.11.2025, складеного уповноваженими представниками Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області, за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що житло складається з одноповерхового будинку, який налічує дві кімнати. За результатами обстеження встановлено, що житлові умови є задовільними: у приміщеннях чисто та затишно, відсутні сторонні неприємні запахи, підлога, вікна, стеля та електромережа перебувають у належному стані. Діти проживають в одній спільній кімнаті, де облаштовано окремі місця для сну та відпочинку, спільне місце для навчання, а також окремі шафи для зберігання одягу та особистих речей. Під час відвідування діти були спокійними та доброзичливими, охоче йшли на контакт, виявляли повагу до батьків і допомагали у веденні домашнього господарства. Догляд за дітьми здійснює мати. У зв`язку з тим, що вона часто перебуває на роботі в Республіці Польща, діти проживають разом із бабусею та дідусем, які не є їхніми кровними дідом та бабою, проте забезпечують належний догляд та піклування про них (а.с.26). Відповідно до Акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї № 237 від 12.11.2025 року, складеного уповноваженими представниками Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області, встановлено, що ОСОБА_8 разом із дітьми фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 На час її відсутності догляд за дітьми здійснюють бабуся та дідусь, які не є їхніми кровними родичами, проте забезпечують належний догляд, виховання та задоволення повсякденних потреб дітей. Під час обстеження встановлено, що діти є доглянутими, охайними та повністю забезпеченими всім необхідним для проживання, навчання і розвитку (а.с.27). Рішенням виконавчого комітету Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав» від 27.02.2026 №24 затверджено висновок Комісії з питань захисту прав дітей від 16.02.2026 №2 про доцільність позбавлення батьківських ОСОБА_2 1988 року народження, відносно малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.68-70). Відповідно до Висновку комісії з питань захисту дітей при виконавчому комітеті Більшівцівської селищної ради від 16.02.2026 №2 встановлено, що сімейне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалося, фактично з 2016 року він проживав із іншою жінкою, здоров?ям дітей не цікавився, коштів на утримання дітей не надавав. В ОСОБА_19 виникає багато юридичних питань, які потребують згоди батька дітей. Зокрема, вона бажала купити на ім?я дітей житловий будинок однак батько відмовився надавати згоду. ОСОБА_19 змушена була звертатися за дозволом до органу опіки та піклування.

З 2020 року ОСОБА_8 проживає в цивільному шлюбі із ОСОБА_9 . ОСОБА_13 , його мати ОСОБА_16 і вітчим ОСОБА_15 , стали для заявниці та дітей люблячою сім?єю, допомагають у догляді за дітьми, навчанні, лікуванні, утриманні, тощо. ОСОБА_13 після звільнення із військової служби, проходив реабілітацію в Республіці Польща, а тепер працює в Республіці Польща. ОСОБА_8 разом із дітьми періодично їздила до нього в Польщу, а тепер також працює в Республіці Польща.

На засідання комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не з?явилися. Про час та місце були повідомлені завчасно. З ОСОБА_2 вдалося поспілкуватися в телефонному режимі, для підтвердження своєї особи він надіслав свій закордонний паспорт. Із розмови стало відомо, що ОСОБА_2 уже давно не спілкується із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не забезпечує їх фінансово, не цікавиться їхнім здоров?ям та не бере участі у їхньому житті, тому не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оскільки вважає їх не своїми кровними дітьми.

Також члени комісії вислухали думку сина ОСОБА_6 , 2014 року народження, який повідомив що своїм батьком вважає ОСОБА_12 , з яким він спілкується особисто та через відеозв?язок, який купляє йому особисті речі та іграшки, вітає його з днем народження та знає про його проблеми із здоров?ям. Ровного ОСОБА_20 не пам?ятає.

ОСОБА_21 - директор Більшівцівського ліцею повідомила що на час відсутності ОСОБА_22 , ОСОБА_23 постійно підтримує зв?язок із класними керівниками навчального закладу, відвідує батьківські збори та бере активну участь у шкільному житті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання № 5 від 09.02.2026, проведеного за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що умови проживання дітей задовільні, у кімнаті чисто, тепло, відсутній неприємний запах. У дітей є окрема кімната, є спільне ліжко для дитячого сну, місце для виконання домашніх завдань. Діти доглянуті, одягнені по сезону, забезпечені шкільним приладдям, розвиваючими іграшками відповідно до віку. За цією адресою проживає також ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 , а також діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Скарги відсутні, стосунки в сім`ї дружні, у розмові діти йдуть на контакт. ОСОБА_8 придбала будинок у АДРЕСА_4 , у якому разом із дітьми проживає під час перебування в Україні. На час складання акту ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 перебувала в Республіці Польща (а.с.142).

Відповідно до характеристики ОСОБА_6 , учня 5 класу Більшіцівського ліцею, ОСОБА_17 зарекомендував себе як хороший учень, має навчальної досягнення середнього рівня. До виконання доручень ставиться дбайливо.. Проживає з бабусею та дідусем, які завжди піклуються і приділяють належну увагу вихованню внука (а.с.143).

Відповідно до характеристики ОСОБА_5 , учня 4 класу Більшівцівського ліцею, ОСОБА_18 навчається добре, зарекомендував себе як старанний, дисциплінований учень, має високі досягненння у навчанні. З математики учень добре володіє програмовим матеріалом, виконує завдання, які передбачені програмою, з достатніми поясненнями. ОСОБА_25 виправляє допущені помилки, читає цілими словами, правильно формулює речення, письмові роботи виконує швидко, але не досить каліграфічно та акуратно, допускає багато граматичних помилок. Переважають такі риси характеру, як доброзичливість, ввічливість. Мама приділяє належну увагу вихованню сина, активно задіяна у шкільному житті, відкликається на прохання класного керівника. Батько ніякої участі в навчанні сина не бере (а.с.143, зворот).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 , справжність підпису на якій засвідчено 07 травня 2026 року нотаріусом Беатою Вітковською, місто Варшава Республіки Польща, ОСОБА_2 повідомив, що йому відомо про розгляд у Галицькому районному суді справи щодо позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітніх синів. У своїй заяві він зазначив, що визнає заявлені позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення, оскільки не вважає себе біологічним батьком дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.125-128).

У судовому засіданні 21.05.2026 надавали пояснення неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Діти пояснили, що проживають в селі Яблунів зі своїми бабусею і дідусем ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . Своїм батьком хлопці вважають ОСОБА_12 , який на даний час з мамою ОСОБА_19 знаходяться в Польщі. Вони постійно спілкуються з ними по телефону, повністю їх забезпечують та утримують, у дітей є всі найновіші гаджети. Батька ж ОСОБА_28 вони ніколи не бачили та з ним не знайомі, він взагалі ними не цікавиться.

У судовому засіданні 21.05.2026 була допитана свідок ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , пенсіонерка. Свідок пояснила, що ОСОБА_8 проживає однією сім`єю з її сином, ОСОБА_9 , з 2016 року, в 2019 році вони переїхали жити до них в с. Яблунів, потім купили окремий будинок. На даний час ОСОБА_13 перебуває у Республіці Польща на реабілітації у зв`язку з отриманим військовим пораненням. Свідок також зазначила, що діти навчаються у Більшівцівському ліцеї. У період перебування матері за кордоном у Республіці Польща догляд та піклування про дітей здійснюють вона, ОСОБА_16 , як мати ОСОБА_12 , та її чоловік ОСОБА_27 . Свідок повідомила, що ОСОБА_2 вона ніколи не бачила, участі у вихованні дітей він не бере та їхнім життям не цікавиться.

Згідно із частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є природним обов`язком батьків, що випливає зі змісту положень статті 180 Сімейного кодексу України, яка зобов`язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частин 1-3 статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 2 статті 155 СК України встановлено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з статтею 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Відповідно до статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до частини 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини 1 статті. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із статтею 27 Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В контексті пункту 2 статті 8 Конвенції ЄСПЛ наголосив, що в усіх випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

Згідно із частиною 1 статті 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне застосовувати в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 20 від 19.12.2008, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статей 11,12,15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо зобов`язані брати участь у їх вихованні. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватись на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови національних, історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до статті 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» (заява від 07 грудня 2006 року №31111/04) наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

ЄСПЛ також зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним («Мамчур проти України», заява № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Так, судом встановлено позивачкою що ОСОБА_2 є батьком малолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звертаючись до суду із позовом, позивачка як на підставу позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно синів посилалася на те, що батько не виконує свої обов`язки щодо синів, з моменту їх народження не бере участі у їхньому вихованні та утриманні. Діти його не взагалі знають та не пам`ятають, молодший син ніколи не бачив.

Отже, правовою підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав позивач визначає пункт 2 частини першої статті 164 СК України.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2024 у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що «тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками […]. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19, від 23 червня 2021 року у справі № 953/17837/19».

За результатами судового розгляду справи, із врахуванням пояснень позивача та представника органу опіки і піклування, дослідження письмових доказів, які наявні в матеріалах справи, встановлено, що відповідач з моменту народження дітей ухиляється від виконання батьківських обов`язків, участі у житті синів не бере, ними не цікавиться. Позовні вимоги ОСОБА_2 визнав в повному обсязі, про що свідчить його заява, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом у Республіці Польща.

В засіданні служби у справах дітей, на якому вирішувалось питання щодо доцільності позбавлення ОСОБА_29 батьківських прав, відповідач участі не брав, повідомивши в телефонному режимі, що доля синів йому байдужа, оскільки він не вважає їх своїми біологічними дітьми.

При прийнятті рішення суд враховує, що відповідач свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітніх синів, а його поведінка під час розгляду справи свідчить про те, що змінювати своє відношення до них він не бажає та не буде.

Суд погоджується із висновком органу опіки та піклування Більшівцівської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача відносно синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки цей висновок містить обставини, які свідчать про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, що є законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітніх дітей, в подальшому не бажає змінювати свою поведінку, не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав, врахувавши, що така реалізація відповідачем батьківських прав та виконання ним батьківських обов`язків не відповідає якнайкращим інтересам дитини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

На підставі Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 19, 150, 155, 164, 166, 171 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Більшівцівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачка – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа - служба у справах дітей Більшівцівської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: майдан Вічевий, 1, сел. Більшівці, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 44207302.

СуддяСвятослав АННИШИН