Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №341/708/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/708/26

Номер провадження 2/341/705/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Островської Н. І., за участю секретаря судових засідань Гомерди Г.М., розглянувши позовну заяву ТОВ «Споживчий кредит» (юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

22.04.2026 представник позивача Лисенко О. С. звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 23.11.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 23.11.2022-100000220. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000,00 грн, строком на 42 дні, з кінцевим терміном повернення кредиту до 03.01.2023 року. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим в нього утворилася заборгованість у розмірі 10600,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000,00 грн, заборгованості по процентам в розмірі 5600,00 грн. Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2026 року відкрито спрощене провадження по справі.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовних вимогах просить розглянути справу за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 23 листопада 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 23.11.2022-100000220 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору /а.с. 9-16/.

За умовами вказаного кредитного договору сторони передбачили, що кредит надається строком на 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 03 січня 2023 року.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «N273», а ТОВ «Споживчий центр» 23.11.2022 року перерахувало суму кредиту в розмірі 5000,00 грн на вказану ОСОБА_1 платіжну картку VISA № НОМЕР_4 *34 за допомогою системи LiqPay, що підтверджується копією квитанції /а.с.17/.

Як наслідок, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту 5000,00 грн, строк кредитування - 42 дні; дата надання/видачі кредиту 23.11.2022; дата повернення (виплати) кредиту 03.01.2023; процентна ставка - фіксована у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандартна» фіксована у розмірі 3 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Дана заявка є частиною кредитного договору № 23.11.2022-100000220 від 23.11.2022 року.

Відповідно розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 23.11.2022-100000220 від 23.11.2022 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 10600,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту в розмірі - 5000,00 грн, заборгованість по відсотках в розмірі 5600,00 грн /а.с. 18/.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом передбаченим статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування. В свою чергу, надіслав заяву, за якою позов визнав повністю.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону Україну «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані позивачем в межах строку кредитування, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач доказів погашення суми кредиту за кредитним договором та процентів за користування ним суду не надав, а також не надав доказів щодо неправильності або необґрунтованості наданого позивачем розрахунку.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором в розмірі 10600,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України розподіл судових витрат необхідно здійснити таким чином: позивачу з Державного бюджету повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 2662,40 грн., що становить 1331,20 грн., та зобов`язати відповідача сплатити позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1331,20 грн.

На підставі наведеного, відповідно до ст.207, 526, 530,1048,1049,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.141, 263-265, 279, 282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий кредит" (юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором у розмірі 10600 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий кредит» 1331,20 грн судового збору.

Повернути ТОВ «Споживчий кредит» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду за квитанцією № СЦ00098235 від 21.04.2026, що становить 1331,20 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА