Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №214/4359/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4359/26

3/214/1123/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи, які надійшли від ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , будучи особою, відносно якого ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.01.2026 встановлено адміністративний нагляд з певними обмеженнями, одним з яких є: заборона виходу з місця проживання з 22:00 год. до 04:00 год. (крім часу роботи або навчання), 09.04.2026 о 22:31 год. та 14.04.2026 о 23:07 год., був відсутній за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив Закон України «Про адміністративний нагляд».

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку належним чином, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду від нього не надходило.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава – учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних доказів.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне рішення.

Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, яка підтверджується письмовими доказами у справі, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №962179 від 16.04.2026, ВАД №962177 від 14.04.2026, рапортами інспекторів ВП, в яких зазначені обставини відсутності ОСОБА_2 за місцем мешкання, як порушення встановлених відносно нього ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.01.2026 обмежень;

- ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 214/1563/21, відповідно до якої у відношенні ОСОБА_2 судом встановлено адміністративний нагляд на строк 1 рік із наступними обмеженнями: заборони виходу з будинку (квартири) з 22:00 год. до 04:00 год. (крім часу роботи або навчання); заборона відвідування місць реалізації спиртних напоїв на розлив: кафе, барів, ресторанів, магазинів, кіосків; заборони виїзду за межі м. Кривого Рогу без дозволу ВП№4 КРУП;

- постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.03.2026 у справі №214/2582/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.187 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу, що є свідченням вчинення ним інкримінованих аналогічних правопорушень протягом року після накладення стягнення.

Виходячи з наведеного, з дотриманням визначених ст.ст.245, 280 КУпАП вимог, суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясував всі обставини справи, дослідив письмові докази та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративних правопорушень за ч.2 ст.187 КУпАП, за ознаками: порушення правил адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено такий нагляд, вчинене особою, яка вчинила аналогічне правопорушення протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як слідує з положень вказаної норми, накладання адміністративного стягнення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень проводиться при наявності наступних умов: вчинення особою двох і більше адміністративних правопорушень; кожне правопорушення кваліфікується за окремою статтею Особливої частини КУпАП, що має самостійну санкцію; з кожного правопорушення не минули строки давності притягнення до адміністративної відповідальності; ні за одне з них на особу не накладалось стягнення.

Враховуючи, що всі правопорушення вчинені однією особою – ОСОБА_2 є окремими складами правопорушень, строки давності притягнення адміністративної відповідальності за них не минули, суд вважає можливим накласти адміністративне стягнення із застосуванням ст.36 КУпАП.

Обираючи вид і міру стягнення, керуючись ст.33 КУпАП, суд враховує, що ОСОБА_2 від явок до суду ухилився, тому суд вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу, остаточно визначивши стягнення в порядку ст.36 КУпАП, що буде справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33-35, 36, 40-1, 187 ч.2, 268, 283, 284 п.1 ч.1 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, із застосуванням ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя О.І. Євтушенко