Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №183/13068/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/13068/25

№ 3/183/1864/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №483680 від 15.10.2025 року,21 вересня 2025 року, о 20 год. 30 хв., с. Спаське, вул. Козинця, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Додж, н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення із знаком, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував обставини, наведені у протоколі. Пояснив, що 21 вересня 2025 року, о 20 год. 30 хв., він не перебував у с. Спаське, вул. Козинця. Також пояснив, що він не має автомобіля марки Додж, н.з. НОМЕР_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Статтею 252 передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Судом досліджено матеріали справи а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №483680 від 15.10.2025 року; схема місця ДТП від 21.09.2025 року; пояснення ОСОБА_2 ; повідомлення ВП №2 Дніпровського РУП № 2; фототаблиці; копія постанови серії ЕНА №5938360 від 15.10.2025 року; копія протоколу серії ЕПР 1 №483681 від 15.10.2025 року; інформація з адмінпрактики; рапорт інспектора поліції.

Вислухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про недоведеність вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Так, з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що зіткнення із дорожнім знаком скоїв автомобіль Опель або Фольцваген, натомість у протоколі про адміністративне правопорушення вказаний автомобіль марки Додж.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаної у протоколі ДТП матеріали справи не містять.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не може бути достатнім доказом винуватості особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з вказаною правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б доводили, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Краснокутський