Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №177/3204/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3204/25

Провадження № 3/177/5/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 червня 2026 року Криворізький районний суд

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Суботіної С.А.,

за участі:

секретаря судового засідання Ференц Я.З.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника Вірка В.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу, що надійшла від Криворізького районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нові Білокоровичи Олевського району Житомирської області, непрацюючого, пенсіонера, особи з інвалідністю 3 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 28.05.2025 о 14 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по автодорозі траси Н-23 біля 86 км, у Криворізькому районі Дніпропетровської області, у напрямку м. Кропивницького, у порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 12.1 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з транспортним засобом MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_3 , із напівпричепом марки Schwarzmueller SPA-3E, реєстраційний номер НОМЕР_4 , так як створив небезпеку чи перешкоду для руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, своїми діями створив загрозу в безпеці дорожнього руху. Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних ушкоджень.

Окрім того, ОСОБА_1 , 28.05.2025 о 14 год. 30 хв., ч у порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по автодорозі траси Н-23 біля 86 км, у Криворізькому районі Дніпропетровської області, у напрямку м. Кропивницького, у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком судово-токсикологічної експертизи від 17.07.2025 № 1748, згідно з яким, у зразку крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,64% проміле.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, суду пояснив, що ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом MAN TGX 18.440, р/н НОМЕР_3 , у результаті якої ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження. На думку ОСОБА_1 , зіткнення сталося через технічну неможливість автопоїзда MAN, із напівпричепом Schwarzmueller, пройти заокруглення дороги без порушення водієм ОСОБА_2 габаритів зустрічної смуги. Не обравши безпечної швидкості руху, перебуваючи на зустрічній смузі, фура «підсікла» легковий автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , про що також свідчить локалізація пошкоджень транспортних засобів. Висновок експерта, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено в крові етиловий спирт, останній вважає недопустимим та неналежними доказом, оскільки експертиза проведена з порушеннями нормативно-правових актів МОЗ України. Біологічна речовина - кров, відібрана 28.05.2025, доставлена експерту через 50 діб. Зразок крові перебував у невстановленому місці без належного процесуального контролю, без обов`язкового застосування консерванту, що нівелює результати аналізу.

Захисником Вірко В.В. у судовому засіданні заявлено клопотання про закриття провадження в справі за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріали справи складені з порушенням вимог КУпАП, не містять належних відомостей та доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, на підставі «сфальшованих» матеріалів кримінального провадження, яке «сфабрикував» слідчий Яблочний В.В. ОСОБА_1 28.05.2025 на проїзній частині дороги біля с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, рухаючись по своїй полосі руху в напрямку м. Долинська Кіровоградської області, був «збитий» водієм вантажного зустрічного автомобіля MAN, із напівпричепом, який, на думку захисника, під час виконання повороту ліворуч по ходу свого руху, порушив вимоги ПДР України, внаслідок чого він не впорався з керуванням транспортного засобу та допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на зустрічну смугу, де відбулося зіткнення з легковим автомобілем Volkswagen Caddy, під керуванням ОСОБА_1 , унаслідок чого останній був тяжко травмований. У протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, а висновок судово-токсикологічної експертизи від 17.07.2025 № 1748 не може бути використано як доказ, оскільки біологічні зразки відібрані з порушенням та суперечить висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_1 від 22.07.2025 № 1126, де вказано, що аналізу на алкоголь у наданих медичних документах не виявлено. Судово-медичним експертом ОСОБА_3 , якою складено висновок судової-токсикологічної експертизи, отримано документацію щодо ОСОБА_1 та зразки для дослідження особисто від слідчого, у поза процесуальний спосіб. Поза увагою слідства також залишився той факт, що ОСОБА_1 28.05.2025 під час керування автомобілем Volkswagen Caddy, по ходу слідування до місце проживання із м. Кривого Рогу, неодноразово зупиняли представники поліції та РТЦК на блокпостах, де останній перевірявся працівниками поліції, як документально, так і щодо наявності ознак сп`яніння та за результатами перевірки у ОСОБА_1 жодних ознак сп`яніння виявлено не було. Сукупність зібраних під час досудового розслідування доказів не дає підстав для висновку про винуватість ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, відсутні підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, захисник звертав увагу, що строки притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, на підставі ст. 38 КУпАП, сплили, оскільки подія мала місце 28.05.2025, тобто, станом на 03.06.2026 пройшло більше року від для події, тоді як для накладення стягнення встановлено тримісячний строк від дня вчинення правопорушення.

Згідно з поясненнями ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні, навесні 2025 року, на трасі Н-23 у Криворізькому районі, він керував транспортним засобом MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_3 , із напівпричепом марки Schwarzmueller SPA-3E, реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухаючись з с. Гурівки до м. Миколаїв. Біля с. Тернівка, на заокругленій ділянці дороги, входячи в поворот, помітив, як на великій швидкості, назустріч, їхав автомобіль Volkswagen, водій якого, як він зрозумів, намагався обігнати автомобіль червоного кольору, що рухався попереду Volkswagen, але, не врахувавши швидкість, не впорався з керуванням, виїхав на його, тобто зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з його вантажним автомобілем. При цьому, автомобіль Volkswagen контактував своєю лівою боковою частиною з заднім мостом (задньою осью) керованої ним вантажівки. Після контактування автомобілів він ледве зміг утримати кермо свого транспортного засобу, а от причіп до автомобіля перевернуло. Автомобіль Volkswagen розвернуло та відкинуло до збіччя по його (Volkswagen) полосі руху. Також, уточнив, що намагаючись уникнути ДТП, максимально взяв вправо, до узбіччя, однак такі дії не дозволили уникнути контакту автомобілів. ДТП мала місце на його смузі руху, тобто водій автомобіля Volkswagen виїхав на зустрічну смугу. Окрім того, на уточнююче питання зазначив, що причіп до автомобіля був завантажений повністю деревиною, вантаж був укладений відповідним чином, швидкісний режим ним також не порушувався, їхав зі швидкістю 65-70 км/год, що дозволяло йому, із урахуванням вантажу, безпечно увійти в поворот. Заперечував порушення ним будь-яких правил дорожнього руху та наполягав, що причиною ДТП є саме порушення водієм Volkswagen ПДР України, які перебувають у причинному зв`язку з наслідками ДТП. Додатково просив врахувати, що відразу після ДТП він підбіг до автомобіля Volkswagen. У салоні цього автомобіля перебувало двоє осіб, водій ОСОБА_1 та невідомий чоловік у якості пасажира. Останній не мав будь-яких тілесних ушкоджень та самостійно вийшов із автомобіля, а от водія ОСОБА_1 дістали з автомобіля, поклали на землю, він тяжко дихав, що вказувало на отримання ним ушкоджень грудної клітини. У салоні автомобіля також була пляшка від горілки із залишками рідини, із салону, від водія ОСОБА_4 та пасажира автомобіля Volkswagen відчувався різкий запах алкоголю. Точно не може сказати ким саме, але на місце викликано поліцію і швидку допомогу. ОСОБА_1 відразу було госпіталізовано. Слідчим проводився огляд місця події, до якого залучалися поняті, хто саме, йому не відомо. Його безпосередньо до огляду долучено не було, із протоколом огляду він не знайомився.

Слідчий Яблочний В.В. у судовому засіданні надав пояснення про те, що ним здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12025041230001266 від 28.05.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України. Так, під час досудового розслідування, ним, як слідчим, проведено ряд слідчих дій, зокрема: призначено та проведено судову-токсикологічну експертизу № 1748 від 17.07.2025, згідно з висновками якої в зразку крові водія ОСОБА_1 виявлений етиловий спирт; судову інженерно-транспортну експертизу, згідно з висновками якої, саме порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України стало причиною ДТП та вказані порушення перебувають у причинному зв`язку з її наслідками; судово-медичну експертизу, відповідно до якої у ОСОБА_1 виявлено тяжкі тілесні ушкодження; допитано свідків, зокрема, іншого учасника ДТП, Скворцова.

Безпосередньо ОСОБА_1 , перебуваючи в статусі свідка в цьому кримінальному провадженні, адже до отримання висновків експертиз не було відомо, хто з водіїв причетний до вчинення кримінального правопорушення, на підставі ст. 63 Конституції України від надання будь-яких пояснень відмовився.

На підставі встановлених обставин та доказів, ним прийнято 29.08.2025 постанову про закриття кримінального провадження № 12025041230001266 від 28.05.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

Направлено матеріали для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 130 КУпАП.

Ним, як слідчим у цьому кримінальному провадженні, усі слідчі дії вчинено відповідно до вимог КПК України та жодних порушень не допускалося. Про це свідчить також і той факт, що у задоволенні скарг в порядку ст. 303 КПК України ОСОБА_1 та його захиснику, слідчим суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 216/5071/25, було відмовлено. Зокрема, була оскаржена постанова про закриття кримінального провадження, яка за результатами розгляду судами першої та апеляційної інстанції, залишена без змін, а відтак, набрала законної сили.

Також, слідчим зазначено, що у зв`язку з отриманими травмами, ОСОБА_1 було відразу з місця ДТП госпіталізовано до 2-ої міської лікарні, де останнього оглянуто, у нього відібрано зразки крові, проте ким та у який спосіб, слідчому невідомо. Далі, у порядку тимчасового доступу до речей та документів, санкціонованого ухвалою слідчого судді від 28.08.2025, ним вилучено для цілей проведення судово-медичних експертиз, оригінал медичної карти стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_1 та зразки крові останнього. На виконання ухвали слідчого судді від 28.08.2025, представником 2-ої міської лікарні ОСОБА_5 , 17.07.2025 йому видано зразки крові ОСОБА_1 у замороженому вигляді, у пробірці, що була належним чином опечатана, поміщена до спеціального контейнеру, та відразу, у той же день, 17.07.2025, доставлена до ДСУ «Дніпровське обласне БСМЕ» для проведення судової-токсикологічної експертизи, згідно з постановою від 17.07.2025. Жодним нормативно процесуальним актом не вимагається обов`язкового використання спеціальної кур`єрської служби чи безпосереднього направлення зразків крові для дослідження медичним працівником.

Інспектор Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області Желудченко А.І. у судовому засіданні надав пояснення про те, що за вказівкою безпосереднього керівника, на підставі матеріалів про закриття кримінального провадження за фактом ДТП, ним, за місцем проживання ОСОБА_1 , складалися протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, прибувши на місце та встановивши особу ОСОБА_1 , до відома останнього доведено фактичні обставини справи та повідомлено про складання протоколів. ОСОБА_1 категорично заперечував свою винуватість, останньому було надано можливість в телефонному режимі поспілкуватися з захисником. Однак, у подальшому, під час роз`яснення йому його процесуальних прав, ОСОБА_1 , без будь-яких повідомлень залишив місце складання протоколу, зайшов до себе у двір і від подальшого контактування відмовився. При цьому, останнього встигли повідомити про те, що разі залишення ним місця складення матеріалів, подальше їх складання відбудеться за його відсутності. Про відмову бути присутнім під час складення протоколу та його підпису, жодних застережень у протоколі не зроблено. Однак, вказані обставини зафіксовано на бодікамеру, відеозапис із якої долучено до матеріалів справи.

Експерт ОСОБА_3 у судовому засіданні надала пояснення про те, що є експертом-токсикологом судового відділення судово-медичної лабораторії Криворізького районного відділу ДСУ «Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи». 17.07.2025 на підставі постанови слідчого ОСОБА_6 про призначення судово-токсикологічної експертизи, нею проводилося дослідження зразка крові ОСОБА_1 . Вказаний зразок у її розпорядження надано цим же слідчим, у замороженому вигляді, у пробірці, яка була опечатана, тобто на папері, яким опечатувалася прибірка були надписи та печатка. Щодо бирки, яким опечатано пробірку зі зразком крові, експерт зазначила, що вони були зі слідами конденсату, що є характерним для зберігання пробірки в холодильнику, у зв`язку з чим, текст по периметру бирки не читався, оскільки був розмитий конденсатом.

До початку проведення експертизи вона була попереджена керівником установи про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Під час проведення експертизи використовувалася виключно чинна методика, про яку зазначено у висновку, а також етилетритний метод із застосуванням відповідного приладу, який проходив щорічну повірку в ДП «Кривбасстандартметрологія», мав свідоцтво про повірку від 06.11.2024 № 489541, яка чинна рік, тобто до 06.11.2025 (експертиза проведена 17.07.2025). Експерт пояснила, що нею при проведенні експертизи, використано із 2,9 мл крові, наданих на експертизу, 0,5 мл крові для оцінки її якісного складу та 2 мл для оцінки кількісного визначення і встановлено, що у крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт у концентрації 1,64 %. Вказаний висновок експерт підтверджує в повному обсязі. На додаткові питання експерт пояснила, що отримавши кров на дослідження, після розморожування пробірки, нею було перевірено кількість крові, її колір та запах (аналітичний метод) та не встановлено жодних підстав, які б свідчили про її неправильне зберігання, зокрема, порушення строків зберігання, температурного режиму. Про наявність таких порушень міг би свідчити гнилісний запах крові, який у даному випадку був відсутній. На питання про відсутність запаху алкоголю у крові, експерт пояснила, що запаху алкоголю у всіх зразках крові, навіть у 6 % проміле, немає. Виключення можу бути, якщо йде отруєння звичайними спиртами (аміловим, бутиловим, так званою сивухою), такий запах може відчуватися. Таким чином, як зазначила експерт, зазначаючи у висновку про відсутність стороннього запаху, малося на увазі, що відсутні запахи гнилі, сивухи, про відсутність яких також свідчив і колір крові, а саме, зразок мав темно-червоний колір, який є характерним для крові. На питання захисника про достатність кількості крові, залишеної після дослідження експертом та підстави її знищення, експерт пояснила, що після дослідження залишилися 0,4 мл крові, кількість якої не є достатньою для проведення повного дослідження, тобто, при залишку 0,4 мл крові можливим було б визначення лише якісного складу крові (тобто, щодо наявності чи відсутності як такого алкоголю в крові), однак визначити кількісний склад буде неможливо, оскільки для цих цілей є необхідним не менше 2 мл крові. Окрім того, експерт зауважила, що згідно з постановою слідчого від 17.07.2025, під час проведення експертизи, на підставі п. 3 ч.5 ст. 69 КПК України ст. 5 Закону України «Про судову експертизу», дозволено знищення об`єкта експертизи (повне або часткове) або заміну його властивостей, у межах, необхідних для проведення дослідження.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, потерпілого, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозаписи на DVD-диску, дійшов до такого висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Із аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, із протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 495395, ААД № 298315 від 27.10.2025 слідує, що 28.05.2025 о 14 год. 30 хв., по автодорозі траси Н-23 біля 86 км, у Криворізькому районі Дніпропетровської області, у напрямку м. Кропивницького, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Caddy, р/н НОМЕР_2 .

Факт керування вищевказаним транспортним засобом у зазначені в протоколі день, час та місці, ОСОБА_1 не заперечувався.

Перевіряючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд виходить із такого.

За приписами п. 1.3 ПДР України та ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно з п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, що визначено п. 2.3д ПДР України.

Пунктом 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Порушення цих вимог має наслідком притягнення, зокрема, до адміністративної відповідальності.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №495395 від 27.10.2025; рапорт; довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_5 ; витяг з ЄРДР за № 12025041230001266 від 28.05.2025 про внесення відомостей за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 286-1 КК України; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.05.2025; схему до протоколу огляду місця ДТП від 28.05.2025; фототаблицю; протокол допиту свідка ОСОБА_7 , відповідно до якого останній вказував на те, що 28.05.2025 разом із ОСОБА_8 поверталися на автомобілі останнього марки Volkswagen із м. Кривого Рогу до м. Долинське. ОСОБА_1 , керуючи вказаним автомобілем на заокругленій ділянці дороги в районі 86 км траси Н-23 у Криворізькому районі, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з вантажівкою, внаслідок чого автомобіль Volkswagen розвернуло та відкинуло в бік, а ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження; протокол допиту свідка ОСОБА_9 який за змістом в частині обставин ДТП, а саме, що саме водій автомобіля Volkswagen на заокругленій ділянці дороги не впорався з керуванням та допустив виїзд на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з фурою; посвідчення водія ОСОБА_2 ; свідоцтво НОМЕР_6 про реєстрацію транспортного засобу MAN TGX 18.440, р/н НОМЕР_3 , та свідоцтво СТР № НОМЕР_7 про реєстрацію напівпричепа Schwarzmueller SPA-3E, р/н НОМЕР_4 , власником яких є ОСОБА_10 ; протокол перевірки транспортних засобів MAN TGX 18.440, р/н НОМЕР_3 , та Schwarzmueller SPA-3E, р/н НОМЕР_4 ; договір найму транспортних засобів; товаро-транспортну накладну від 28.05.2025; поліс № АР/3954909; висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 28.05.2025 № 832, відповідно до якого водій ОСОБА_2 не перебуває у стані сп`яніння; посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 ; свідоцтво НОМЕР_8 про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Caddy, р/н НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 ; паспорт та пенсійне посвідчення ОСОБА_1 ; висновок судово-медичної експертизи від 21.07.2025 № 1126, відповідно до якого у ОСОБА_1 у результаті ДТП виявлено тяжкі тілесні ушкодження; висновок судової інженерно-транспортної експертизи від 12.06.2025 № СЕ-19/112-25/8172-ІТ, за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму ДТП» СЕ-№19/112-25/-8172-ІТ від 12.06.2025, згідно з висновками якої в діях водія ОСОБА_1 по керуванню автомобілем «VOLKSWAGEN CADDY», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вбачаються невідповідності вимогам п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з настанням ДТП. Одночасно з цим, у розглянутій дорожній обстановці, у діях водія ОСОБА_2 , по керуванню сідельним тягачем «MAN TGX 18.440», реєстраційний номер НОМЕР_3 , із напівпричепом «SCHWARZMUELLER SPA-ЗЕ», реєстраційний номер НОМЕР_4 , не вбачається порушень та невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, котрі б могли знаходитись у причинному зв`язку з ДТП; висновок судово-токсикологічної експертизи від 17.07.2025 № 1748, згідно з яким, у зразку крові водія ОСОБА_1 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,64 %.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, із урахуванням положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, особа підлягає адміністративній відповідальності у випадку, зокрема, порушення нею, як учасником дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови відсутності в її діях ознак складу злочину за ст. 286 КК України.

Як вбачається з матеріалів даної справи, постановою слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області від 29.08.2025, кримінальне провадження № 12025041230001266 від 28.05.2025 закрито, у зв`язку з відсутністю в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Не погоджуючись із постановою про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРД за № 12025041230001266 від 28.05.2025, яка на думку захисника винесена слідчим без з`ясування всіх істотних обставин справи, адвокатом Вірко В.В. в інтересах ОСОБА_1 подано скаргу, у задоволенні якої ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.10.2025, залишеною без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.11.2025, відмовлено.

За висновком слідчого судді, із чим погодилася і колегія суддів Дніпровського апеляційного суду, при винесенні постанови про закриття кримінального провадження, слідчий діяв у межах норм діючого законодавства, перевірку провів належним чином, зібрав і вивчив необхідні матеріали, надав їм належний аналіз та виходячи із зібраних даних, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, прийняв вмотивовану обґрунтовану постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

За вищевказаних обставин, необґрунтованими є твердження сторони захисту про те, що саме ОСОБА_1 є потерпілим у результаті ДТП, яка мала місце 28.05.2025. Окрім того, ОСОБА_1 у рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 286-1 КК України, слідчим відмовлено у задоволенні клопотання про визнання потерпілим. Також, із такими висновками погодилися суди першої та апеляційної інстанції, із огляду на те, що постанова про закриття кримінального провадження від 29.08.2025, залишена в силі.

Тобто, під час досудового розслідування належними та допустимими доказами встановлено, що ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок ДТП, яка виникла в результаті порушення саме ним ПДР України, які перебувають у причинному зв`язку з настанням наслідків.

Також, у судовому засіданні захисником заявлялося клопотання про призначення додаткової, комплексної, комісійної судової транспортно-трасологічної, авто технічної, фототехнічної експертизи та експертизи відеозапису, оскільки при проведенні транспортно-трасологічної експертизи на досудовому розслідуванні експерту були надані неповні вихідні дані, які суперечать обставинам справи.

Об`єктивних доказів того, що саме водієм ОСОБА_2 були допущені порушення ПДР України, у судовому засіданні не встановлено та ніким і нічим не доведено.

Очевидним є і те, що стан сп`яніння ОСОБА_1 , який встановлений у визначеному законом порядку, завадив йому з достатньою обачністю керувати автомобілем та дотримуватись вимог ПДР, безпосередньо вплинув на здатність із достатньою швидкістю реагувати на зміну дорожньої обстановки та обирати безпечні варіанти поведінки (гальмувати чи маневрувати).

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 , адвоката Вірка В.В., про призначення додаткової, комплексної, комісійної судової транспортно-трасологічної, авто технічної, фототехнічної експертизи та експертизи відеозапису, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 273 КУпАП України, експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Дослідивши матеріали справи: пояснення учасників ДТП, схему ДТП, фототаблицю до нього, суд не вбачає підстав для призначення в цій справі заявленої захисником експертизи, оскільки сукупність досліджених доказів дає можливість для висновку про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпА. До того ж, вирішення цього питання є правом а не обов`язком суду, висновок експерта у галузі права не є обов`язковим для суду та оцінюється так само, як і будь-які інші докази в справі.

Суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах суті адміністративного правопорушення та установлених обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та стосовно особи, відносно якої складено протокол (ст. 280 КУпАП). Та не має права виходити за межі зазначених обставин.

Оцінка дій інших осіб на відповідність вимогам ПДР України та наявність причинного зв`язку між ними та подією ДТП, виходить за межі судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та не звільняє останнього від обов`язку виконання вимог, передбачених ПДР України.

Таким чином, із урахуванням встановлених судом обставин вчинення ДТП, механізму його вчинення, характеру механічних пошкоджень, суд приходить до висновку, що виникнення ДТП та механічні пошкодження транспортних засобів, є прямим наслідком допущення ОСОБА_1 порушень п. 2.3 б), 12.1 ПДР України, для виконання яких останній не мав будь-яких об`єктивних перешкод, а отже, у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознакою: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Перевіряючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, у рамках кримінального провадження № 12025041230001266 від 28.05.2025, на підставі постанови слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, проведено судово-медичну експертизу від 17.07.2025 № 1748, за висновками якої на основі результатів проведеного судово-токсикологічного дослідження зразка крові ОСОБА_1 , у крові останнього виявлено етиловий спирт у концентрації 1,64%.

Сторона захисту вказувала на те, що висновок експерта від 17.07.2025 № 1748 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки незрозуміло, як, коли, де та ким відбиралися біологічні зразки у ОСОБА_1 , як та де вони зберігалися. ОСОБА_1 категорично заперечує відібрання у нього будь-яких зразків для проведення експертизи.

Як встановлено у судовому засіданні згідно з поясненнями ОСОБА_1 , слідчого ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 із місця ДТП госпіталізовано до приймального відділення 2 міської лікарні, у зв`язку з отриманням травм.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130852239), згідно з ухвалою слідчого судді від 28.06.2025 у справі № 216/5071/25, слідчому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025041230001266 від 28.05.2025, надано дозвіл на тимчасовий дозвіл із подальшою можливістю вилучення біологічних зразків крові ОСОБА_1 , які знаходяться у КНП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР.

Окрім того, як слідує зі змісту цієї ж ухвали слідчого судді від 28.06.2025, у КНП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» КМР», яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, майдан 30-річчя Перемоги 2, 28.05.2025 проведено медичний огляд із метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого відібрано біологічні зразки крові.

Вказане узгоджується з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, відповідно до яких, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я, куди вони були доставлені

Зазначене також відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 286/2870/19, від 23.01.2024 у справі № 730/52/22, від 08.06.2023 у справі №611/1262/20.

Отже, отримавши на підставі ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів від 28.05.2025, доступ до зразків крові ОСОБА_1 , що відібрані у останнього під час його госпіталізації та зберігалися у 2-ій міській лікарні, слідчий ОСОБА_6 вилучив їх та надав для проведення судової-токсикологічної експертизи, що узгоджується із поясненнями, наданими в судовому засіданні слідчим ОСОБА_6 та експертом-токсикологом ОСОБА_3 .

Доказів неналежного відібрання, зберігання та передачі для проведення експертизи вказаних зразків крові, стороною захисту в судовому засіданні не надано, про що також зазначено у судовому засіданні експертом-токсикологом ОСОБА_3 ,

Суд не вбачав підстав для задоволення клопотання сторони захисту про проведення повторної судової токсикологічної експертизи, оскільки за встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту не містить посилань та обґрунтувань, які б в передбаченому законом порядку були б підставою для сумніву у дійсності та достовірності отриманих результатів, встановлених у висновку судової токсикологічної експертизи від 17.07.2025 № 1748.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Тобто судом повинні бути встановлені обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Проте, будь-яких сумнівів, за встановлених судом обставин, вказаний висновок не викликає.

Окрім того, із урахуванням позиції сторони захисту щодо неналежного відібрання, зберігання та транспортування цього зразка, а також заперечення його походження саме від ОСОБА_1 , заявлення такого клопотання є досить нелогічним. При цьому, на питання суду про те, що ж має досліджувати експерт, зважаючи на те, що стороною захисту не визнається походження зразка крові від ОСОБА_1 , у разі призначення повторної експертизи, захисником відповіді не надано.

Отже, із огляду на викладене, на переконання суду, наявний обсяг наданих доказів свідчать про співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків та неспростовних презумпцій факту допущення ОСОБА_1 порушення п. п. 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 12.1 ПДР України, які знаходиться в причинному зв`язку з характером настання ДТП, пошкодженням транспортних засобів, та порушення п. 2.9 а) ПДР України, дійсність факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відтак доводять його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, за ознаками - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознаками – керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 11 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Із матеріалів справи видно, що адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 28.05.2025, кримінальне провадження закрито згідно з постановою слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області 29.08.2025, тобто на момент безпосереднього розгляду справи про адміністративне правопорушення, закінчився визначений законом строк для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а тому, провадження в цій частині щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Обираючи вид і міру стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує особу ОСОБА_1 , явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров`ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді адміністративного штрафу, із позбавленням права керування транспортним засобом.

На переконання суду, таке стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде справедливим, достатнім та виправданим метою його застосування.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення в разі прийняття судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 27, 33, 36, 40-1, ст. 124, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 274, 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення щодоОСОБА_1 № 177/3204/25 (провадження № 3/177/5/26) за ч. 1 ст. 130 КУпАП та № 177/3205/25 (провадження № 3/177/6/26) за ст. 124 КУпАП, присвоївши об`єднаній справі єдиний номер 177/3204/25.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв`язку з закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Повний текст постанови буде складено 05.06.2026

Суддя: