Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №207/296/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/296/26

№ 2/207/1273/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Лещенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янського в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначивши третьою особою ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач - ОСОБА_1 , є сином Відповідача – ОСОБА_2 . 22 лютого 2003 року між батьками позивача було укладено шлюб, який у подальшому розірвано. Після розірвання шлюбу позивач проживав разом із матір`ю. Відповідно до рішення суду відповідач сплачував аліменти на утримання позтивача до досягнення ним повноліття. На даний час позивач досяг повноліття, однак продовжує навчання та є студентом 2 курсу денної форми навчання Державного податкового університету на контрактній основі. У зв`язку з навчанням постійного доходу не має, стипендію не отримує та інших джерел існування не має, тому потребує матеріальної допомоги. Навчання передбачає постійні та необхідні витрати, зокрема оплату навчання, проживання у студентському гуртожитку, харчування, проїзд та витрати на лікування, а також додаткові витрати, пов`язані з проходженням додаткових занять з французької мови, які є необхідними для навчання та подальшого професійного розвитку за спеціальністю. Окрім цього, позивач має хронічне захворювання носа, що потребує постійного медикаментозного лікування, яке супроводжується додатковими фінансовими витратами. Також позивач потребує систематичного стоматологічного лікування, яке здійснюється не рідше одного разу на рік та є необхідним для підтримання належного стану здоров`я. Після досягнення позивачем повноліття відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги, добровільно коштів не надає, хоча має можливість утримувати мене, оскільки є працездатною особою, не є інвалідом, перебуває у працездатному віці, інших дітей або непрацездатних осіб на утриманні не має.

Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 01.05.2026 року було прийнято позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони повідомлялися про відкриття провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом направлення на адреси зазначені в позові поштових рекомендованих листів.

Відповідач відзив на позов не подав, у зв`язку із чим, суд, відповідно до ст. ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без наявності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази в їх сукупності, встановив наступне.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, позивач посилається на те, що є сином відповідача та що останній ухиляється від надання матеріальної допомоги. Також посилається на те, що 22 лютого 2003 року між батьками позивача було укладено шлюб, який у подальшому розірвано. Після розірвання шлюбу позивач проживав разом із матір`ю та відповідно до рішення суду відповідач сплачував аліменти на утримання позивача до досягнення ним повноліття.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, до досягнення ними 23 років, за умови потреби в матеріальній допомозі.

За приписами ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч.2-3 ст.12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст.ст.80-81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, всупереч наведених норм процесуального закону, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач є його батьком (свідоцтва про народження, актового запису про народження тощо), а отже і наявності у відповідача обов`язку його утримувати.

З клопотанням про витребування відповідних доказів, у зв`язку з неможливістю їх самостійного надання позивач до суду також не звертався.

При цьому, як вбачається з доданого до позовної заяви рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська від 12.08.2013р. про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , подружжя ОСОБА_4 від шлюбу дітей не мають (абзац перший описової частини судового рішення).

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Керуючись ст.ст.190 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 70-81, 263 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.А. Притуляк