Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №908/3742/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 м. Дніпро Справа № 908/3742/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Джепи Ю.А., Золотарьової Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.,

та представників:

від скаржника (кредитора-1): Самокиша В.Ю. (в режимі відеоконференції);

від скаржника (кредитора-2): Алєксєєнко Н.О. (в режимі відеоконференції);

від кредитора-3: Кенжина О.О. (в залі суду);

від кредитора-4: не з’явився;

від кредитора-5: не з’явився;

від боржника: Іванчик П.В. (в залі суду);

арбітражний керуючий: Лященко С.С. (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерного товариства "Сенс Банк"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 (постановлену суддею Юлдашевим О.О. у м. Запоріжжі, повна ухвала складена 27.03.2026)

у справі № 908/3742/25

про неплатоспроможність фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича (м.Запоріжжя);

кредитори:

1) Акціонерне товариство "Сенс Банк" (м. Київ);

2) Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (м. Київ);

3) ОСОБА_1 (м. Павлоград, Дніпропетровська область);

4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінд" (м. Підгороднє, Дніпровський район, Дніпропетровська область);

5) Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" (м. Дніпро);

керуючий реструктуризацією Лященко Сергій Сергійович (м. Дніпро),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі №908/3742/25, зокрема, затверджено План реструктуризації боргів боржника фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича, який погоджений ним та схвалений більшістю голосів зборами кредиторів згідно з протоколом від 27.02.2026 за змістом, наведеним у цій ухвалі.

Ухвала обґрунтована наступним:

- відповідно до рішення зборів кредиторів, оформленого протоколом від 27.02.2026, прийнято рішення про схвалення погодженого боржником - фізичною особою - підприємцем Демішевим Е.П., Плану реструктуризації боргів боржника у справі № 908/3742/25 та про звернення до суду із клопотанням про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника у справі № 908/3742/25. Судом встановлено, що рішення про схвалення Плану реструктуризації боргів боржника було прийнято на засіданні зборів кредиторів більшістю голосів, таким чином, рішення зборів кредиторів про схвалення Плану реструктуризації боргів боржника вважається прийнятим;

- розглянувши наданий на затвердження План реструктуризації боргів боржника, суд встановив, що він погоджений боржником та схвалений зборами кредиторів більшістю голосів; План розроблено з метою відновлення платоспроможності боржника; зміст Плану реструктуризації відповідає вимогам частин 2, 3 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства; боржник за планом прийняв зобов`язання щодо єдиного кредитора, які ґрунтуються на реальних можливостях боржника; визначений строк виконання не перевищує строк, встановлений законодавчо (частина 6 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства); участь керуючого реструктуризації боргів боржника у виконанні плану реструктуризації боргів боржника, його повноваження та джерела виплати йому винагороди не передбачені, оскільки погашення вимог кредиторів здійснюватиметься виключно за рахунок виплат боржника; керуючим реструктуризацією дотримано порядок розробки, погодження боржником плану реструктуризації та подання до суду заяви про його затвердження (статті 124, 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- станом на день схвалення плану реструктуризації боргів боржника у останнього відсутня заборгованість щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування до початку виконання плану реструктуризації боргів боржника;

- підстав для відмови у затвердженні Плану реструктуризації, визначених частиною 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, судом не виявлено;

- приймаючи до уваги викладене, суд затвердив план реструктуризації боргів боржника фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича, погоджений боржником та схвалений зборами кредиторів більшістю голосів згідно з протоколом від 27.02.2026;

- враховуючи те, що подальша участь керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича у виконанні вказаного Плану не передбачена, суд припинив його повноваження.

Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Сенс Банк" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 49502 від 01.04.2026), в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/3742/25 у частині затвердження Плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича скасувати та направити справу № 908/3742/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції; в іншій частині зазначену ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 залишити без змін.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Сенс Банк" обґрунтована наступними обставинами:

- кредитор АТ "Сенс Банк" на зборах кредиторів 27.02.2026 просив відкласти розгляд Плану реструктуризації боргів боржника для обговорення можливості запропонувати боржнику: погасити вимоги кредиторів у визнаному судом розмірі; прийняття участі у Плані реструктуризації боргів батьком боржника ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 , в якості поручителів шляхом укладення договорів поруки; змінити строк Плану реструктуризації боргів боржника з 5-ти до 3-х років. Кредитор АТ "Кредит Дніпро" на зборах кредиторів 27.02.2026 також просив відкласти розгляд Плану реструктуризації боргів боржника для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи та Планом реструктуризації боргів боржника. Проте, переважну більшість голосів на зборах кредиторів 27.02.2026 мала кредитор ОСОБА_1 , вимоги якої обґрунтовані розпискою, за якою 05.09.2019 вона нібито передала боржнику у власність 25 000 000 грн 00 коп., що у грошовому еквіваленті становило 989 707 доларів США. Тому даний кредитор має вирішальний вплив на хід справи про неплатоспроможність;

- судом 17.03.2026 задоволено клопотання АТ "Кредит Дніпро" про витребування у боржника належних доказів стосовно наявності / відсутності його реєстрації місця проживання на території Польської Республіки, нерухомого майна на території Польської Республіки, ведення господарської діяльності на території Польської Республіки. Так, боржник з лютого 2022 року, тобто вже 4 роки, проживає на території Польської Республіки, проте окрім простого листа ОСОБА_4 про безкоштовне проживання боржника у квартирі у м. Кракові Польської Республіки не надав жодних доказів. При цьому навіть не надано документів, що підтверджують право власності ОСОБА_4 на квартиру, та достовірність такого його листа;

- твердження боржника про те, що він не несе додаткових витрат за кордоном на оренду нерухомості, тобто, безкоштовно проживає за кордоном і не має там ні майна, ні доходів, ні витрат, ні спільно проживаючих осіб, є недоведеними. Оскільки боржник постійно проживає за кордоном, то він зобов`язаний був надати належні документи, які підтверджують його місце проживання за кордоном; документи про осіб, які з ним проживають однією сім`єю; документи про його доходи, витрати та майно в іноземній державі та членів його сім`ї, а арбітражний керуючий, відповідно, зобов`язаний був документально перевірити всю цю інформацію шляхом відповідних запитів до іноземних органів;

- за доводами скаржника, суд повинен був спершу дочекатися виконання боржником ухвали від 17.03.2026 про витребування доказів, перевірити всю інформацію документально, а вже потім розглядати питання переходу в наступну процедуру у справі про неплатоспроможність боржника. Судом першої інстанції не було належним чином проаналізовано вищезазначені обставини та передчасно постановлено ухвалу про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника;

- більш того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 та постановою Верховного суду від 21.08.2024, закрито провадження у справі №904/2166/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_5 , зокрема через те, що з декларації за 2023 рік неможливо встановити, за рахунок яких доходів боржник з лютого 2022 року проживає у іншій державі; з наданих боржником декларацій неможливо встановити наявність у матері боржника, - ОСОБА_6 грошових коштів чи-то доходів для придбання у власність 23 земельних ділянок; невідоме походження грошових активів, необхідних для придбання ОСОБА_6 у 2022-2023 роках 15 автомобілів; відсутність даних про доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не дає змоги встановити інформацію щодо обставин, за яких боржник витратив кошти, отримані від кредиторів; боржником не спростовано можливість придбання вищевказаного майна членами сім`ї за рахунок боржника з метою ухилення боржника від погашення вимог кредиторів;

- у даній справі № 908/3742/25 про неплатоспроможність ОСОБА_5 боржник повинен надати повну інформацію із підтверджуючими доказами, з врахуванням висновків у попередній справі № 904/2166/23;

- ОСОБА_5 являється спадкоємцем першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_6 , проте всі значні статки померлої перейшли у спадок батьку боржника - ОСОБА_2 та сину боржника - ОСОБА_3 , у зв`язку з чим АТ "Сенс Банк" просило прийняти участь у Плані реструктуризації боргів батьком боржника – ОСОБА_2 , та сином боржника - ОСОБА_3 , в якості поручителів шляхом укладення договорів поруки, а також змінити строк Плану реструктуризації боргів боржника з 5-ти до 3-х років, погасити вимоги кредиторів у визнаному судом розмірі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2026, у зв`язку з відпусткою судді Золотарьової Я.С. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів: Джепи Ю.А., Мартинюка С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2026 відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.05.2026.

Крім того, не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" за допомогою системи "Електронний суд" також звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 49548 від 06.04.2026), в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 по справі № 908/3742/25 в частині затвердження плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича скасувати та направити справу № 908/3742/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції; в іншій частині зазначену ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 залишити без змін.

Апеляційна скарга АТ "Банк Кредит Дніпро" обґрунтована наступним:

- на зборах кредиторів кредитор АТ "Банк Кредит Дніпро" звертався із клопотанням про відкладення зборів кредиторів, так як 23.02.2026 представник АТ "Банк Кредит Дніпро" отримав доступ до матеріалів справи, з якої дізнався про збори кредиторів 27.02.2026. Враховуючи потребу в ознайомленні з матеріалами справи та дослідженні проєкту Плану реструктуризації боргів боржника, просив відкласти збори кредиторів, призначені на 27.02.2026, на іншу дату. В судовому засіданні, кредитор АТ "Банк Кредит Дніпро" також просив відкласти питання щодо затвердження Плану реструктуризації, вважаючи, що питання щодо майнового стану боржника не було досліджено належним чином, так як центр життєвих інтересів боржника є Польська Республіка, де він мешкає з 2022 року (тобто чотири роки), а за наявності виявлення додаткових активів боржника, ці активи могли б бути включені до Плану реструктуризації боргів боржника, що б вплинуло на розмір задоволених грошових вимог кредиторів в сторону збільшення;

- суд першої інстанції, задовольнивши клопотання АТ "Банк Кредит Дніпро" про витребування у боржника вищезазначеної інформації про майновий стан та доходи боржника на території Польської Республіки, на думку скаржника, передчасно, у цей же день та в цій же ухвалі затвердив План реструктуризації боргів боржника, не відклавши засідання для отримання витребуваних доказів, чим порушив права кредитора АТ "Банк Кредит Дніпро";

- крім того, кредитор АТ "Сенс Банк" на зборах кредиторів 27.02.2026 також просив відкласти розгляд Плану реструктуризації боргів боржника для обговорення можливості запропонувати боржнику: погасити вимоги кредиторів у визнаному судом розмірі; прийняття участі у Плані реструктуризації боргів батьком боржника - ОСОБА_2 , та сином - ОСОБА_3 , в якості поручителів шляхом укладення договорів поруки; змінити строк Плану реструктуризації боргів боржника з 5-ти до 3-х років. Кредитор АТ "Банк Кредит Дніпро" на цих зборах також просив відкласти розгляд Плану реструктуризації боргів боржника для можливості ознайомлення з матеріалами справи та Планом реструктуризації боргів боржника. Проте, переважну більшість голосів на зборах кредиторів 27.02.2026 мала кредитор ОСОБА_1 , вимоги якої обґрунтовані розпискою, за якою 05.09.2019 вона нібито передала боржнику у власність 25 000 000 грн 00 коп., що у грошовому еквіваленті становило 989 707 доларів США, тому даний кредитор має вирішальний вплив на хід справи про неплатоспроможність;

- щодо грошових вимог кредитора ОСОБА_1 , задоволених ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у розмірі 47 204 922 грн 38 коп. основного боргу з другою чергою задоволення та 6 656 грн 00 коп. судового збору, кредиторами АТ "Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк" було подано апеляційні скарги;

- боржник з лютого 2022 року, тобто вже 4 роки, проживає на території Польської Республіки, проте окрім простого листа ОСОБА_4 про надання можливості ОСОБА_5 безкоштовно проживати у квартирі у м. Кракові Польської Республіки не надав жодних доказів. Ця заява від ОСОБА_4 не була посвідчена нотаріально, що не дає можливості встановити особу, яка цю заяву надала, та неможливо із цієї заяви встановити чи дійсно ОСОБА_4 є власником квартири, щоб надавати такі дозволи на проживання ОСОБА_5 . При цьому факт проживання особи на території Польської Республіки у квартирі має бути підтверджено пропискою (в Польщі цей документ називається - мельдунек). У межах справи про неплатоспроможність дії з боку боржника щодо приховання інформації про місце реєстрації проживання на території Польської Республіки, місце роботи та/або зайнятість, джерело доходів та витрат, утриманців та встановлення членів сім`ї - є зловживанням процесуальними правами та не свідчать про добросовісність його дій. Оскільки боржник постійно проживає за кордоном, то він зобов`язаний був надати належні документи, які підтверджують його місце проживання за кордоном, документи про осіб, які з ним проживають однією сім`єю, документи про його доходи, витрати та майно в іноземній державі та членів його сім`ї. Арбітражний керуючий, відповідно, зобов`язаний був документально перевірити всю цю інформацію шляхом відповідних запитів до іноземних органів. Отже, суд першої інстанції, з метою дотримання справедливого балансу інтересів кредиторів та боржника, повинен був перевірити обставини щодо майнового стану боржника, його доходів та витрат, що не було здійснено судом, у зв`язку з чим інтереси кредитора АТ "Банк Кредит Дніпро" були порушені;

- крім того, скаржник вказує, що у Плані реструктуризації боргів боржника, який був досліджений та затверджений господарським судом, не ідентифіковано майно, яке зазначено в Плані реструктуризації, а саме: лафета причепа до човна ринковою вартістю 100 096 грн 00 коп. (назва, її ідентифікаційні дані - реєстраційний номер, VIN/номер шасі (кузова, рами), а також її місцезнаходження). Оскаржувана ухвала не містить будь-якої інформації про проведену арбітражним керуючим інвентаризацію майна боржника. Так, згідно з постановою Відділу примусового виконання судових рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.07.2025 та інформацією МВС України, що була надана відділу примусового виконання рішень, за боржником - ОСОБА_5 , зареєстровано транспортний засіб: Реєстраційний/кадастровий номер: НОМЕР_1 , Найменування: RAM-LIN, VIN/Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , Загальна характеристика: марка: RAM-LIN, модель: REGAL, категорія: ПРИЧІП, колір: СИНІЙ, рік виробництва: 2005, номер шасі НОМЕР_2 . Власник за даними МВС: ОСОБА_5 , код: НОМЕР_3 , серія / номер паспорта: НОМЕР_4 , однак цією постановою вказаний транспортний засіб оголошено в розшук. Тобто, RAM-LIN - це і є лафета причепа до човна, у зв`язку з чим відсутня гарантія її наявності у боржника та її реалізації для задоволення грошових вимог кредиторів в цій частині;

- також, у Плані реструктуризації боргів вказано, що боржник зазначив, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей та несе на них витрати щомісячно, а також мінімальний прожитковий мінімум на своє утримання. В оскаржуваній частині ухвали господарський суд зазначив, що з 15 000 грн 00 коп. доходу ОСОБА_5 на його утримання - на задоволення побутових потреб та на двох неповнолітніх дітей, буде виділятись 9 420 грн 00 коп. (3 028 грн + 6 392 грн), при цьому факт перебування на утриманні у ОСОБА_5 двох неповнолітніх дітей та несення на них вказаних витрат нічим не підтверджено; не встановлено, чи є у них мати та яку частку витрат несе вона. Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже, обов`язок щодо утримання дітей між батьком та матір`ю щодо дітей є солідарним, й відповідно й тягар цих витрат не повинен бути виключно за боржником. У Плані реструктуризації зазначено, що ОСОБА_5 не є платником аліментів, а тому вищезазначені обставини господарським судом під час постановлення оскаржуваної ухвали повинні були досліджуватись, але не досліджувались. Про залишок коштів у розмірі 5 580 грн 00 коп. судом взагалі нічого не зазначено та в цій частині відсутній розподіл коштів чи включення цієї суми для погашення грошових вимог кредиторів (з 15 000 грн 00 коп. боржником було здійснено розподіл на 9 420 грн 00 коп. (3 028 грн + 6 392 грн), у зв`язку з чим залишок складає 5 580 грн 00 коп., які не розподілено);

- з урахуванням зазначеного, судом першої інстанції не було належним чином проаналізовано вищезазначені обставини та передчасно постановлено ухвалу про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника;

- додатково скаржник звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 та постановою Верховного суду від 21.08.2024, закрито провадження у справі № 904/2166/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_5 , зокрема через те, що з декларації за 2023 рік неможливо встановити, за рахунок яких доходів боржник з лютого 2022 року проживає у іншій державі; з наданих боржником декларацій неможливо встановити наявність у матері боржника - ОСОБА_6 , грошових коштів чи-то доходів для придбання у власність 23 земельних ділянок; невідоме походження грошових активів, необхідних для придбання ОСОБА_6 у 2022-2023 роках 15 автомобілів; відсутність даних про доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не дає змоги встановити інформацію щодо обставин, за яких боржник витратив кошти, отримані від кредиторів; боржником не спростовано можливість придбання вищевказаного майна членами сім`ї за рахунок боржника з метою ухилення боржника від погашення вимог кредиторів. У даній справі № 908/3742/25 про неплатоспроможність ОСОБА_5 боржник повинен надати повну інформацію із підтверджуючими доказами, із врахуванням висновків у попередній справі № 904/2166/23

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.05.2026; об`єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" з апеляційною скаргою АТ "Сенс Банк" в одне провадження.

У подальшому, Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2026, у зв`язку з вчиненням процесуальної дії, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справа № 908/3742/25 передана (повернута) раніше визначеному складу суду.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд" (кредитора) за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" (вх. № суду 5017/26 від 20.04.2026), в якому воно просить суд апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" залишити без задоволення, а ухвалу від 17.03.2026, якою затверджено План реструктуризації боргів боржника фізичної особи - підприємця Демішева Е.П., погоджений ним та схвалений більшістю голосів зборами кредиторів згідно з протоколом від 27.02.2026, - залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" обґрунтований ТОВ "Агроінд" наступними обставинами:

- пропозиції кредитора щодо укладення договорів поруки задля погашення заборгованості за боржника, не ґрунтуються на принципах розумності, оскільки така пропозиція вимагає забезпечення виконання вже простроченого зобов`язання, перетворюючи поручителя на солідарного боржника з повним обсягом відповідальності, а отже, поручитель, укладаючи такий договір, приймає на себе солідарну відповідальність і ризик втрати власного майна за чужими боргами. У даному випадку є зрозумілим, що оскільки порука є акцесорним (додатковим) зобов`язанням і пропозиція її укладення виникає вже після порушення боржником основного зобов’язання, АТ "Сенс Банк" має на меті забезпечення сплати боргу за рахунок третьої особи, а отже вимога кредитора щодо укладення поруки третьою особою, яка не має відношення до основного зобов`язання, є вкрай сумнівною з точки зору принципів справедливості та добросовісності;

- судом першої інстанції дотримано процедуру затвердження Плану реструктуризації боргів боржника, зокрема, суд діяв у межах повноважень та затвердив План реструктуризації боргів боржника (фізичної особи), який був попередньо схвалений зборами кредиторів, переконався, що План не порушує вимог законодавства та забезпечує справедливий баланс інтересів (передбачених частиною 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства), заслухав заперечення, дотримав права як боржника, так і кредиторів у процедурі. Постановлення такої ухвали дозволяє розпочати реальну реструктуризацію боргів, а не переходити до процедури банкрутства (ліквідації).

Від фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" (вх. № суду 5051/26 від 20.04.2026), в якому він просить суд апеляційну скаргу банку залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі №908/3742/25 - залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" обґрунтований фізичною особою - підприємцем Демішевим Е.П. наступними обставинами:

- боржник добровільно звернувся із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, що свідчить про його намір врегулювати борги у правовому полі. Незгода окремого кредитора з Планом реструктуризації не є автоматичною підставою для його скасування, якщо План схвалений більшістю голосів кредиторів та відповідає вимогам закону;

- частиною 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства передбачений вичерпний перелік підстав для відмови судом у затвердженні Плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. Наведений перелік є вичерпним, а отже, підстави, вказані скаржником, не тягнуть за собою відмову у затвердженні Плану;

- вимоги ОСОБА_1 у розмірі 47 204 922 грн 38 коп., як і вимоги інших кредиторів, були визнані ухвалою суду від 12.02.2026;

- на момент затвердження Плану реструктуризації боргів боржника ухвала суду від 12.02.2026 про визнання вимог кредиторів була чинною та не оскаржувалась. Отже, розподіл голосів кредиторів та їх голосування проведено у відповідності до встановленого законом порядку;

- фізична особа - підприємець Демішев Е.П. звертає увагу, що вимоги ОСОБА_1 підтверджені не лише розпискою, як про це вказує скаржник. Розписка була предметом розгляду в судовій справі про стягнення боргу, і рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.01.2023 у справі № 201/5748/22 з боржника - ОСОБА_5 стягнуто борг за нею на користь кредитора ОСОБА_1 . Вказане рішення набрало законної сили, є чинним та згідно із статею 75 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення. Суд першої інстанції правомірно керувався статтею 122 Кодексу України з процедур банкрутства, визнаючи вимоги, які підтверджені належним чином встановленим фактом наявності боргу. Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 09.10.2023 у справі №904/2166/23 про банкрутство того ж боржника було визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 . У межах зазначеної судової справи судом було витребувано документи, що підтверджують джерела погодження грошових коштів ОСОБА_1 , наданих за розпискою боржнику ОСОБА_5 . Ці документи вивчались Господарським судом Дніпропетровської області та їм було надано належну правову оцінку;

- згідно з Протоколом зборів кредиторів від 27.02.2025, за схвалення Плану реструктуризації боргів боржника проголосувала більшість кредиторів (69,66% від загальної кількості голосів), включаючи ОСОБА_1 , ТОВ "Агроінд" та АТ "Радабанк". При цьому відповідно до статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, рішення зборів кредиторів про схвалення плану вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кредитори, які володіють більше ніж 50% загальної суми голосів. Математичний розрахунок підтверджує дотримання кворуму та правомірність прийнятого рішення;

- щодо аргументу про майновий стан боржника, то скаржник не надав жодного належного доказу, який би підтверджував наявність у Демішева Е.П. майна чи доходів, не зазначених у декларації. Посилання на перебування боржника за кордоном не є доказом приховування активів. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявних у справі документів, а не з припущень банку.

Від фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" (вх. № суду 5332/26 від 24.04.2026), в якому він просить суд апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/3742/25 - залишити без змін.

У відзиві фізична особа - підприємець Демішев Е.П. наголошує, що у боржника відсутнє майно на території Польщі, про що він надав суду першої інстанції вичерпну інформацію щодо цього факту. При цьому скаржник не надав жодного належного доказу, який би підтверджував наявність у Демішева Е.П. майна чи доходів, не зазначених у декларації, тому твердження банку щодо наявності у боржника майна в Польщі ґрунтуються на припущеннях. Також боржник зазначає, що План реструктуризації боргів не є інструментом списання боргів, а є механізмом їх реального погашення; скаржник не надав альтернативного, більш ефективного варіанту погашення заборгованості, який би забезпечував кращі умови для кредиторів, ніж затверджений План. Інші аргументи, наведені фізичною особою - підприємцем Демішевим Е.П. у відзиві на апеляційну скаргу АТ "Банк Кредит Дніпро" є аналогічними з аргументами, наведеними ним у відзиві на апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк".

Від ОСОБА_1 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційні скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк" (вх. № суду 5325/26 від 24.04.2026), в якому вона просить суд апеляційні скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 про затвердження Плану реструктуризації боржника залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу від 17.03.2026 - залишити без змін.

Відзив на апеляційні скарги АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк" обґрунтований ОСОБА_1 наступними обставинами:

- скаржниками не наведено норму права, яка не була дотримана судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали. Посилання на передчасність постановлення судом ухвали про затвердження Плану реструктуризації фактично є лише незгодою кредиторів із затвердженим Планом. У суду був відсутній обов`язок відкладення питання про затвердження відповідного Плану;

- посилання на пропозицію кредиторів відкласти проведення зборів кредиторів, як на підставу для скасування ухвали про затвердження Плану реструктуризації. фактично є лише незгодою кредиторів із результатами голосування, якими розглянуто, але не прийнято рішенні про відкладення зборів;

- посилання на апеляційне оскарження ухвали за результатами попереднього судового засіданні від 12.02.2026 не можуть бути взяті до уваги, оскільки, як станом на день проведення зборів кредиторів, так і на день постановлення оскаржуваної ухвали, ухвала, якою визнані грошові вимоги кредиторів, не була оскаржена;

- посилання на необґрунтованість вимог ОСОБА_1 та її недобросовісність не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці питання не були предметом дослідження судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали;

- жоден із кредиторів, які оскаржують ухвалу, не скористався своїм правом на голосування проти затвердження відповідного Плану реструктуризації на зборах кредиторів. АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк" під час голосування "утрималися" від прийняття рішення. Також кредитори, які оскаржують ухвалу, не скористалися правом, передбаченим абзацом 2 частини 7 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства щодо подання до суду клопотання щодо зміни Плану реструктуризації боргів боржника у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб;

- кредитор ОСОБА_1 вважає, що позиції як АТ "Банк Кредит Дніпро" так і АТ "Сенс Банк" зводилися до питання відкладення розгляду, що суперечить нормі статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у частині дотримання судом строків розгляду заяви. В той же час, підставами для такого відкладення були виключно не підтверджені жодними доказами припущення;

- господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником (частина 7 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- апеляційні скарги не містять посилання на конкретні підпункти частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, які б мали стати підставою для відмови у затверджені Плану реструктуризації. При цьому наведений в частині 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства перелік є вичерпним та не передбачає жодних інших підстав.

Від фізичної особи - підприємця Демішева Е.П. за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № суду 5812/26 від 05.05.2026), в якому він просив відкласти розгляд справи № 908/3742/25, призначений на 06.05.2026 о 15:00 год. та 15:20 год на іншу дату у зв`язку з хворобою керуючого реструктуризацією Лященко С.С., що підтверджується доданою до клопотання копією медичної довідки.

У судове засідання 06.05.2026 з`явилися представники скаржників (кредиторів-1,2) та кредитора-3; арбітражний керуючий та кредитори-4,5 у вказане засідання не з`явилися, при цьому судом враховано наявність клопотання фізичної особи - підприємця Демішева про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 розгляд справи відкладено на 03.06.2026.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Мартинюка С.В. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 908/3742/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Золотарьової Я.С.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 апеляційні скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі №908/3742/25 прийняті до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Золотарьової Я.С.

У судове засідання 03.06.2026 з`явилися представники скаржника (кредитора-1), скаржника (кредитора-2), кредитора-3, боржника та арбітражний керуючий, інші учасники судового процесу (кредитори-3,4) у судове засідання явку своїх представників не забезпечили, причин нез`явлення суду не повідомили, будь-яких клопотань від зазначених учасників справи до суду не надходило.

При цьому судом встановлено, що зазначені учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а саме: шляхом направлення ухвали суду від 06.05.2026 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені, зокрема, Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 06.05.2026 доставлена до Електронних кабінетів кредитора-4 та кредитора-5 - 07.05.2026 після 17 години (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 08.05.2026) (арк.с. 164 - 165 у томі 8).

Апеляційним господарським судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Судом відзначено, що у даному випадку всі учасники справи отримали ухвалу суду від 06.05.2026 завчасно; підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, всі учасники справи були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у призначеному судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.06.2026 всіма присутніми учасниками справи були викладені свої правові позиції щодо апеляційних скарг Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026.

Суддею-доповідачем було оголошено зміст відзиву на апеляційні скарги, поданого кредитором - ТОВ "Агроінд".

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 03.06.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг АТ "Банк Кредит Дніпро" та АТ "Сенс Банк", виходячи з наступного.

Предметом судового розгляду є питання обґрунтованості судового рішення про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника.

Зважаючи на зміст предмета судового розгляду, доводів скаржників, заперечень інших учасників справи та висновків суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, необхідним є з`ясування питання правильності застосування судом приписів статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо особливостей правового регулювання інституту неплатоспроможності фізичних осіб, необхідно зазначити, що із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи - підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства).

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.

За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Так, до Господарського суду Запорізької області від фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність останнього.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.12.2025 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду; підготовче засідання призначено на 25.12.2025.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 відкрито провадження у справі № 908/3742/25 про неплатоспроможність фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Лященка Сергія Сергійовича; призначено попереднє судове засідання на 12.02.2026.

На офіційному вебпорталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за № 78083 від 28.12.2025.

До Господарського суду Запорізької області надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до боржника, які були прийняті судом до розгляду:

- ОСОБА_1 на суму 77 158 787 грн 18 коп.;

- Акціонерного товариства "Сенс Банк" на суму 19 733 985 грн 00 коп.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд" на суму 3 784 268 грн 67 коп.;

- Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на суму 3 792 670 грн 00 коп.;

- Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" на суму 103 860 грн 54 коп.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у справі №908/3742/25, зокрема, визнані грошові вимоги:

- Величко Ольги Євгеніївни у розмірі 47 204 922 грн 38 коп. основного боргу з другою чергою задоволення та 6 656 грн 00 коп. судового збору - позачергово;

- Акціонерного товариства "Сенс Банк" у розмірі 18 780 780 грн 20 коп. основного боргу з другою чергою задоволення, 953 204 грн 84 коп. неустойки (пені) з третьою чергою задоволення та 5 324 грн 80 коп. судового збору - позачергово;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд" у розмірі 3 452 530 грн 64 коп. основного боргу з другою чергою задоволення, 325 082 грн 03 коп. штрафних санкцій (пені) з третьою чергою задоволення та 6 656 грн 00 коп. судового збору - позачергово;

- Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" у розмірі 3 316 557 грн 64 коп. основного боргу з другою чергою задоволення, 27 954 грн 44 коп. неустойки (пені) з третьою чергою задоволення та 5 324 грн 80 коп. судового збору - позачергово;

- Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк" у розмірі 87 779 грн 60 коп. основного боргу з другою чергою задоволення, 16 080 грн 94 коп. штрафу (пені) з третьою чергою задоволення та 6 656 грн 00 коп. судового збору позачергово.

При цьому, у подальшому, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 908/3742/25 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у справі № 908/3742/25 було змінено, виклавши абзац 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" у розмірі 3 792 670 грн 99 коп. основного боргу з другою чергою задоволення та 5 324 грн 80 коп. судового збору позачергово.".

Частиною 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною 5 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постановах від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 та від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Зазначену позицію розділяє й суд апеляційної інстанції, адже за такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодексу України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства).

Також, Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Задля ефективної реалізації боржником цього права Кодексу України з процедур банкрутства передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого, закріпленим у статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 Кодексу України з процедур банкрутства, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

За частиною 1 статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини 2 статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина 3 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства).

На результатах таких заходів, за приписами частини 7 статті 123 та частини 1 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини 5 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства при відкритті провадження у справі.

Апеляційний суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.

За приписами частин 1, 2 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського заяву про його затвердження та сам план.

Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов`язків у строки, встановлені законом чи судом.

Виходячи з наведеного, необхідно наголосити на ключовій ролі арбітражного керуючого на цьому етапі справи про неплатоспроможність фізичної особи, адже саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, тому керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.

Як убачається з Плану реструктуризації боргів боржника, до нього були включені, зокрема, кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" у розмірі 3 316 557 грн 64 коп. основного боргу з другою чергою задоволення, оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у справі № 908/3742/25, зокрема, зазначені грошові вимоги були визнані судом в такій сумі - 3 316 557 грн 64 коп. основного боргу з другою чергою задоволення.

При цьому, як було зазначено вище, у подальшому, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 908/3742/25 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 у справі № 908/3742/25 було змінено, виклавши абзац 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.02.2026 в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" у розмірі 3 792 670 грн 99 коп. основного боргу з другою чергою задоволення та 5 324 грн 80 коп. судового збору позачергово.".

Крім того, колегія суддів враховує, що 13.03.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання АТ "Банк Кредит Дніпро" про зобов`язання боржника - фізичну особу - підприємця Демішева Едуарда Павловича надати до Господарського суду Запорізької області наступні докази у підтвердження наявності або відсутності на території Польської Республіки (центру життєвих інтересів боржника):

- докази реєстрації місця проживання Демішева Едуарда Павловича на території Польської Республіки (документ, який засвідчує місце проживання - Мельдунек);

- докази наявності або відсутності нерухомого майна у боржника ОСОБА_5 на території Польщі, а саме: інформацію з офіційного сайту щодо нерухомого майна Кsiegi Wieczyste;

- інформацію про номер Песель (Pesel) Демішева Едуарда Павловича (це особистий номер, який присвоюється особі на території Польщі (як в Україні ідентифікаційний номер));

- інформацію щодо ведення господарчої діяльності на території Польської Республіки (інформація із офіційного сайту Biznes.gov.pl).

Необхідно зазначити, що метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому розроблення проекту плану реструктуризації має здійснюватися відповідно до вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника, прийняти рішення про його схвалення та подати на затвердження господарському суду або відхилити його та прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Тож при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проєкту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20.

Слід також зазначити, що причиною, через яку кредитори, - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерне товариство "Сенс Банк", звертались із клопотаннями про відкладення розгляду (схвалення, затвердження) Плану реструктуризації боргів боржника, було саме недослідження цієї сфери життя боржника - ОСОБА_5 , який з 2022 року постійно проживає в Польщі.

Колегія суддів розцінює критично наданий боржником до суду першої інстанції лист від 12.09.2025, в якому ОСОБА_4 підтвердив, що ним надана можливість ОСОБА_5 проживати в його його квартирі на території Республіки Польща за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки:

- вказаний лист містить підпис фізичної особи ОСОБА_4 , особу якого не перевірено та не встановлено у визначеному законом порядку, при цьому кредитори у даній справі ставлять під сумнів як особу, яка підписала цей лист, так і наявність у цієї особи зазначеної в листі квартири. Боржник вказані сумніви під час розгляду справи не усунув, що на переконання колегії суддів, не є свідченням того, що боржник не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. Отже боржник не демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів в межах об`єктивних своїх можливостей;

- даний лист за своїм змістом не є належним доказом, який би підтвердив як факт проживання боржника ОСОБА_5 на території Польщі, правових підстав та часових меж перебування в цій країні та користування житлом, зазначеним в листі. В листі не зазначено з якого часу боржник проживає в квартирі, таке право проживання є тимчасовим (тиждень, місяць, рік) чи безстроковим.

Колегія суддів також враховує, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2024 та постановою Верховного суду від 21.08.2024 закрито провадження у справі № 904/2166/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_5 , зокрема через те, що: оскільки ОСОБА_5 мешкає з лютого 2022 року за межами України, неможливо достовірно встановити коло осіб, які відносяться до членів його сім`ї, перевірити розмір отримуваних доходів з різних джерел, витрат боржника, належного йому за кордоном рухомого та нерухомого майна; керуючим реструктуризацією не перевірено, за рахунок яких коштів протягом серпня 2022 року - січня 2023 року мати боржника - ОСОБА_7 придбала у власність 23 земельні ділянки, розташовані на території Заплавської сільської ради Магдалинівського району; за ОСОБА_6 зареєстровано також право власності на 15 автомобілів, переважна більшість яких придбані у 2022 - 2023 роках; боржником не спростовано можливість придбання вищевказаного майна членами сім`ї за рахунок боржника з метою ухилення боржника від погашення вимог кредиторів; відсутність даних про доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не дає змоги встановити інформацію щодо обставин, за яких боржник витратив кошти, отриманих від кредиторів.

Оскільки правом ініціювання провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, фізичної особи - підприємця наділений лише боржник, на нього покладається додаткова відповідальність щодо повного розкриття інформації про власний фінансовий та майновий стан, а також членів сім`ї, фактично з метою захисту прав кредиторів від недобросовісних дій боржників.

Арбітражний керуючий реструктуризацією, роль якого у справі про неплатоспроможність фізичної особи полягає у належному виконанні завдань з перевірки майнового стану боржника, що є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, всупереч вимогам статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства не з`ясував всіх обставин щодо фінансового становища боржника, зокрема, не отримав необхідні інформацію та документи.

Забезпечуючи розробку плану реструктуризації боргів боржника, керуючий реструктуризацією не пересвідчився у його відповідності вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, а суд першої інстанції не перевірив можливість його реального виконання боржником, тобто, що План реструктуризації є виконуваним.

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно було задоволено клопотання АТ "Банк Кредит Дніпро" про зобов`язання боржника - фізичну особу - підприємця Демішева Едуарда Павловича надати до Господарського суду Запорізької області наступні докази у підтвердження наявності або відсутності на території Польської Республіки (центру життєвих інтересів боржника):

- докази реєстрації місця проживання ОСОБА_5 на території Польської Республіки (документ, який засвідчує місце проживання - Мельдунек);

- докази наявності або відсутності нерухомого майна у боржника ОСОБА_5 на території Польщі, а саме: інформацію з офіційного сайту щодо нерухомого майна Кsiegi Wieczyste;

- інформацію про номер Песель (Pesel) Демішева Едуарда Павловича (це особистий номер, який присвоюється особі на території Польщі (як в Україні ідентифікаційний номер));

- інформацію щодо ведення господарчої діяльності на території Польської Республіки.

У той же час таке клопотання було задоволено одночасно з затвердженням Плану реструктуризації боргів боржника ухвалою суду від 17.03.2026.

Отже, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційних скарг Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерного товариства "Сенс Банк", що затвердження Господарським судом Запорізької області Плану реструктуризації боргів боржника у даній справі було передчасним.

Поміж іншого, відповідно до частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо:

1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом;

2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству;

3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування;

4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів;

5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду;

6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом;

7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.

Таким чином, хоча господарський суд і пов`язаний приписами частини 7 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими він зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником, проте, в будь-якому випадку, схвалений боржником і кредитором План реструктуризації повинен бути розроблений та погоджений в порядку, встановленому цим Кодексом, його умови не повинні суперечити законодавству, мають бути відсутні ознаки того, що боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом тощо.

Отже, суду першої інстанції належало переконатися у тому, чи наявні усі фактичні та правові підстави для затвердження плану реструктуризації боргів боржника, рівно як і відсутні підстави для відмови у його затверджені, визначені частиною 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Господарським судом Запорізької області ці обставини не були перевірені, а лише формально зазначено про те, що оскільки План реструктуризації боргів ОСОБА_5 схвалений зборами кредиторів, то його можна затвердити у викладеній в цьому Плані редакції, що вказує на нез`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та порушення норм процесуального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства План реструктуризації боргів боржника розробляється саме задля відновлення платоспроможності боржника.

Натомість однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів з прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Водночас, приписи частини 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною 7 статті 123, частиною 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Варто наголосити на тому, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника – фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника – фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог

Добросовісність боржника – фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу про затвердження Плану реструктуризації боргів фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича, з підстав лише його схвалення зборами кредиторів 27.02.2026, у викладеній в цьому Плані редакції, суд першої інстанції, не встановивши всіх вищенаведених обставин, допустив надмірний формалізм, що не сприяє ефективному виконанню завдань господарського судочинства.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

З огляду на все вищевикладене, доводи скаржників, наведені в апеляційних скаргах, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, отже, апеляційні скарги Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерного товариства "Сенс Банк" підлягають задоволенню; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/3742/25 слід скасувати.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як передбачено статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, ухвала Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/3742/25 постановлена з порушенням норм процесуального права, а отже підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі скасуванням ухвали суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно з загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

З підстав наведеного та керуючись статтями 3, 13, 74 - 80, 129, 269, 270, 275 - 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/3742/25 - задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/3742/25 - задовольнити.

3. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі №908/3742/25 - скасувати.

4. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви керуючого реструктуризацією про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи - підприємця Демішева Едуарда Павловича, погодженого боржником та схваленого зборами кредиторів 27.02.2026, - відмовити.

5. Матеріали справи № 908/3742/25 передати для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повна постанова складена та підписана 05.06.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя Я.С. Золотарьова