Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №920/227/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. Справа№ 920/227/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Горбасенка П.В.

Яценко О.В.

при секретарі судового засідання: Кузьменко А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.05.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 21.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Сумської області від 03.04.2026

у справі №920/227/26 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (м. Суми)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-3» (м. Суми)

про стягнення 5 101,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог. Рух справи.

Позивач звернувся з позовом до Господарського суду Сумської області, у якому просив суд стягнути з відповідача 5101,00 грн заборгованості за договором про виконання робіт №СФ/103/1/1-Р-ТД-19723/25 від 31.10.2025 та розподілити судовий збір за вирішення спору.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач листами №13 від 28.07.2025 та №17 від 04.08.2025 звернувся до позивача з проханням провести роботи з розпломбування та зняття засобів вимірювальної техніки, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 3/1.

Працівниками позивача проведено роботи по демонтажу та монтажу вузла обліку газу відповідача, про що складено акт здачі-приймання робіт від 31.10.2025 на загальну суму 5101,00 грн. Акт підписано представниками відповідача без заперечень, але послуги, надані позивачем, з боку відповідача оплачені не були, що і спричинило виникнення спору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.04.2026 по справі № 920/227/26 у задоволенні позову ТОВ “Газорозподільні мережі України” в особі Сумської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України” до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мрія-3” про стягнення 5 101,00 грн відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що відповідач у спірних відносинах є колективним споживачем комунальної послуги розподілу природного газу і не має обов`язку сплачувати за повірку комерційного ВОГ, який є спільною власністю мешканців багатоповерхового будинку.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. покладено на позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач, 21.04.2026 через систему “Електронний суд” звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 03.04.2026 у справі № 920/227/26 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з ОСББ “Мрія-3” заборгованості в сумі 5101,00 грн задовольнити повністю, а також здійснити розподіл судових витрат.

Апелянт не вважає ОСББ колективним побутовим споживачем і тому не згоден із висновком суду першої інстанції щодо покладення обов`язку проведення повірки комерційного ВОГ виключно на Оператора ГРМ.

Скаржник наголошує, що 01.10.2023 ОСББ “Мрія-3” добровільно підписало заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу саме як споживач, що не є побутовим. Відповідно до глави 7 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, здійснення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки на об`єктах непобутових споживачів забезпечується та фінансується власником цих приладів за власний рахунок, а предметом даної справи саме і є договірні відносини сторін щодо проведення процедури періодичної повірки комерційних ВОГ.

На думку позивача, між сторонами наявні фактичні договірні відносини щодо виконання робіт з демонтажу та монтажу комерційного ВОГ. Тому на відповідача покладено обов`язки щодо їх повної оплати. Підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт № 01314 від 31.10.2025 фіксує вартість послуг у розмірі 5101,00 грн, підтверджує прийняття-виконання робіт, тому висновок суду щодо безоплатності даного договору не відповідає дійсним обставинам справи.

Позивач здійснює діяльність з розподілу (фізичної доставки) газу, що є окремим ліцензованим видом діяльності, тому норми щодо постачання до нього не застосовуються, а за наявності розбіжностей між загальними та спеціальними нормами суд мав надати перевагу спеціальному галузевому законодавству — Кодексу ГРМ та Закону України “Про ринок природного газу”.

Додатково скаржник вказує, що за умови визначення ОСББ колективним споживачем, підлягав застосуванню абзац 4 частини 4 статті 17 ЗУ “Про метрологію та метрологічну діяльність”, згідно з яким при укладенні колективного договору про надання комунальних послуг періодична повірка засобів вимірювальної техніки проводиться за рахунок співвласників багатоквартирного будинку, а не оператора мереж.

Правові позиції інших учасників справи щодо поданої апеляційної скарги.

04.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого відповідач просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу ТОВ "Газорозподільні мережі України" без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області у даній справі — без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначає таке:

- відповідач заперечує укладення із позивачем будь-яких оплатних договорів на повірку засобів вимірювальної техніки, а факт підписання актів виконаних робіт лише засвідчує факт монтажу/демонтажу обладнання, але не породжує зобов`язань відповідача щодо оплати робіт;

- відповідач є колективним побутовим споживачем, оскільки використовує газ виключно для забезпечення побутових потреб мешканців будинку (опалення та підігріву води через дахову котельню), а не для власної комерційної діяльності;

- відповідно до ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність", періодична повірка засобів вимірювальної техніки та пов`язані з нею роботи для побутових споживачів (зокрема, що є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку) здійснюються за рахунок оператора ГРМ, крім того, ці витрати вже закладені в тариф на розподіл природного газу для позивача.

Явка представників сторін.

В судове засідання 28.05.2026 представник відповідача не з`явився, заяв або клопотань про відкладення засідання не подавав.

Всі учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджено довідками про доставку електронного документа до їх електронних кабінетів.

Явка представників в засідання обов`язковою не визнавалася, а тому враховуючи наявність у справі відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив від обох сторін, що судочинство здійснюється на засадах рівності та змагальності учасники судового провадження, участь в засіданнях є правом, а не обов`язком учасника, суд апеляційної інстанції ухвалив розгляд апеляційної скарги провести за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

За доводами відповідача, що не заперечено позивачем, ОСББ "Мрія-3" створено співвласниками багатоквартирного будинку по вул. Харківській у м. Суми на 163 квартири.

Будинок не під`єднано до систем центрального опалення та гарячого водопостачання. Натомість обладнаний даховою газовою котельнею для забезпечення опалення та гарячого водопостачання. Вся теплова енергія, яка виробляється за рахунок споживання газу, за доводами відповідача, призначена виключно для забезпечення комунальних потреб мешканців будинку.

В справу надано копію Акту приймання-передачі дахової котельні житлового будинку, де створено ОСББ "Мрія-3" від 17.09.2010 (а.с. 37) з балансу ТОВ "ВКП "Нотекс" та баланс ОСББ. Серед переданого газового обладнання рахується газовий лічильник Курс-01 160 DN 100 в кількості 1 шт., коректор об`єму газу, 2 газові опалювальні конвектори.

Як убачається з матеріалів справи, 22 вересня 2025 року з метою проведення позачергової повірки за зверненнями власника вузла обліку газу (а.с. 15 з оборотом), встановленого за адресою вул. Харківська буд. 3/1 у м. Суми – місцем реєстрації юридичної особи об`єднання співвласників багатоповерхового будинку “Мрія-3) (ОСББ “Мрія-3”), співробітниками Сумської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України” в присутності представника споживача – керівника ОСББ “Мрія-3” Потапової О.Б. було розпломбовано та демонтовано вузол обліку газу, який складається з лічильника газу Курс 01, типорозмір G-160 A1, заводський № 5446 та коректора ОЕ-VPt, заводський № 44160, про що складено Акт розпломбування вузла обліку газу від 29.09.2025 (18 оборот).

31 жовтня 2025 року співробітниками Сумської філії ТОВ “Газорозподільні мережі України” в присутності представника споживача – керівника ОСББ “Мрія-3” Потапової О.Б. вузол обліку газу у складі лічильника газу Курс 01, типорозмір G-160 A1, заводський № 5446 та коректора ОЕ-VPt, заводський № 44160 встановлено споживачу ОСББ “Мрія-3”, про що складено Акт монтажу вузла обліку газу від 31.10.2025 (а.с. 19).

Акти розпломбування вузла обліку газу від 29.09.2025 та монтажу вузла обліку газу від 31.10.2025 підписані від ОСББ представником споживача Потаповою О.Б., зауважень не містять.

На підтвердження виконаних робіт з демонтажу та монтажу вузла обліку газу у ОСББ “Мрія-3” за адресою вул. Харківська 3/1 у м. Суми замовником ОСББ “Мрія-3” в особі керівника Потапової О.Б. та виконавцем Сумською філією ТОВ “Газорозподільні мережі України” в особі І.Шинкаренка підписано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) за роботи по демонтажу / монтажу вузла обліку газу на базі промислового лічильника газу та коректора об`єму № 01314 від 31 жовтня 2025 до Договору № СФ/103/1/1-Р-ТД-19723/25 від 31 жовтня 2025 року на суму 5101,00 грн. (а.с. 19).

Під час підписання акту здачі-приймання № 01314 від 31.10.2025 зауважень від замовника-ОСББ щодо виконаної роботи по монтажу/демонтажу вузла обліку газу за адресою вул. Харківська 3/1 у м. Суми також не надходило.

З метою оформлення договірних відносин для оплати вказаних робіт, Сумська філія ТОВ “Газорозподільні мережі України” підготувала проект Договору № СФ/103/1/1-Р-ТД-19723/25 від 31 жовтня 2025 року (а.с. 21).

За доводами позивача, другий примірник зазначеного Договору було вручено представнику замовника послуги – керівнику ОСББ “Мрія-3” Потаповій О.Б. разом з Актом №01314 від 31.10.2026 здачі-приймання робіт по демонтажу/монтажу вузла обліку газу. Однак відповідач Договір не підписав.

На думку позивача, зазначений договір від 31.10.2025 є укладеним та повністю виконаним, оскільки ОСББ, звертаючись до позивача, як до виконавця робіт із пропозицією на виконання робіт, надаючи виконавцю робіт доступ з метою виконання таких робіт та приймаючи виконані роботи без зауважень, тим самим як замовник здійснив пропозицію укласти договір на виконання даного виду робіт своїми конклюдентними діями, які полягають у прийнятті таких робіт, чим фактично виконав умови для укладання Договору № СФ/103/1/1-Р-ТД-19723/25 від 31 жовтня 2025 року.

За умовами Договору (п. 3.1.) ОСББ має перерахувати позивачу 100% вартості робіт (5101,00 грн.) протягом 2 робочих днів з дати виставлення позивачем відповідного рахунку на оплату.

Кошти відповідач сплачувати відмовився, оскільки вважає, що всі роботи по демонтажу лічильника (засобів вимірювальної техніки) мають проводитися за рахунок позивача, як суб`єкта господарювання, що надає послугу із газопостачання.

Тому позивач вважає, що наявні всі правові підстави для примусового стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з монтажу (демонтажу) ЗВТ у розмірі 5101,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Щодо фактичного виникнення між сторонами договірних відносин колегією суддів встановлено наступне:

За загальними правилами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Також згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відзиві на позов від 16.03.2026 року ОССБ виклало хронологію дій сторін з приводу узгодження питання щодо замовлення робіт по повірці приладу обліку та укладення договору на проведення та оплату цих робіт (а.с. 30).

Так, 04.08.2025 відповідач звернувся до Сумської філії позивача з листом № 17 про проведення повірки приладів обліку (а.с. 15 оборот) і просило провести повірку за рахунок Оператора газорозподільної мережі згідно п. 4 ст. 17 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Одночасно відповідач вказав, що просить вважати недійсним попередній лист до позивача від 28.07.2025 № 17 (а.с. 15), яким ОСББ також просило провести розпломбування для повірки лічильника і гарантувало здійснити за це оплату;

21.08.2025 позивач направив відповідь на цей лист (а.с. 38) і заперечив право відповідача на повіку за рахунок Оператора ГРМ;

Листом № 23 від 02.09.2025 відповідач повторно звернувся листом до позивача з вимогою провести повірку ЗВТ за рахунок Оператора гразорозподільної мережі з прикладенням роз`яснення Мінекономіки від 22.07.2025 (а.с. 16-17). Відповідач звертав увагу позивача, що дахова котельна на будинку ОСББ та всі її складові і прилади вимірювальної техніки є власністю співвласників квартир у ОСББ, а не належать на праві власності самому ОСББ. Тому такі повірки мають проводитися за рахунок позивача. Одночасно відповідач попередив, що для уникнення відключення газу в будинку, ОСББ буде змушено провести повірку за власний кошт, проте після цього до суду буде скеровано позов щодо відшкодування витрат ОСББ на повірку, які ОСББ не мало нести;

За доводами відповідача 02.09.2025 позивач направив до ОСББ своїх працівників, які здійснили розпломбування вузла обліку газу та про що складено Акт (а.с. 18 оборот).

За доводами відповідача, при складенні цього Акту до нього не вносилися записи про те, що всі роботи по демонтажу та повірці ВОГ будуть здійснені за рахунок ОСББ та на підставі договору про оплату цих робіт і відповідач був впевнений, що позивач врахував доводи ОСББ з його листа № 23 від 02.09.2025.

Відповідач вказує, що після демонтажу лічильника та коректора працівники позивача вимагали в ОСББ провести оплату робіт під загрозою не ввімкнути газопостачання до будинку. Тому вже в умовах значного зниження температури ОСББ вимушено було 31.10.2025 сплатити позивачу 15 715,96 грн. для відновлення газопостачання.

В цей же день 31.10.2025 позивачем здійснено монтаж вузла обліку газу на дахову котельню в будинку ОСББ та наступного дня відновлено газопостачання в будинок (Акт а.с. 19).

Відповідач зазначає, що 31.10.2025 ОСБ отримало від позивача для підписання примірник договору для оформлення відносин щодо виконання та оплати робіт за рахунок ОСББ по демонтажу та повірці ВОГ (а.с. 21), які відповідач повернув без підпису зі свого боку та вимагав від позивача повернути сплачені йому кошти в сумі 15715,96 грн.

За твердженням позивача, 27.01.2026 ОСББ подало позов до позивача для повернення вказаних кошів як безпідставно сплачених і вже відкрито провадження у справі № 920/122/26.

З урахуванням викладеного та позиції відповідача, яка викладена у переліченому листуванні сторін щодо спірного питання, суд приходить до висновку, що між сторонами не було досягнуто добровільної згоди про намір відповідача оплатити за власний рахунок роботи позивача по демонтажу та повірці ВОГ на даховій котельні в ОСББ.

Процитовані вище звернення відповідача до позивача чітко вказують на позицію ОСББ, що всі роботи по демонтажу та повірці ВОГ, на його думку, мають проводитися за рахунок позивача, оскільки відповідач є колективним побутовим споживачем газу.

Протилежні доводи позивача з даного приводу, що сторони добровільно домовилися про оплату робіт з боку ОСББ, від чого відповідач в подальшому протиправно відмовився, суд відхиляє.

Отже колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, який відхилив доводи апелянта про те, що між сторонами виникли договірні відносини шляхом вчинення відповідачем конклюдентних дій.

Факт підписання відповідачем без зауважень актів демонтажу, монтажу та здачі-приймання робіт, самі по собі не є вирішальними доказами для висновків про виникнення у відповідача обов`язку по оплаті робіт, якщо всі витрати за їх виконання законом прямо покладені на іншу особу.

У добровільному порядку сторони Договір (примірник якого міститься в матеріалах справи) не підписали.

Належних правових підстав для покладення на відповідача обов`язку із сплати на свою користь 5101,00 грн. за виконані роботи позивач суду не довів.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції при вирішенні спору безпідставно застосував загальні норми права без урахування спеціального правового регулювання діяльності позивача, як оператора газорозподільної системи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Предметом даного спору є питання виникнення та дійсності у відповідача обов`язку з оплати за власний кошт вартості робіт з демонтажу та монтажу вузла обліку природного газу, виконаних позивачем у зв`язку з проведенням позачергової повірки засобу вимірювальної техніки.

Отже, при вирішенні спору суд повинен був встановити не лише факт виконання відповідних робіт та їх прийняття відповідачем, а передусім належного суб`єкта, на якого законом покладено обов`язок нести витрати, пов`язані з періодичним проведенням повірки, демонтажу, з транспортуванням та подальшим монтажем вузла обліку газу.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 17 Закону "Про метрологію та метрологічну діяльність" періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання.

В цій же статті Закону (абз. 4 ч. 4 ст. 17 - на який посилається позивач) також вказано, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". У разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем або прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок співвласників багатоквартирного будинку.

Доказів укладення такого договору до часу виникнення спору між сторонами та навіть прийняття з боку ОСББ (на зборах співвласників) рішення про його укладення, позивачем у справу не подано.

Примірник договору, який подано позивачем у справу без підпису відповідача, стосується лише разового виконання робіт по монтажу вузла обліку позивачем на користь ОСББ.

Процедура подання на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожитий для побутових потреб газ, що є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, визначається Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. N 474 і зареєстрований в Єдиному реєстрі нормативно-правових актів під реєстраційним кодом 77694/2015 (далі – Порядок).

Дія Порядку поширюється, у тому числі, на суб`єктів господарювання, що надають послуги з газопостачання для побутових потреб, а також споживачів відповідних послуг - фізичних осіб, співвласників багатоквартирного будинку, у власності яких перебувають засоби вимірювальної техніки (пункт 1 Порядку).

Пунктом 6 Порядку встановлено, що оплата періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожитий для побутових потреб газ здійснюється відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Відповідно до п.1 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 06.11.2015 за №1379/27824, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж, технічне обслуговування та пов`язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок Оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВТ.

Щодо визначення правового статусу відповідача (чи є відповідач колективним побутовим споживачем), колегією суддів встановлено наступне:

Положеннями частини першої статті 1 ЗУ "Про ринок природного газу" встановлено, що суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. При цьому :

- споживач – фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 частини першої статті 1 ЗУ «Про ринок природного газу»);

- побутовий споживач – фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 23 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Одночасно, згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, терміни вживаються у таких значеннях:

- побутовий споживач – споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;

- споживач природного газу (споживач) – фізична особа, фізична особа – підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Як вже вказано колегією суддів у даній постанові, абз. 4 ч. 4 ст. 17 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність" містить поняття "колективний споживач" з яким може бути укладено договір про надання комунальних послуг.

Також за змістом ст. 4 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 3/1, створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Мрія-3” з метою належного утримання будинку, забезпечення мешканців будинку (населення) комунальними та іншими послугами, що учасниками справи не спростовано та не заперечується.

Закон України від 14.05.2015 № 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі – Закон № 417-VIII) визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Статтею 4 Закону № 417-VIII встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Згідно статті 5 Закону № 417-VIII спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Тому, відповідно до зазначених норм Законів дахова котельня житлового багатоквартирного будинку за адресою місто Суми, вул. Харківська 3/1 (де створено ОСББ-відповідача) належить співвласникам будинку на праві спільної сумісної власності і використовується ними виключно для отримання комунальної послуги, у визначений законом спосіб через непідприємницьке товариство ОСББ "МРІЯ-3" для опалення квартир і допоміжних приміщень, тобто виключно для для забезпечення побутових потреб співвласників. Встановлені за цією ж адресою лічильник газу ультразвуковий «Курс-01», заводський № 5446, та коректор газу ОЕ-VPТ, заводський № 44160, призначені для обліку споживання газу газовою котельнею будинку і тому також належать співвласникам будинку на праві спільної сумісної власності (протилежного за матеріалами справи не доказано).

Таким чином, зазначені лічильник і коректор газу, вартість робіт щодо яких складає предмет спору, відносяться до засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожитий саме для побутових потреб газ (для мешканців будинку), і не відносяться до комерційних ВОГ.

Згідно з ст. 2 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно зі ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Виходячи з визначених термінів та норм чинного законодавства, враховуючи, що ОСББ "Мрія-3" об`єднує мешканців багатоквартирного будинку та діє в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач в частині споживання природного газу на побутові потреби підпадає під визначення колективний побутовий споживач природного газу.

Належність ОСББ до категорії колективних побутових споживачів природного газу підтверджується також правовими висновками Верховного Суду, в яких зазначено, що ОСББ, хоч і є юридичною особою, фактично виступає колективним побутовим споживачем, оскільки газ використовується не для господарської діяльності, а виключно для забезпечення побутових потреб співвласників будинку (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2025 у справі № 914/2380/24).

Посилання апелянта на принцип lex specialis derogat generali саме по собі є загалом правильним з точки зору теорії права, однак у даному випадку наведений принцип застосований апелянтом помилково. Для застосування спеціальної норми необхідною є наявність колізії між двома нормами, які по-різному регулюють одне й те саме коло суспільних відносин. У даному спорі такої колізії немає. Норми Кодексу газорозподільних систем регулюють спеціальні відносини у сфері діяльності оператора ГРМ, зокрема: порядок експлуатації вузлів обліку; процедуру розпломбування та демонтажу; порядок проведення періодичної або позачергової повірки; строки виконання відповідних робіт; порядок повторного монтажу та введення вузла в експлуатацію. Водночас питання фінансування таких робіт, тобто визначення особи, за рахунок якої вони мають здійснюватися, прямо врегульовано частиною четвертою статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Отже, Кодекс ГРМ та Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" регулюють різні аспекти одного комплексу правовідносин, а тому відсутні підстави вважати, що між ними існує колізія у розумінні принципу lex specialis. Іншими словами, Кодекс ГРМ визначає як саме проводяться відповідні роботи, а Закон про метрологію — за чий рахунок вони проводяться. Саме тому суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", щодо питання наявності у відповідача грошового обов`язку.

Відповідно до частини четвертої статті 17 ЗУ “Про метрологію та метрологічну діяльність”, періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожитий газ для побутових потреб, а також таких засобів, що є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, які надають відповідні послуги.

З матеріалів справи вбачається, що спірний вузол обліку газу встановлений у багатоквартирному житловому будинку де створено ОСББ -відповідача та використовується для забезпечення побутових потреб співвласників цього будинку. Відповідачем у справі є ОСББ, тобто юридична особа, яка здійснює управління спільним майном співвласників, а не використовує природний газ для власних комерційних чи виробничих потреб. З урахуванням обставин спору правовий режим спірного лічильника визначається не за статусом ОСББ як юридичної особи, а за характером майна та метою його використання у даному конкретному випадку виникнення спірних відносин. Сам по собі статус ОСББ як юридичної особи не змінює природи спірного вузла обліку як такого, що належить співвласникам багатоквартирного будинку та використовується виключно для побутового споживання газу. Тому висновок позивача про те, що відповідач не є побутовим споживачем з огляду лише на його організаційно-правову форму, є помилковим.

Апелянт у скарзі зазначає, що оператор ГРМ не є постачальником природного газу, а тому норми частини четвертої статті 17 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність" не підлягають застосуванню. Однак колегія суддів не погоджується із такими доводами, оскільки ЗУ "Про ринок природного газу" розмежовує діяльність з постачання та розподілу природного газу. Разом з тим, у межах спірних правовідносин саме оператор ГРМ: здійснює технічне обслуговування вузла обліку; проводить його демонтаж та монтаж; забезпечує можливість проведення повірки; веде облік споживання та забезпечує функціонування розрахункового вузла. Тобто саме позивач є тією особою, яка фактично виконує дії, пов`язані з обслуговуванням вузла обліку. Тому покладення витрат за такі роботи на співвласників багатоквартирного будинку суперечило б прямому змісту закону та меті законодавчого регулювання.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, належним чином застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірні витрати на повірку, демонтаж, транспортування та монтаж вузла обліку природного газу, який є спільною власністю співвласників майна у багатоквартирному будинку, де створено ОСББ-відповідача, та використовується для побутових потреб, покладаються на оператора газорозподільної системи за рахунок тарифів. У зв`язку з цим підстави для стягнення з відповідача 5101,00 грн відсутні, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та правильно застосовано норми матеріального права, які їх регулюють.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від 21.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на рішення Господарського суду Сумської області від 03.04.2026 у справі №920/227/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 03.04.2026 у справі №920/227/26 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №920/227/26 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.06.2026.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді П.В. Горбасенко

О.В. Яценко