Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №926/2989/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/2989/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» та Комунального підприємства «Чернівціводоканал»

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 (повне рішення складено 23.02.2026, суддя Гончарук О.В.)

у справі № 926/2989/25

за позовом Комунального підприємства «Чернівціводоканал», м. Чернівці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод», Чернівецька область, селище Лужани

про зобов`язання надати доступ до мереж центрального водовідведення

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод»

до відповідача Комунального підприємства «Чернівціводоканал»

про скасування рішення виробничої комісії, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії

За участю представників:

від позивача за первісним позовом – в режимі відеоконференцзв`язку – Бузовська В.М., Тарновецький М.М.

від відповідача за первісним позовом – Кравченко Р.М.

Господарський суд Чернівецької області в рішенні від 03.02.2026 у справі № 926/2989/25 ухвалив: - відмовити в задоволенні первісного позову Комунального підприємства «Чернівціводоканал» про зобов`язання надати доступ до мереж центрального водовідведення; - відмовити частково в задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод»; - скасувати рішення виробничої комісії пов`язаної з надзвичайною подією на очисних спорудах каналізації міста Чернівці КП «Чернівціводоканал», оформлене протоколом № 1 від 20.08.2025, в частині відключення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» від системи централізованого водовідведення; - визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Чернівціводоканал» щодо припинення централізованого водовідведення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» (відключення від системи централізованого водовідведення), які були здійснені на виконання протоколу № 1 засідання виробничої комісії пов`язаної з надзвичайною подією на очисних спорудах каналізації міста Чернівці КП «Чернівціводоканал» від 20.08.2025; - відмовити в задоволенні позову в частині зобов`язання КП «Чернівціводоканал» відновити надання послуг централізованого водовідведення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод».

Не погодившись із ухваленим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» (відповідач за первісним позовом) оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить: - скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 у справі № 926/2989/25 в частині відмови в задоволенні вимоги про зобов`язання КП «Чернівціводоканал» відновити надання послуги з централізованого водовідведення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод»; - ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» відновити надання послуги з централізованого водовідведення Товариству з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» за адресою: Україна, 59342, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, селище Лужани(з), вул. Центральна, будинок 53; - стягнути з Комунального підприємства «Чернівціводоканал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» судові витрати, понесені у зв`язку з апеляційним оскарженням.

Комунальне підприємство «Чернівціводоканал» (позивач за первісним позовом) також не погодився із ухваленим рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить: - скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 у справі № 926/2989/25 в частині відмови у задоволенні вимоги первісного позову про зобов`язання ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» надати представникам КП «Чернівціводоканал» доступ на територію ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» для здійснення відключення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» від системи централізованого водовідведення шляхом проведення видимого розриву труби та ухвалити нове, яким задовільнити дану вимогу; - скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 у цій справі в частині задоволення вимоги зустрічного позову про скасування рішення виробничої комісії пов`язаної з надзвичайною подією на очисних спорудах каналізації міста Чернівці КП «Чернівціводоканал», оформленого протоколом № 1 від 20.08.2025, в частині відключення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» від системи централізованого водовідведення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні даної вимоги; - скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 у даній справі в частині задоволення вимоги зустрічного позову про визнання неправомірними дій КП «Чернівціводоканал» щодо припинення централізованого водовідведення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» (відключення від системи централізованого водовідведення), які були здійснені на виконання протоколу № 1 засідання виробничої комісії пов`язаної з надзвичайною подією на очисних спорудах каналізації міста Чернівці КП «Чернівціводоканал» від 20.08.2025 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні даної вимоги.

Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 та від 13.03.2026, склад колегії по розгляду справи № 926/2989/25 визначено: Орищин Г.В. – головуюча суддя, судді – Галушко Н.А., Желік М.Б.).

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 та 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» та Комунального підприємства «Чернівціводоканал», поданими на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 у цій справі.

16.03.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 926/2989/25.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» та Комунального підприємства «Чернівціводоканал», подані на рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 у справі № 926/2989/25 об`єднано в одне апеляційне провадження.

При ухваленні рішення місцевий суд виходив із того, що договір про надання послуг водовідведення припинив свою дію 31.12.2025, а відтак, після закінчення строку його дії припинилися відповідні права та обов`язки сторін, у тому числі право позивача вимагати допуску своїх представників на територію відповідача. Крім того, суд встановив порушення КП «Чернівціводоканал» процедури контролю якості стічних вод, оскільки під час відбору проб 06.08.2025 не було відібрано арбітражну пробу, що позбавило відповідача права на незалежну перевірку результатів аналізу. Суд також дійшов висновку, що положення місцевих Правил приймання стічних вод Чернівецької міської територіальної громади в частині відбору арбітражної проби суперечать Правилам приймання стічних вод, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316, оскільки звужують права споживача, тому не підлягають застосуванню як такі, що не відповідають акту вищої юридичної сили. Дослідивши матеріали справи, суд встановив істотні порушення під час відбору проб, що ставить під сумнів достовірність результатів лабораторного дослідження та не дозволяє визнати їх належними доказами. Суд також врахував, що КП «Чернівціводоканал», як суб`єкт природної монополії, не довело наявності виняткових підстав для застосування крайнього заходу у вигляді відключення відповідача від системи водовідведення, не підтвердило існування аварійної ситуації чи безпосередньої загрози для здоров`я населення та не виключило можливого впливу інших джерел забруднення. З огляду на недоведеність обставин, на які посилався позивач, порушення встановленої процедури контролю та недотримання принципів добросовісності, пропорційності й правової визначеності, суд визнав вимоги первісного позову необґрунтованими та дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення зустрічного позову.

Позивач за первісним позовом не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що:

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що після припинення дії договору від 03.02.2025 у КП «Чернівціводоканал» відсутні правові підстави вимагати доступ до систем водовідведення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод». Законодавство у сфері централізованого водовідведення покладає на виконавця обов`язок контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод, а на споживача — забезпечувати доступ до систем водовідведення для проведення перевірок, відбору проб та обстежень. Такі повноваження виникають безпосередньо із закону та спеціальних правил водовідведення і не залежать виключно від наявності чинного договору між сторонами;

- відсутність чинного договору не позбавляє виконавця права та обов`язку відключити споживача від системи централізованого водовідведення, оскільки такі повноваження прямо встановлені законодавством. Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати заходів реагування у разі загрози виходу з ладу систем централізованого водовідведення, порушення технологічного режиму роботи очисних споруд або здійснення скиду стічних вод за відсутності договірних відносин. Крім того, користування системою централізованого водовідведення без укладеного договору законодавством розцінюється як самовільне користування та є самостійною підставою для відключення споживача. Отже, припинення дії договору не може тлумачитися як обставина, що унеможливлює застосування передбачених законом заходів реагування;

- суд безпідставно визнав положення Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення Чернівецької територіальної громади такими, що суперечать Правилам приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316. Локальні правила не звужують права споживача на проведення аналізу арбітражної проби, а лише конкретизують порядок її відбору відповідно до наданих законом повноважень. Встановлення умови щодо відбору арбітражної проби за вимогою споживача не створює жодних обмежень прав споживача порівняно із загальнодержавним регулюванням;

- в акті відбору проб прямо зафіксовано, що представник ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» відмовився від відбору паралельної та арбітражної проб, а сам акт підписаний представниками обох сторін без зауважень. Відтак, відсутність арбітражної проби була наслідком волевиявлення самого споживача, а не порушенням процедури з боку КП «Чернівціводоканал». Крім того, суд не надав належної оцінки договору про розстрочення заборгованості від 17.09.2025, яким відповідач фактично визнав результати аналізів та нарахування плати за понаднормативне забруднення, здійснені на підставі акту № 52;

- відключення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» було законним та обумовлене необхідністю захисту системи централізованого водовідведення. Підставою для відключення стало не саме перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а встановлене порушення технологічного режиму роботи очисних споруд та загроза виходу з ладу системи централізованого водовідведення. На підтвердження цих обставин КП «Чернівціводоканал» надало технологічний регламент, дозволи на спеціальне водокористування, результати лабораторних досліджень та інші докази, які свідчили про неможливість належного очищення стічних вод. Законодавство та Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення покладають на виконавця обов`язок негайно реагувати у випадках загрози функціонуванню очисних споруд, тому рішення виробничої комісії та подальше відключення споживача відповідали вимогам законодавства і були спрямовані на забезпечення безпечної роботи системи централізованого водовідведення.

Скориставшись правом, передбаченим ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» подало відзив на апеляційну скаргу позивача за первісним позовом, в якому зазначило таке:

- суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вимоги про надання доступу на територію підприємства, оскільки на момент ухвалення рішення договір № 10258 від 03.02.2025 припинив свою дію. Відтак, між сторонами були відсутні договірні правовідносини, які могли б бути правовою підставою для зобов`язання відповідача допустити позивача на свою територію;

- посилання апелянта на Правила стічних вод до систем централізованого водовідведення та Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення Чернівецької територіальної громади є безпідставним, оскільки зазначені нормативні акти регулюють відносини між виконавцем і споживачем в межах чинних правовідносин з водовідведення. Після припинення договору ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» не є споживачем послуг та не здійснює скид стічних вод, тому дія цих Правил на нього не поширюється. За відсутності договору вимога про доступ до приватної території також порушувала б право власності підприємства;

- під час відбору та оформлення проб були допущені істотні порушення вимог нормативно-правових актів щодо порядку відбору, зберігання та поводження з пробами. Зокрема, не було забезпечено належний відбір арбітражної проби, а в самому акті зафіксовано, що консервація (обробка) проби не проводилася. За таких обставин, результати лабораторних досліджень не можуть вважатися належними та допустимими доказами, а відтак, не можуть бути покладені в основу рішення про відключення;

- апелянтом не доведено правомірності відключення та причинного зв`язку між діями відповідача і загрозою для системи водовідведення. Твердження про порушення технологічного режиму роботи очисних споруд ґрунтуються виключно на недопустимих результатах досліджень. Крім того, матеріали справи підтверджують наявність інших джерел забруднення з вищими показниками перевищення нормативів, що виключає можливість покладення відповідальності лише на відповідача. Водночас, КП «Чернівціводоканал» застосувало до відповідача найбільш суворий захід реагування без доведення його виняткової необхідності та без дотримання принципу пропорційності. Враховуючи наведене, апеляційна скарга КП «Чернівціводоканал» є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 у справі № 926/2989/25 в оскаржуваній КП «Чернівціводоканал» частині є законним, обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.

Водночас, відповідач за первісним позовом не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання КП «Чернівціводоканал» відновити надання послуги з централізованого водовідведення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» та подав апеляційну скаргу, зазначивши таке:

- суд встановив, що відключення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» від системи водовідведення відбулося 25.08.2025, тобто в період дії договору та визнав таке відключення неправомірним. Водночас, відмова у відновленні послуги лише з підстави закінчення строку дії договору суперечить встановленим судом обставинам, оскільки припинення договору не усуває наслідків правопорушення, вчиненого під час його дії;

- місцевий суд одночасно визнав протиправними рішення виробничої комісії та дії КП «Чернівціводоканал» щодо відключення водовідведення, але відмовив у відновленні послуги, яка була припинена саме внаслідок цих неправомірних дій. Такий підхід фактично залишає в силі наслідки визнаного судом порушення та нівелює значення прийнятого рішення про незаконність відключення. Визнання рішення незаконним і дій неправомірними без зобов`язання відновити водовідведення не усуває наслідків порушення та не забезпечує поновлення права споживача на отримання послуги. Таким чином, суд застосував неповний та неефективний спосіб захисту;

- КП «Чернівціводоканал», як суб`єкт природної монополії, зобов`язане надавати послуги на умовах, що не дискримінують окремих споживачів. Визнання судом неправомірності відключення свідчить про порушення цього обов`язку. Відсутність в судовому рішенні зобов`язання про відновлення водовідведення фактично позбавляє підприємство-споживача гарантованого законом права на безперешкодне отримання комунальної послуги належної якості.

Скориставшись правом, передбаченим ст.263 Господарського процесуального кодексу України, КП «Чернівціводоканал» подало відзив на апеляційну скаргу ТзОВ «Лужанський спиртовий завод», зазначивши, зокрема, таке:

- надання послуг з централізованого водовідведення є можливим виключно за наявності чинного договору між виконавцем та споживачем. Між КП «Чернівціводоканал» та ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» на даний час відсутні договірні відносини у зв`язку із закінченням строку дії попереднього договору. Оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства надання комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, отже відсутність договору унеможливлює правову підставу для відновлення послуги;

- вимога про зобов`язання відновити надання послуги з централізованого водовідведення не є тотожною вимозі про укладення договору, а тому її задоволення не здатне реально відновити порушене право. З врахуванням того, що новий договір між сторонами не укладений, виконання рішення про відновлення послуги суперечитиме імперативним нормам законодавства. Таким чином, обраний спосіб захисту не забезпечує правового результату, на який посилається апелянт;

- нормативно-правові акти у сфері житлово-комунальних послуг прямо передбачають, що приймання та відведення стічних вод здійснюється виключно на підставі договору. Відсутність договору кваліфікується як самовільне користування системами водовідведення, що тягне за собою правомірне припинення послуг. Отже, навіть у разі формального відновлення послуги без договору, виконавець буде зобов`язаний повторно припинити її надання як таке, що не відповідає вимогам закону.

Процесуальний хід розгляду апеляційних скарг відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази в сукупності з апеляційними скаргами та відзивами на них, судова колегія встановила такі обставини:

03.02.2025 між Комунальним підприємством «Чернівціводоканал» (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним, за договором - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним, за договором - споживач) укладено договір № 10258 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно з умовами вказаного договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення належної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки та на умовах, визначених договором. Споживач зобов`язаний забезпечувати допуск до будівлі виконавців комунальних послуг або їх представників у порядку, визначеному законом та договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, з метою ліквідації аварій, проведення технічних і профілактичних оглядів, а також перевірки показань засобів вимірювальної техніки. Споживач зобов`язаний виконувати скид стоків відповідно до вимог Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, а також забезпечити безперешкодний доступ представникам виконавця для відбору проб стічних вод та проведення контрольних заходів (п.28). Виконавець має право доступу до будівлі з метою ліквідації аварій, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показань вузлів обліку в порядку, визначеному законом і умовами договору, а також має право обмежити або припинити надання послуг у разі їх неоплати чи оплати не в повному обсязі у порядку та строки, встановлені законом і договором, за винятком випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідає умовам договору та/або коли заборона на обмеження чи припинення надання послуг передбачена актами законодавства. Виконавець має право доступу до будівлі з метою ліквідації аварій, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показників обліку, а також право обмежити або припинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі (п.29). Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору в порядку, визначеному договором та законом (п.31) Виконавець має право обмежити або припинити надання послуг споживачу у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. Виконавець має право обмежити або припинити надання послуг у разі непогашення заборгованості протягом 30 днів з моменту отримання попередження (п.34). Постачання послуг у разі їх обмеження або припинення відновлюється в повному обсязі протягом наступного дня з дати повного погашення заборгованості за фактично спожиті послуги або з дати укладення угоди про реструктуризацію такої заборгованості (п.36). Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року. Сторони погодили, що відповідно до ч.3 ст.631 ЦК України, умови договору застосовуються до відносин сторін, що виникли до його укладення, а саме з 1 січня 2025 року (п.40).

Додатком № 1 до договору № 10258 передбачено, що виконавець має право у разі необхідності перевіряти правильність зняття споживачем показників засобів обліку води, а також здійснювати контроль за наданими споживачем відомостями щодо обсягів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, показників якості скинутих стічних вод і складати відповідні акти. У разі виявлення представником виконавця під час проведення контрольних перевірок порушень правил користування, правил приймання, інших нормативно-правових актів або умов договору споживач зобов`язується усунути всі порушення у строки, встановлені виконавцем, та письмово повідомити про це виконавця не пізніше однієї доби після усунення зауважень. Приписи виконавця, зафіксовані в акті, є обов`язковими для виконання споживачем. Невиконання таких приписів є підставою для обмеження або припинення надання послуг споживачу з моменту спливу строку, наданого для виконання припису, до моменту його фактичного виконання. У разі відмови особи, відповідальної за водопостачання та водовідведення, підписати акт, такий акт підписується представником виконавця із зазначенням відомостей про особу, яка відмовилася від підписання. Питання, пов`язані зі скидом стічних вод та контролем за ним, регулюються умовами договору.

Додаток № 4 до договору містить вимоги до складу та властивостей стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення м. Чернівці.

Додатковою угодою від 28.02.2025 до договору № 10258 виконавець тимчасово погодив споживачу приймання понаднормативно забруднених стічних вод із встановленням тимчасово погоджених концентрацій забруднюючих речовин.

Комунальним підприємством «Чернівціводоканал» проведено відбір проб стічних вод у ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, селище Лужани, вул. Центральна, 53. За результатами досліджень якості стічних вод за актом № 52 від 06.08.2025 встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Результати досліджень підтверджуються паспортом проби № 52 від 06.08.2025, а також витягом з протоколу досліджень якості стічних вод із зазначенням показників, їх гранично допустимих значень та фактичних результатів.

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 19.08.2025 створено робочу групу з обстеження випускних колекторів суб`єктів господарювання, виробничі потужності яких приєднані до каналізаційного трубопроводу Садгірського напрямку.

Наказом КП «Чернівціводоканал» від 20.08.2025 створено виробничу комісію у зв`язку з надзвичайною подією на очисних спорудах каналізації міста Чернівці, затверджено її склад та визначено завдання щодо встановлення порушень технологічного режиму роботи очисних споруд та наявності загрози виходу з ладу системи централізованого водовідведення міста Чернівці.

20.08.2025 відбулося засідання робочої комісії, а 21.08.2025 — засідання робочої групи з обстеження випускних колекторів суб`єктів господарювання, створеної розпорядженням Чернівецького міського голови № 432-р від 19.08.2025, єдиним питанням порядку денного якого було розгляд питання щодо надзвичайної події на очисних спорудах КП «Чернівціводоканал» та подальшого відключення суб`єктів господарювання від системи централізованого водовідведення.

Зі змісту протоколу вбачається, що 06.08.2025 представниками КП «Чернівціводоканал» здійснено відбір проб стічних вод підприємств ТзОВ «Лужанський спиртовий завод», ТзОВ «УПГ-Інвест», ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», ТзОВ «Діолер-Буковина».

За результатами перевірки встановлено, що ТзОВ «Діолер-Буковина» господарської діяльності не здійснює. Щодо інших суб`єктів господарювання було проведено відбір проб стічних вод та їх дослідження відділом лабораторного контролю якості води, за результатами яких встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин у стічних водах, а саме: - ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» - коефіцієнт кратності загального забруднення (КК) 12,941 при середньому обсязі скинутих стічних вод за місяць 7 946 мі; - ТзОВ «УПГ-Інвест» - КК 3,720 при середньому обсязі скинутих стічних вод за місяць 10 711 мі; - ПрАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» - перевищень ГДК забруднюючих речовин у стічних водах не виявлено, середній обсяг скинутих стічних вод за місяць становить 8 092 мі.

Крім того, протягом 2025 року зафіксовано перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах ПП «Купрум Голд» (КК 16,462) та ТзОВ «Протранс» (КК 7,77).

За результатами засідання робочої групи встановлено, що стічні води, які надходять на очисні споруди КП «Чернівціводоканал», не відповідають нормативним показникам, що унеможливлює належну роботу очисних споруд та створює загрозу виходу з ладу систем централізованого водовідведення. У зв`язку з цим, вирішено: - відключити від системи централізованого водовідведення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод», ПП «Купрум Голд» та ТзОВ «Протранс»; - розглянути можливість заборони скидання стічних вод зі сміттєзвалища в с. Чорнівка без попереднього очищення; - зобов`язано КП «Чернівціводоканал`до 05.09.2025 провести додаткові обстеження підприємств Садгірського напрямку та відбір проб стічних вод визначених суб`єктів господарювання.

Листом від 22.08.2025 КП «Чернівціводоканал» повідомив ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» про відключення від системи централізованого водовідведення.

25.08.2025 представники КП «Чернівціводоканал» прибули за адресою: вул. Центральна, 53, смт Лужани, для здійснення відключення, однак доступ їм не було надано, про що складено акт № 000870.

Того ж дня відключення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» здійснено в найближчому в каналізаційному колодязі на вул. Кіцманська в с. Мамаївці.

Здійснення відключення та накладення пломб на засувки діаметром 200 мм у двохтрубному колекторі зафіксовано актом № 0003 від 25.08.2025.

26.08.2025 представниками КП «Чернівціводоканал» виявлено зрив пломб, накладених на засувки в каналізаційному колодязі, про що складено акт № 000871.

27.08.2025 повторно виявлено зрив пломб на засувках колодязя, про що складено акт № 002103.

28.08.2025 зафіксовано, що доступ до місця відключення (каналізаційного колодязя) заблоковано шляхом встановлення сталевих плит з навісними замками, про що складено акт № 1.

У зв`язку з відмовою ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» надати доступ на територію підприємства для здійснення остаточного відключення від системи централізованого водовідведення та подальшого обстеження мереж, а також неможливістю виконати такі дії внаслідок недопуску представників КП «Чернівціводоканал», блокування доступу до місця відключення та фіксації випадків зриву пломб, останнє звернулося до Господарського суду Чернівецької області з відповідним позовом.

У зв`язку з прийняттям виробничою комісією КП «Чернівціводоканал» 20.08.2025 рішення про відключення ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» від системи централізованого водовідведення на підставі нібито надзвичайної події та перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (КК 12,941), яке позивач за зустрічним позовом вважає протиправним з огляду на відсутність доведення настання надзвичайної події, порушення процедури прийняття рішення, недотримання принципу недискримінації та наявність чинних договірних домовленостей щодо врегулювання заборгованості, ТзОВ «Лужанський спиртовий завод» звернулося до суду із зустрічним позовом про скасування зазначеного рішення, визнання дій КП «Чернівціводоканал» неправомірними та зобов`язання відновити надання послуги водовідведення.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:

В даному випадку, спірні правовідносини виникли у сфері надання послуг централізованого водовідведення, які за своєю правовою природою є різновидом договору про надання послуг, що регулюється нормами ст. 901– 907 ЦК України.

Відповідно до ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язання є правовідношенням, у межах якого боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певні дії або утриматися від них, а кредитор має право вимагати належного виконання такого обов`язку, при цьому зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 598, 599 ЦК України, зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема його належним виконанням.

За змістом ст.631 ЦК України, договір є обов`язковим для сторін протягом строку його дії, якщо інше прямо не встановлено домовленістю сторін або законом, а після спливу строку договору сторони не можуть здійснювати права та обов`язки, які випливають із такого договору, крім випадків, прямо передбачених законом або таких, що за своєю природою продовжують існувати після його припинення.

Судом встановлено, що договір про надання послуг з централізованого водовідведення між сторонами припинив свою дію 31.12.2025, у зв`язку із закінченням строку його дії. Відтак, після зазначеної дати у позивача за первісним позовом відсутні договірні підстави вимагати від відповідача вчинення дій, пов`язаних із забезпеченням доступу до його території, інженерних мереж та здійснення контрольних заходів у межах припиненого правочину, оскільки припинення договору відповідно до ст. 598, 599 ЦК України тягне припинення породжених ним зобов`язань.

Разом з тим, спірні правовідносини також регулюються спеціальним законодавством у сфері питної води, водопостачання та водовідведення, зокрема, Законами України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про водовідведення та очищення стічних вод», а також підзаконними нормативно-правовими актами – Правилами користування системами централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 (далі – Правила № 190) та Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 (далі – Правила № 316).

Згідно з положеннями Правил № 316, контроль якості стічних вод здійснюється шляхом відбору контрольних проб уповноваженим представником виконавця у встановленому порядку з обов`язковою фіксацією результатів у відповідному акті або журналі, який підписується представниками виконавця та споживача. При цьому, невід`ємною складовою гарантій об`єктивності контролю є механізм арбітражної проби, яка відповідно до п.3 розділу І Правил № 316 є частиною контрольної проби та підлягає аналізу у разі незгоди споживача з результатами дослідження, а за змістом п.9 розділу VI зазначених Правил, така проба відбирається одночасно з контрольною та зберігається належним чином як у виконавця, так і у споживача.

Отже, нормативне регулювання встановлює обов`язкову систему подвійного контролю якості проб (контрольна та арбітражна), яка є процесуальною гарантією достовірності результатів лабораторних досліджень та забезпечує баланс інтересів суб`єкта господарювання і суб`єкта природної монополії. Недотримання цієї процедури ставить під сумнів можливість використання результатів досліджень як належної та допустимої доказової бази для застосування до споживача заходів реагування.

Матеріалами справи не підтверджено належного відбору арбітражної проби під час відбору стічних вод, здійсненого 06.08.2025, що є істотним порушенням встановленого Правилами № 316 порядку контролю. Відсутність доказів дотримання вказаної процедури виключає можливість безумовного покладення результатів лабораторного аналізу в основу висновків про перевищення нормативів скидів та, відповідно, унеможливлює визнання правомірними подальших заходів реагування, зокрема відключення споживача від системи централізованого водовідведення.

Крім того, оцінюючи правомірність дій позивача за первісним позовом, колегія суддів враховує, що він є суб`єктом природної монополії в розумінні Закону України «Про природні монополії», що зумовлює підвищені стандарти добросовісності, розумності та пропорційності його поведінки у відносинах із споживачами.

Відповідно до ст.13 ЦК України, учасники цивільних відносин зобов`язані діяти добросовісно, не допускати зловживання правом та утримуватися від дій, що можуть завдати шкоди іншій стороні понад межі, необхідні для захисту свого права.

Застосування такого заходу, як відключення від системи водовідведення є крайньою мірою реагування, яка відповідно до спеціального регулювання може застосовуватися лише за наявності доведених критичних підстав, зокрема реальної загрози аварійної ситуації або небезпеки для життя і здоров`я населення. Натомість, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності таких обставин, а також свідчать про нездійснення вичерпних менш обмежувальних заходів впливу, передбачених нормативним регулюванням у сфері водовідведення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що локальні нормативні акти органу місцевого самоврядування, зокрема, Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення Чернівецької міської територіальної громади, не можуть застосовуватися в частині, яка суперечить актам вищої юридичної сили.

Відповідно до ч.7 ст.11 ГПК України, у разі невідповідності правового акта акту вищої юридичної сили суд застосовує норми акта вищої юридичної сили. Таким чином, положення місцевих правил, які звужують обсяг прав споживача щодо арбітражного аналізу проб, не підлягають застосуванню, оскільки суперечать Правилам № 316, які передбачають обов`язковість механізму арбітражної перевірки як елементу гарантій достовірності контролю.

Отже, щодо доводів апеляційної скарги Комунального підприємства «Чернівціводоканал» про належність та достатність акта відбору проб, як безумовного доказу правомірності застосованих заходів, колегія суддів зазначає, що сам по собі акт відбору проб не має самостійної визначальної доказової сили у випадку недотримання обов`язкової процедури відбору та фіксації проб, передбаченої Правилами № 316 та відповідними стандартами (зокрема, ДСТУ ISO 5667-2, 5667-3, 5667-10). Відсутність арбітражної проби, неналежна фіксація окремих параметрів відбору, а також відсутність належних доказів дотримання методики відбору є істотними порушеннями, які впливають на допустимість отриманих результатів, як доказів у розумінні ст. 77 ГПК України.

Доводи КП «Чернівціводоканал» щодо обрання позивачем за первісним позовом належного способу захисту є необґрунтованими, оскільки застосування відповідного заходу можливе виключно за умови доведення сукупності передбачених законом підстав та дотримання встановленої спеціальним нормативним регулюванням процедури контролю, які у даному випадку відсутні, що виключає можливість визнання обраного способу реагування правомірним.

Щодо посилань апеляційної скарги Комунального підприємства «Чернівціводоканал» на неправомірність висновків місцевого суду про непропорційність застосованого заходу реагування, колегія суддів зазначає, що вони не спростовують установлених судом обставин щодо відсутності належних та допустимих доказів підстав для застосування крайнього заходу у вигляді припинення надання послуг, а також недотримання імперативно визначеної процедури контролю якості стічних вод, що виключає можливість покладення результатів такого контролю в основу спірного рішення.

З врахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку, що місцевим господарським судом здійснено правильний висновок щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову, оскільки сукупність передбачених законом умов для застосування до відповідача крайнього заходу реагування у вигляді припинення надання послуг централізованого водовідведення не доведена, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів правомірності та обґрунтованості такого втручання у сферу господарської діяльності споживача.

Щодо зустрічного позову колегія суддів виходить із того, що спірні правовідносини у цій частині стосуються правової оцінки наслідків проведеного контролю за якістю стічних вод та визначення того, чи можуть результати такого контролю бути покладені в основу індивідуальних правових наслідків для споживача, зокрема щодо нарахувань, застосування санкційних заходів та формування відповідних актів реагування.

Відповідно до положень Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод», а також Правил № 190 та Правил № 316, правове значення результатів контролю якості стічних вод визначається виключно за умови дотримання встановленої імперативної процедури їх отримання, яка включає не лише відбір контрольної проби, але й забезпечення можливості її незалежної перевірки шляхом відбору та збереження арбітражної проби.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що процедура контролю якості стічних вод має не лише технічний, але й юридично гарантійний характер, оскільки спрямована на забезпечення достовірності фактичних даних, які у подальшому можуть бути використані як підстава для виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків споживача. Зміст Правил № 316 свідчить, що арбітражна проба є обов`язковим елементом системи контролю, який забезпечує баланс інтересів сторін та реалізацію права споживача на перевірку результатів лабораторного аналізу. Відповідно до пункту 3 розділу І та пункту 9 розділу VI зазначених Правил, арбітражна проба відбирається одночасно з контрольною та підлягає належному зберіганню з метою можливості її подальшого дослідження у разі виникнення спору.

Отже, недотримання вимог щодо формування арбітражної проби не є формальним порушенням процедури, а свідчить про порушення встановленого законодавством механізму верифікації результатів контролю, що безпосередньо впливає на їх юридичну надійність як доказової основи для прийняття рішень щодо споживача.

Матеріалами справи не підтверджено належного відбору та збереження арбітражної проби під час здійснення відбору стічних вод 06.08.2025, що свідчить про порушення імперативно встановленої процедури контролю. За таких обставин результати лабораторного аналізу контрольної проби не можуть розглядатися як такі, що пройшли повний цикл нормативно передбаченої перевірки їх достовірності.

Колегія суддів наголошує, що у сфері централізованого водовідведення юридичне значення має не лише сам факт отримання результатів аналізу, а й дотримання процедури їх отримання, оскільки саме процедура є гарантією об`єктивності та неупередженості встановлених показників. Відсутність елементу арбітражного контролю позбавляє споживача можливості реалізувати механізм оспорення результатів у спосіб, прямо передбачений спеціальним нормативним регулюванням.

Посилання апелянта за зустрічним позовом на достатність акта відбору проб як самостійного доказу є необґрунтованими, оскільки такий акт має виключно фіксаційний характер і відображає лише факт вчинення дії, однак не підтверджує дотримання всієї сукупності обов`язкових процедурних гарантій, встановлених Правилами № 316. Сам по собі акт не замінює передбачений нормативним регулюванням механізм подвійного контролю та не може нівелювати відсутність арбітражної проби.

У цьому зв`язку колегія суддів також враховує, що відповідно до статей 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є лише ті відомості, які отримані у спосіб, передбачений законом, а обставини, що відповідно до нормативного регулювання мають підтверджуватися визначеними засобами доказування, не можуть встановлюватися іншими засобами. Недотримання імперативно визначеної процедури відбору проб виключає можливість надання отриманим результатам статусу належного та допустимого доказу у розумінні процесуального закону.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта щодо застосування виключно локальних правил приймання стічних вод, оскільки відповідно до статті 13 Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод» місцеві правила приймаються на основі та з урахуванням правил, затверджених центральним органом виконавчої влади, та не можуть звужувати обсяг прав і гарантій, передбачених нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. У разі колізії застосуванню підлягає акт вищої юридичної сили.

У цьому контексті механізм арбітражного контролю, встановлений Правилами № 316, має імперативний характер і не може бути змінений або обмежений локальними нормативними актами, оскільки це призвело б до порушення балансу прав сторін у сфері централізованого водовідведення.

З врахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів доходить висновку, що зустрічний позов правомірно задоволений судом першої інстанції в частині визнання неправомірності формування та використання результатів лабораторного аналізу стічних вод, як належної та допустимої доказової основи для застосування до споживача заходів реагування, тоді як у решті заявлених вимог підстав для їх задоволення не встановлено.

Оцінюючи доводи апеляційних скарг у сукупності, колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини щодо принципу належного урядування, правової визначеності та передбачуваності правозастосування, згідно з якою суб`єкти, на яких покладено виконання суспільно значущих функцій, зобов`язані діяти послідовно, прозоро та у суворій відповідності до встановлених процедур, мінімізуючи ризик помилок та свавільного втручання у майнові права осіб (зокрема, рішення Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України»).

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного та оцінених у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення є таким, що ухвалено відповідно до норм чинного законодавства та встановлених обставин справи. Аргументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть слугувати підставою для його зміни чи скасування.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є своєчасне вирішення спорів, а дотримання розумних строків розгляду справи є однією з основних засад судочинства незалежно від форми її розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження визначається з огляду на обставини справи з урахуванням, зокрема, її складності, поведінки учасників процесу та органів державної влади, а також значення предмета спору для заявника (рішення у справах «Савенкова проти України», «Папазова та інші проти України»).

Розумність строків залежить від об`єктивної необхідності для вчинення процесуальних дій і прийняття рішень із врахуванням зазначених критеріїв.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення судового захисту.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід залишити за скаржниками.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні вимог апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» та Комунального підприємства «Чернівціводоканал» відмовити.

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.02.2026 у справі № 926/2989/25 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови складено 05.06.2026.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік