Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №695/2168/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

04 червня 2026 рокуСправа №: 695/2168/26

Номер провадження 3/695/1008/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №981961 від 19.05.2026 ОСОБА_1 18 .05.2026, близько 06 год. 26 хв. знаходився в с. Благодатне по вул.. Франка, що є громадським місцем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, чим ображав людську гідність та громадську мораль та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 в присутності законного представника (батька) ОСОБА_2 свою вину у вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП не визнавав повністю наполягаючи на тому, що його дії працівниками поліції були невірно кваліфіковані, оскільки місце де він перебував не відноситься до «громадських місць».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його законного представника, суд приходить до наступних висновків.

Суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якої зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 1 ст. 178 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п`яному вигляді. Громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV).

Об`єктивна сторона діяння «розпивання спиртних напоїв у громадських місцях» полягає виключно в активних діях з вживання спиртних напоїв.

Іншим видом дій, які утворюють об`єктивну сторону цього правопорушення, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми. Сам факт появи у п`яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною не є підставою для притягнення до відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Разом з тим, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя надає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Конституційний Суд України (далі - КСУ) зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019).

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 18.05.2026 перебував у громадському місці з ознаками алкогольного сп`яніння

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2026 року, ОСОБА_1 інкримінується те, що він «перебував у громадському місці з ознаками алкогольного сп`яніння». Проте, вказане формулювання фабули правопорушення не узгоджується з диспозицією ч. 1 ст. 178 КУпАП, яка передбачає відповідальність виключно за розпивання алкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль. Самого лише факту «перебування з ознаками сп`яніння» чинний закон не визначає як правопорушення.

Крім того, всупереч вимогам статей 251, 252 КУпАП, належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження навіть самого стану сп`яніння матеріали справи не містять. Уповноваженою особою поліції не додано жодного документа (акту огляду, висновку закладу охорони здоров`я тощо), який би фіксував перебування неповнолітнього у стані сп`яніння, як і не зазначено, на підставі яких саме конкретних ознак працівник поліції дійшов такого висновку.

Оцінюючи інші додані до протоколу матеріали, суд зазначає, що вони не доводять вину особи у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 178 КУпАП:

Рапорт працівника поліції та протокол прийняття заяви від 18.05.2026 року містять інформацію про повідомлення правопорушення зовсім іншого змісту, а саме — майнового характеру;

Письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , а також пояснення самого неповнолітнього ОСОБА_1 стосуються виключно обставин пошкодження (побиття) автомобіля сусіда і жодним чином не описують факт перебування особи в громадському місці у вигляді, що ображає людську гідність;

Заява власника пошкодженого автомобіля, у якій він просить припинити розгляд його звернення у зв`язку з врегулюванням питання, не носить доказового значення в рамках розгляду даної справи;

Витяг із системи «Дія» лише засвідчує особу та вік ОСОБА_1 , підтверджуючи його неповноліття, проте не є доказом вчинення проступку.

Таким чином, жодних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 активних дій із розпивання спиртних напоїв, або про його появу в громадському місці у п`яному вигляді, що супроводжувалася б поведінкою, яка явно порушує загальновизнані норми моралі та людську гідність, суду не надано.

Сам лише протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.178 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом. Наявні у справі докази є суперечливими, не стосуються суті інкримінованого правопорушення та повністю спростовують наявність складу проступку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 130, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.

Суддя Середа Л.В.