Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №569/10262/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/10262/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12025181010000057 від 11 січня 2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Витків Гощанського району Рівненської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, військовослужбовця Збройних Сил України призваного по контракту, стрільця 1-го штурмового спеціалізованого відділення 1-го штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 27.06.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 361 КК України до покарання у виді семи років одного місяця позбавлення волі, звільненого, згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 29.10.2024 року, умовно-достроково, у відповідності до ст. 81-1 КК України, від відбування невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі строком на 06 років 07 місяців для проходження військової служби за контрактом,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, -

з участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4

захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , у порушення вимог ч. 1, ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8, ст. 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного дозволу (ліцензії) на придбання та зберігання психотропних речовин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 10 січня 2025 року, перебуваючи на території міста Рівне, із використанням месенджеру «Телеграм» у невстановленої досудовим розслідуванням особи під псевдонімом « ОСОБА_6 » придбав особливо небезпечну психотропну речовину - «РVР», яку цього ж дня не пізніше 14 год. 00 хв., поблизу парку ім. Т.Г. Шевченка, що у місті Рівне, отримав та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.

Надалі, цього ж дня, близько 14 години 10 хвилин ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції неподалік під`їзду № 1, що по вулиці Княгині Ольги, будинок 13, у місті Рівне, де у нього було вилучено поліетиленові зіп-пакетики у кількості 51 шт. з кристалічною речовиною білого кольору, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною - РVР, загальною масою 73,894 г., що являється особливо великим розміром, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 та яка відповідно до списку № 2 таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Крім того, ОСОБА_3 , не пізніше 15 год. 00 хв. 27 березня 2025 року, перебуваючи на території міста Рівне, не маючи відповідного дозволу (ліцензії) на придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із використанням месенджеру «Телеграм» у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав особливо небезпечну психотропну речовину - «РVР», яку цього ж дня поблизу Монументу Вічної Слави, що у місті Рівне по вулиці Київська, отримав та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.

Надалі, 27 березня 2025 року у період часу з 15 год. 02 хв. по 15 год. 38 хв. у ході проведення обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , в останнього було виявлено та вилучено поліетиленові зіп-пакетики у кількості 49 шт. з кристалічною речовиною синього кольору, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною — РVР, загальною масою 22,954 г, що являється особливо великим розміром, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 та яка відповідно до списку № 2 таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000, відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини в особливо великих розмірах, без мети збуту.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що в січні 2025 року, в м. Рівне, із використанням месенджеру «Телеграм» у особи під псевдонімом « ОСОБА_6 » придбав психотропну речовину - «РVР», яку зберігав при собі для власного вживання. Цього ж дня, був зупинений працівниками поліції неподалік під`їзду № 1, що по вулиці Княгині Ольги, будинок 13, у місті Рівне, де у нього було вилучено поліетиленові зіп-пакетики у кількості 51 шт. з речовиною білого кольору, яка являється психотропною речовиною - РVР.

Крім того, 27 березня 2025 року, в м. Рівне, із використанням месенджеру «Телеграм» у невідомої особи придбав психотропну речовину - «РVР», яку зберігав при собі для власного вживання. Цього ж дня, під час обшуку за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції було виявлено та вилучено поліетиленові зіп-пакетики у кількості 49 шт. з психотропною речовиною — РVР.

Вказав, що психотропну речовину зберігав для власного вживання. У вчиненому щиро розкаюється.

Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних та психотропних речовин, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження служби характеризується негативно. Злочин вчинив перебуваючи на умовно-достроковому звільненні, під час самовільного залишення військової частини.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_3 , суд додержуючись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій інкримінованого кримінального правопорушення з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 81-1КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Таким чином до покарання призначеного за цим вироком необхідно частково приєднати покарання невідбуте за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 27 червня 2024 року.

З матеріалів досудового провадження судом встановлено, що ОСОБА_3 , ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2025 року, було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави (т. 1 а. п. 211-213) та у випадку внесення застави покладено обов`язки.

16.04.2025 року, заставодавцем ОСОБА_7 , який є батьком обвинуваченого, на підставі квитанції АТ КБ «Abank» від 16.04.2025 року № 178575834 (платіжна інструкція № 119874025 від 16.04.2025 року), було внесено заставу в сумі 181680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 не виконав покладені на ньогоухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 березня 2025 року обов`язки, а саме, він неодноразово не з`являвся в судові засідання без поважних причин та не повідомляв про причини його нез`явлення. Ухвалою суду від 03.09.2025 року було здійснено привід обвинуваченого, який був виконаний. 24.11.2025 року судом було винесено ще одну ухвалу про привід обвинуваченого, який виконаний не був. 20.01.2026 року ухвалою суду обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено в розшук. Після розшуку обвинуваченого, який перебував у ДУ «Сумський слідчий ізолятор», розгляд кримінального провадження був відновлений. Ухвалою суду від 24.03.2026 року, судом було надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу, оскільки він звільнившись з ДУ «Сумський слідчий ізолятор» в судове засідання призначене на 24.03.2026 року не з`явився. 12.04.2026 року обвинувачений ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції та доставлений до суду де йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово порушував покладені на нього обов`язки, суд приходить до переконання про необхідність звернення застави в дохід держави.

По справі проведено ряд експертиз за ухвалою слідчого. Ці судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином, ювелірні ваги; ізоляційні стрічки; порожні поліетиленові зіп-пакетики; мобільний телефон марки «Samsung», які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , та мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmі Note 13», який вилучено у ході проведення огляду місця події підлягають конфіскації в дохід держави.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою, але не більше як на 60 днів, до 03 серпня 2026 року, включно.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати в строк відбутого покарання ОСОБА_3 термін попереднього ув`язнення, починаючи з 27 березня 2025 року по 16 квітня 2025 року та з 12 квітня 2026 року по 03 червня 2026 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 27 червня 2024 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Початок відбуття покарання рахувати з 04.06.2026 року, з дня ухвалення вироку.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбутого покарання ОСОБА_3 термін попереднього ув`язнення, починаючи з 27 березня 2025 року по 16 квітня 2025 року та з 12 квітня 2026 року по 03 червня 2026 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, але не більше як на 60 днів, до 03 серпня 2026 року, включно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 15472,20 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 20 копійок.

Звернути в дохід держави заставу в сумі 181680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень внесену заставодавцем ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі квитанції АТ КБ «Abank» від 16.04.2025 року № 178575834 (платіжна інструкція № 119874025 від 16.04.2025 року).

Скасувати арешт накладений ухвалами слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 14.01.2025 року (т.1 а. п. 39) та від 02.04.2025 року (т.1 а. п. 243).

Речові докази по справі – спеціальний сейф пакет № 2385846, в якому знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина - РVР, масою 73,894 г, спеціальний сейф пакет № 2385796, в якому знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина - РVР, масою 11,048 г. та спеціальний сейф пакет № 2385795, в якому знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина - РVР, масою 11,906 г. - знищити.

- DVD-R диск, із відеозаписом огляду місця події за участі ОСОБА_3 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

- ювелірні ваги; ізоляційні стрічки; порожні поліетиленові зіп-пакетики; мобільний телефон марки «Samsung», які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , та мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmі Note 13», який вилучено у ході проведення огляду місця події, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України - конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8