Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №568/559/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/559/26

Провадження №2-о/568/31/26

28 травня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Дмитришин О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просить встановити факт проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме проживання з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло майно, що належала покійній, зокрема частини квартири за адресою АДРЕСА_1 . За життя матір не розпорядилася належним їй майном та заповіту не лишила. На час смерті матері позивач проживала без реєстрації з нею, здійснювала її догляд. Звернувшись до нотаріуса щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , отримала відмову, оскільки відсутні підтверджуючі документи на проживання зі спадкодавцем на час смерті.

08 квітня 2025 року ухвалою судді Радивилівського районного суду Рівненської області у даній цивільній справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження. Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися, подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують повністю.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Додатково вказав, що не заперечує проти встановлення даного юридичного факту, одночасно підтверджує, що ОСОБА_1 проживала разом за спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 до часу її смерті. Встановлення даного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, оскільки будь які спори між ними відсутні.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у відповідності до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав.

Положеннями ст.315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 09 липня 2025 року Радивилівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дубенського району Рівненської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, актовий запис №127 від 09 липня 2025 року (а.с.11)

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.12.1996 року виданого Радивилівським комбінатом хлібопродуктів, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 . Інші співвласники квартири ОСОБА_2 (чоловік), ОСОБА_4 (син) та ОСОБА_1 (дочка). (а.с.15)

ОСОБА_1 проживала без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 та здійснювала догляд за матір`ю ОСОБА_3 до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою №15/01.09-25 від 16.03.2026 року, виданою Радивилівською міською радою Радивилівського району Рівненської області.(а.с.14)

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою померлої ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження (а.с.9)

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 , який залучений до участі у справі в якості заінтересованої особи, є чоловіком померлої ОСОБА_3 . (а.с.10)

Державним нотаріусом Радивилівської державної нотаріальної контори Забожною Л.Л. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з пропуском строк для подачі заяви про прийняття спадщини. (а.с.13)

Згідно інформації зі Спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 за заявою ОСОБА_2 17 лютого 2026 року заведено спадкову справу. (а.с.12)

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Так, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу(шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз`яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Отже, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Як було встановлено судом, заявник проживала разом із матір`ю ОСОБА_3 до її смерті, що підтвердив ОСОБА_2 , який залучений до участі у справі в якості заінтересованої особи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у заяві підтверджуються належними доказами, а тому вважає за можливе встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини. Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки його встановлення необхідно для одержання свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Задовольняючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, суд бере до уваги те, що метою встановлення даного факту є необхідність реалізації права на оформлення спадщини, отже даний факт породжує юридичні наслідки для спадкоємців; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення цього факту та встановлення цього юридичного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

На підставі ст.ст.1216, 1217, 1220, 1222, 1268, 1270 ЦК України та керуючись ст.ст.3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 04.06.2026 року.

Суддя В.О. Троцюк