Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №545/5958/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5958/25

Провадження № 2/545/798/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського районного суду Полтавської областсі з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтування вказаної заяви зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , батько ОСОБА_1 (позивача) та ОСОБА_2 (відповідача), про що Шевченківським відділом ДРАЦС у м. Полтаві видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входила 1/2частка житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 (стара назва АДРЕСА_2 ). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка була матір`ю позивача і відповідача та дружиною ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося нерухоме (спадкове) майно, а саме: земельна ділянка площею 0,1226 га для індивідуального садівництва кадастровий номер 53240814407:07:001:0185 в с. Косточки, садівниче товариство “Надра” Полтавського району Полтавської області,земельна ділянка № НОМЕР_2 , а також садовий будинок на цій земельній ділянці.

03 червня 2022 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Клімовою О.В. за заявою позивача було заведено спадкову справу № 21/2022відносно майна померлого ОСОБА_3 . Крім позивача заяву проприйняття спадщини подав також відповідач. Їхня мати, ОСОБА_4 , від прийняття спадщини відмовилася на користь сина ОСОБА_1 (позивача), про що зазначено в її письмовій заяві, що подана до приватного нотаріуса в порядку ст. 1274 ЦК України і знаходиться у спадковій справі № 21/2022.

Крім того, ОСОБА_4 склала заповіт від 03.06.2022, згідно з яким все своє майно заповіла сину — ОСОБА_1 (позивача). Позивач за правилами ст. 1296 ЦК України звернувся до нотаріуса за оформленням свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку в АДРЕСА_1 . Частка цього будинку в розмірі 1/2 належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 1967 року, що посвідчений нотаріусом Першої Полтавської нотаріальної контори. Але приватний нотаріус видала позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 35/02-31 з підстав, що вище вказаний договір купівлі-продажу не зареєстрований в БТІ, а нерухоме майно, що описане в договорі є незавершеним будівництвом. На даний час,згідно довідки БТІ “Інвентаризатор” від 12.04.2024 р. відсутні відомості щодо реєстрації права власності на частку житлового будинку в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 . Крім того, у спадковому майні не виділено частки подружжя. Вище перелічені обставини є причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку спадкового майна.

Згідно технічного паспорту КП “Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району”, що виготовлений станом на 30.05.2024 р., житловий будинок АДРЕСА_1 повністю добудований (реконструйований) у 1991 році.

У правоустановчому документі та технічному паспорті на будинок існує розбіжність у площі, що закономірно, оскільки на момент оформлення договору у 1967 році житловий будинок був незавершеним будівництвом, про що прямо зазначено у договорі. Згідно з характеристикою будівель у технічному паспорті житловий будинок повністю добудований у 1991 році і з того часу його площа не змінювалася. Згідно абзацу 3 п. 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні)житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Зазначав, що таким чином, спадковий будинок не є самочинно збудованим. Але відсутність державної реєстрації права власності за спадкодавцем створює спадкоємцю перешкоди для оформлення права на спадщину. В даному випадку, спадкоємець лише в судовому порядку може оформити право власності на спадкове майно, яке потім має бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав згідно вимоги ст.182 ЦК України.

Відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву, у якій, посилаючись на вищенаведені обставини просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частину житлового будинку «А-1, А1-1, а, а1, а3, а4» загальною площею 154,5 м. Кв. Та житловою площею 102,3 м. Кв.та 1/4 частину господарських будівель: літню кухню «Б,б», сарай «В», сарай «Е», вбиральню «Г», сарай «е1», теплицю «Е2», навіс «б1», навіс (тимчасовий) «б2», погріб «б3», сарай «Д», вбиральню «д», гараж «З», гараж «Ж», сарай 2ж2», сарай «з», навіс (тимчасовий) «ж», погріб вхідний «Ж1», гараж «К», сарай «Л», сарай «Н», погріб «н», літній душ (тимчасовий) «М», гараж «И», ворота з хвірткою №3, колодязь №4, огорожу №5, огорожу №6, огорожу №7, огорожу №8, огорожу №9, огорожу №10, хвіртку №11, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Крім того, позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_2 визнав в повному обсязі та проти задоволення їх не заперечував.

У судове засідання сторони не з`явилися, попередньо надавши заяви про розгляд справи без їх участі, свої позовні вимоги підтримали та визнали зустрічні.

Представник Полтавської міської ради у письмових поясненнях покладалась на розсуд суду при вирішенні справи.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , батько ОСОБА_1 (позивача) та ОСОБА_2 (відповідача), про що Шевченківським відділом ДРАЦС у м. Полтаві видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (зворот а.с. 26).

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_3 входила 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 (стара назва АДРЕСА_2 ). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка була матір`ю позивача і відповідача та дружиною ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося нерухоме (спадкове) майно, а саме: земельна ділянка площею 0,1226 га для індивідуального садівництва кадастровий номер 53240814407:07:001:0185 в с. Косточки, садівниче товариство “Надра” Полтавського району Полтавської області, земельна ділянка № НОМЕР_2 , а також садовий будинок на цій земельній ділянці.

03 червня 2022 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Клімовою О.В. за заявою позивача було заведено спадкову справу № 21/2022 відносно майна померлого ОСОБА_3 . Крім позивача заяву про прийняття спадщини подав також відповідач. Їхня мати, ОСОБА_4 , від прийняття спадщини відмовилася на користь сина ОСОБА_1 (позивача), про що зазначено в її письмовій заяві, що подана до приватного нотаріуса в порядку ст. 1274 ЦК України і знаходиться у спадковій справі № 21/2022.

Крім того, ОСОБА_4 склала заповіт від 03.06.2022 р. згідно якого все своє майно заповіла сину — ОСОБА_1 (позивача). Позивач за правилами ст. 1296 ЦК України звернувся до нотаріуса за оформленням свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Частка цього будинку в розмірі 1/2 належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 1967 року, що посвідчений нотаріусом Першої Полтавської нотаріальної контори. Але приватний нотаріус видала позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 35/02-31 з підстав, що вище вказаний договір купівлі-продажу не зареєстрований в БТІ, а нерухоме майно, що описане в договорі є незавершеним будівництвом.

На даний час, згідно довідки БТІ “Інвентаризатор” від 12.04.2024 р. відсутні відомості щодо реєстрації права власності на частку житлового будинку в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Крім того, у спадковому майні не виділено частки подружжя. Вищеперелічені обставини є причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку спадкового майна.

Згідно технічного паспорту КП “Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району”, що виготовлений станом на 30.05.2024 житловий будинок у АДРЕСА_1 повністю добудований (реконструйований) у 1991 році.

Згідно з листом Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру від12.08.2025 р. земельна ділянка в АДРЕСА_1 площею 1775 м кв. передана у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі розпорядження міськвиконкому від 05.02.1998 р. №59-р копія якого додається. Державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався.

Як зазначено у договорі купівлі-продажу від 10.08.1967 ОСОБА_3 отримав у власність 1/2 частину житлового будинку. На час укладення угоди він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 .

Як зазначено у договорі купівлі-продажу від 10.08.1967 р. ОСОБА_3 отримав у власність 1/2 частину житлового будинку. Оскільки, на час укладення угоди він перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , то 1/2 частка житлового будинку належала подружжю на праві спільної сумісної власності.

Після смерті чоловіка ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини. Заяви про прийняття спадщини подали позивач та відповідач які фактично прийняли спадщину за законом після ОСОБА_3 .

29 травня 2025 року за заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса звернулися позивач та відповідач. У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 склала заповіт, за умови якого все своє майно заповідає сину ОСОБА_1 , нотаріус видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна — земельну ділянку № НОМЕР_2 для індивідуального садівництва площею 0,1226 га в с. Косточки садівниче товариство “Надра” Полтавського району Полтавської області. В частині оформлення права на садовий будинок, який розміщений на вище вказаній земельній ділянці — видала постанову про відмову у зв`язку з відсутністю правоустановчих документів на садовий будинок.

Садовий будинок у с. Косточки побудований у 1995 році. Спадкодавець не оформила право власності на даний будинок, хоча при наявності права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення мала можливість у спрощеному порядку оформити право власності на садовий будинок. На даний час позивач звернувся до ДІАМ із декларацією про готовність до експлуатації садового будинку. Але отримав відмову де зазначено, що позивач, як заявник отримав у власність земельну ділянку у2025 році (згідно свідоцтва про право на спадщину) тож, на даній земельній ділянці самочинно збудованих будівель не має, оскільки будинок збудований у 1995 році ще попереднім власником. Отже, лише спадкодавець мав право прийняти до експлуатації будинок та зареєструвати право власності на нього.

Згідно ст. 1267 ЦК України частки у кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Хоча відповідно до п. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини не залежно від часу прийняття спадщини, але неможливість оформлення свідоцтва про право на спадщину позбавляє спадкоємця за законом можливості вільно розпоряджатися майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності невстановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат", п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за N? 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" (надалі лист ВССУ), свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини. тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями статті 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже у зв`язку з тим, що позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, вони не мають іншої можливості оформити спадщину, окрім як через звернення до суду.

Відповідно до ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Право власності є непорушним. Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема з правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскільки позивачі за первісним та зустрічним позовами не можуть в нотаріальному порядку оформити спадщину за заповітом на земельну ділянку з причин, які не залежать від їхньої волі, відтак наявні підстави для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладених в постановах Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 320/8118/17, Верховного Суду від 22.09.2021 по справі №227/3750/19.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер2481203976) в порядку спадкування право власності на 1/4 частину житлового будинку “А-1,А1-1,а,а1,а3,а4” загальною площею 154,5 м кв та житловою площею102,3 м кв. та 1/4 частину господарських будівель: літню кухню “Б,б”, сарай “В”,сарай “Е”, вбиральню “Г”, сарай “е1”, теплицю “е2”, навіс “б1”, навіс (тимчасовий)“б2”, погріб “б3”, сарай “Д”, вбиральню “д”, гараж “З”, гараж “Ж”, сарай “ж2”, сарай “з”, навіс (тимчасовий) “ж”, погріб вхідний “Ж1”, гараж “К”, сарай “Л”, сарай “Н”,погріб “н”, літній душ (тимчасовий) “М”, гараж “И”, ворота з хвірткою №3, колодязь№4, огорожу №5, огорожу №6, огорожу №7, огорожу №8, огорожу №9, огорожу №10,хвіртку №11, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер2481203976) в порядку спадкування право власності на садовий будинок “А-1,а”,загальною площею 38,6 м. кв, огорожу №1, огорожу №2, що знаходяться в АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )в порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частину житлового будинку «А-1, А1-1, а, а1, а3, а4» загальною площею 154,5 м кв. та житловою площею 102,3 м. кв. та 1/4 частину господарських будівель: літню кухню «Б,б», сарай «В», сарай «Е», вбиральню «Г», сарай «е1», теплицю «Е2», навіс «б1», навіс (тимчасовий) «б2», погріб «б3», сарай «Д», вбиральню «д», гараж «З», гараж «Ж», сарай ж2», сарай «з», навіс (тимчасовий) «ж», погріб вхідний «Ж1», гараж «К», сарай «Л», сарай «Н», погріб «н», літній душ (тимчасовий) «М», гараж «И», ворота з хвірткою №3, колодязь №4, огорожу №5, огорожу №6, огорожу №7, огорожу №8, огорожу №9, огорожу №10, хвіртку №11, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк