Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №376/69/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/69/26

Провадження № 2-о/376/45/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Ловінської С.С.,

присяжних: Колесник Н.В., Поспелова Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Кропивлянської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Сквирської міської ради, особа, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною - ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення його опікуном.

Заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його сином, який має легку розумову відсталість, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2009 року, з приводу захворювання: хвороба ШF 70.0 «легка розумова відсталість». Стан його психічного здоров`я значно важкий, він не може приготувати для себе їжу, прибрати чи займатись іншими домашніми справами. Захворювання сина призводить до того, що він не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю. Син неодноразово проходив обстеження та лікування. Вказує, що для свого сина він є найближчим родичем, який зможе йому надавати постійну допомогу у догляді, тобто здійснювати фактичне опікунство над ним, забезпечувати реалізацію його особистих немайнових і майнових прав та інтересів. Зазначає, що проживає з сином в АДРЕСА_1 . Здійснює належний догляд за ним, піклування, лікування, забезпечує належні умови проживання хворого. За станом здоров`я може виконувати обов`язки опікуна, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває. Інші особи із заявами про призначення їх опікунами над ОСОБА_2 не зверталися, члени родини не заперечують проти призначення його опікуном. Внаслідок хвороби ОСОБА_2 не може розуміти своїх дій і керувати ними та потребує встановлення опіки над ним.

Ухвалою судді Сквирського районного суду Київської області від 19.01.2026 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 28.01.2026 призначено судово-психіатричну експертизу, провадження на час проведення експертизи – зупинено.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 29.04.2025 року поновлено провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заявник в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав.

Представник особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Органу опіки та піклування Сквирської міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття).

Порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи визначено гл. 2 розд. ІV ЦПК України (статті 295-300).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Окрім того, згідно з приписами ст.ст. 41, 58 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані судом недієздатними.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 (а.с.12).

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 17.10.2025 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 17.10.2025 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до витягу з інформаційно - аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” ФОВА- 004854151 ОСОБА_1 станом на 17.10.2025 є особою, стосовно якої відомості про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні; відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні; відомості про розшук відсутні (а.с.14).

ОСОБА_1 на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.17-18).

Згідно висновку лікаря від січня 2024 року ОСОБА_2 має захворювання – легка розумова відсталість (а.с.13).

ОСОБА_2 перебуває з 2009 року на обліку у лікаря психіатра, діагноз ШF 70.0 «легка розумова відсталість» (а.с.16).

Згідно виписки з історії хвороби пацієнта №525 ОСОБА_2 проходив лікування з діагнозом : легка розумова відсталість (легка ступінь дебільності) (а.с.19) .

Відповідно до Висновку експерта судово-психіатричної експертизи № 109 Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» від 16.03.2026, у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час обстеження виявлено : примітивність суджень, обмеженість словникового багажу, конкретний характер мислення, недорозвиненість понятійного мислення, критичних здібностей та інтелектуальну недостатність, що відповідають легкій розумовій відсталості, F-70.0 за МКХ-10. Ступінь цих розладів такий, що істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Таким чином, на даний час підекспертний за своїм психічним станом не здатний повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.35-36).

Отже, у суду немає підстав для визнання особи недієздатною, однак існують підстави для визнання особи обмежено дієздатною.

У той же час суд зазначає про наступне.

Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до ст.3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Стаття 1 вказаного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (ч. 1 ст. 7 Закону).

Статтею 36 ЦК України передбачено, що суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона:

1) страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;

2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім`ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов`язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

При цьому статтями 37 та 41 ЦК України передбачено правові наслідки при обмеженні цивільної дієздатності фізичної особи:

а) над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування;

б) фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини; правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника;

в) одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником; піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними;

г) особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

Відповідно до частин 1, 4 статті 36 ЦК України, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Як зазначалося вище, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 109 КНПКОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» від 16.03.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за своїм психічним станом не здатний повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Отже, при розгляді справи були встановлені обставини, які надають суду ухвалити рішення про визнання особи обмежено дієздатною.

При цьому суд враховує правову позицію, що була сформована у постанові ВП ВС від 20.06.2023 року у справі № 633/408/18, згідно якої «…Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору».

При розгляді справи було також встановлено, що ОСОБА_2 має встановлений психіатричний діагноз - ШF 70.0 «легка розумова відсталість», в зв`язку з психічним станом не здатний повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

За наведеного право чи інтерес ОСОБА_2 мають бути захищені відповідним способом, і таким способом є ухвалення рішення про визнання особи обмежено дієздатною.

Звернення заявника до суду було також обумовлено тим, що оскільки ОСОБА_2 не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю.

Відповідно до частини 1статті 37 ЦК України, над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч. 1ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Зі змісту статті 63 ЦК України встановлено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ст. 62 ЦК України, опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Судом не встановлені обставини, які б стали перешкодою для призначення заявника піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 , який є його батьком, веде з ним спільне господарство, поєднаний спільним побутом, правами та обов`язками, тобто фактично піклується ним.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, суд вважає необхідним з урахуванням принципу диспозитивності, визнати ОСОБА_2 , обмежено дієздатним, встановити піклування над ним, призначивши ОСОБА_1 його піклувальником.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України і вони покладаються на державу.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Сквирської міської ради, особа, щодо якої розглядається заява про визнання її недієздатною - ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обмежено дієздатним.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Встановити строк дії рішення про визнання обмежено дієздатним - два роки з дня набрання рішенням законної сили. Повідомити піклувальника, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи обмежено дієздатною має право подати піклувальник, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення двох років.

Роз`яснити положення ст. 300 ЦПК України, відповідно до якого, скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім`ї, органу опіки та піклування або її адвоката.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити органу опіки і піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом обмежено дієздатною.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Заявник : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП : НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа : Опікунська рада при виконавчому комітеті Сквирської міської ради Київської області, юридична адреса : вул. Карла Болсуновського, 28, Білоцерківського району, Київської області.

Особа, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 05.06.2026.

Суддя С.С.Ловінська

Присяжні : Колесник Н.В.

Поспелов Л.М.