Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №939/3211/25 — Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/3211/25

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області у складі головуючого – судді Стасенка Г.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 03 червня 2021 року між АТ "Мегабанк" і ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № TDB.2021.0011.15726 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, та індивідуальної частини, якою є вказана заява – договір. Сторони погодили, що заява-договір, договір з додатками (в тому числі Тарифи тощо) в сукупності складають єдиний договір. Відповідно до умов договору, банк на підставі заяви, отриманої від клієнта відкрив клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. На поточний рахунок у гривні банк надав клієнту кредит, встановивши доступний ліміт у межах максимального ліміту кредитної лінії. Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії. Крім того, в індивідуальній та публічній частинах кредитного договору сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів, а саме: розмір ліміту кредитної лінії, тип та розмір процентної ставки за користування кредитом, зокрема на пільговий період (у разі його наявності), розмір обов`язкового мінімального платежу та строк його сплати, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом. Банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний кредитний ліміт у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватися кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного договором. Клієнт свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 31798 грн 28 коп., з яких 9995 грн 51 коп. – заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена), 21802 грн 77 коп. – заборгованість за відсотками (в тому числі прострочена).

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ "Мегабанк" (банк) і ТОВ "ФК "Мустанг фінанс" (новий кредитор) був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "ФК "Мустанг фінанс" (новий кредитор) набув права вимоги до позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичний осіб, зазначених в додатку №1 до договору, надалі – боржники в тому числі і до відповідача – боржника за кредитним договором № TDB.2021.0011.15726 від 03 червня 2021 року.

27 грудня 2024 року ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" уклало з ТОВ "ФК Єврокредит" договір № 1/12 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ "ФК Єврокредит" набуло право вимоги до відповідача – боржника за кредитним договором № TDB.2021.0011.15726 від 03 червня 2021 року.

Тому, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, просив стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у розмірі 31798 грн 28 коп. і відшкодувати судові витрати.

За ухвалою судді від 12 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідачу роз`яснено його право на подання відзиву на позов; у встановлені судом строки, в тому числі додаткові строки, надані у зв`язку з неотриманням копії ухвали, відповідач відзив на позов суду не подав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 03 червня 2021 року між Акціонерним товариством "Мегабанк" і ОСОБА_1 укладено заяву-договір, за умовами якого банк відкрив відповідачу поточні рахунки: в гривні, доларах США, у євро та надав платіжну карту міжнародної платіжної системи, на яку встановив доступний ліміт у межах максимального ліміту кредитної лінії, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 56% річних. Загальні витрати за кредитом складають 73293 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) – 273293 гривні (а.с. 31-34, 52-53).

Відповідач умови зазначеного кредитного договору належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 03 вересня 2024 року загальний залишок його заборгованості за наданим кредитом, становить 31798 грн 28 коп., з яких 9995 грн 51 коп. – заборгованість за основним боргом, 21802 грн 77 коп. – заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками (а.с. 7, 8, 9).

Підстав вважати, що наданий розрахунок заборгованості невірний, немає і відповідачем він не оспорений.

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ "Мегабанк" і ТОВ "ФК "Мустанг фінанс" був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "ФК "Мустанг фінанс" набув права вимоги до відповідача – боржника за кредитним договором № TDB.2021.0011.15726 від 03 червня 2021 року (а. с. 15-17, 18).

Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року, ТОВ "ФК "Мустанг фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 31798 грн 28 коп., з яких 9995 грн 51 коп. – основний борг, 21802 грн 77 коп. – заборгованість за відсотками (а.с. 54)

27 грудня 2024 року ТОВ "ФК "Мустанг Фінанс" уклало з ТОВ "ФК Єврокредит" договір № 1/12 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ "ФК Єврокредит" набуло право вимоги до відповідача – боржника за кредитним договором № TDB.2021.0011.15726 від 03 червня 2021 року в розмірі 31798 грн 28 коп., з яких 9995 грн 51 коп. – основний борг, 21802 грн 77 коп. – заборгованість за відсотками (а.с. 13-14, 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором не виконав, у передбачений договором строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 31798 грн 28 коп., з яких 9995 грн 51 коп. – заборгованість за основним боргом, 21802 грн 77 коп. – заборгованість за нарахованими і несплаченими відсотками.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідачем не сплачена, то позов підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК, України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року з додатками №1, №2, №3, акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги, згідно з якими витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, складають 11200 гривень (а.с. 24-29, 64).

Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь ТОВ "ФК Єврокредит" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність визначення таких витрат у розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування сплаченого судового збору 2422 грн 40 копійок.

Керуючись ст. 207, 512, 514, 526, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105) заборгованість у розмірі 31798 (тридцять одна тисяча сімсот дев`яносто вісім) гривень 28 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 5000 (п`ять тисяч) гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 04 червня 2026 року.

Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО