Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №357/7009/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7009/26

3/357/2496/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколами ЕПР1 № 647583 від 22 квітня 2026 року та ЕПР1 № 647574 від 22 квітня 2026 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

28 квітня 2026 року до суду надійшли протоколи ЕПР1 № 647583 від 22 квітня 2026 року та ЕПР1 № 647574 від 22 квітня 2026 року, складені за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до вказаних протоколів, 22 квітня 2026 року о 20:51 год. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Опель Астра», р.н. НОМЕР_1 , по автодорозі М-05 «Київ-Одеса» з 70 по 78 км не виконав вимогу працівників патрульної поліції про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом проблискових маячків синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Крім цього, 22 квітня 2026 року о 20:57 год. на 78 км автодороги «Київ-Одеса» ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Опель Астра», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; порушена координація рухів – від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, за допомогою спеціального приладу газоаналізатор Alcotest Drager 7510, чи у найближчому медичному закладі, категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя зазначає, що позиція ОСОБА_1 , стосовно протоколу висловлена в клопотанні захисника Червінчика Є.Е., про закриття справи про адміністративне правопорушення від 03 червня 2026 року.

Захисник заперечував факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зазначав, що з відеозапису з нагрудних камер поліцейських видно, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак процедуру не було завершено з незалежних від нього причин. Після цього, всупереч вимог закону, працівники поліції ОСОБА_1 до лікарні не направили.

Вказував, що про порушення поліцейськими вимог закону свідчить також діалог між поліцейськими, у ході якого один з поліцейських вказував іншому, що відмови не було.

Звертав увагу, що письмове направлення на огляд в заклад охорони здоров`я, яке міститься в матеріалах справи, не свідчить, що ОСОБА_1 направили на такий огляд, адже в ньому відсутній підпис останнього, а відеозапис не підтверджує його вручення.

Також, стверджував, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння є недопустимим доказом, посилаючись на те, що в ньому відсутня дата, час складання та якого протоколу він стосується.

Своєю чергою, на думку захисника, рапорт працівника поліції не є доказом, і не може підтверджувати вину ОСОБА_1 .

Стосовно невиконання вимоги про зупинку транспортного засобу, то захисник вказував, що ОСОБА_1 умислу не виконувати вимогу поліцейських про зупинку не мав, з урахуванням темної пори доби та погіршення стану здоров`я не зорієнтувався, що вимога про зупинку стосувалася його, про обставини того, що ОСОБА_1 погано себе почував він повідомляв працівникам поліції.

Отож, підсумовуючи вказане, захисник вважав, що справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Суддя дослідивши протокол, додані до нього письмові докази та відеозаписи, дійшла висновку, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити, за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до практики Верховного Суду, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 липня 2020 року, у справі ЄУН 463/1352/16-а, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90264746).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27 червня 2019 року, у справі ЄУН № 536/1703/17, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82707106).

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Склад вказаного адміністративного правопорушення, серед іншого, характеризується:

- наявністю спеціального суб`єкта, яким є осудна особа, яка керує транспортним засобом (водій) і досягла віку з якого настає адміністративна відповідальність;

- наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;

- наявністю об`єктивної сторони, яка виражається у формі одного з таких протиправних діянь (дії чи бездіяльності): керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу; передача керування особі, яка перебуває в такому стані; відмова від проходження, у встановленому законом порядку, огляду на стан сп`яніння.

Як свідчить протокол, ОСОБА_1 у вину ставилося вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду, у встановленому законом порядку, на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Отже, огляд особи, яка керує транспортним засобом щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди особи, яка керує транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд на стан алкогольного сп`яніння такої особи має бути проведений в закладах охорони здоров`я.

Згідно з пунктом 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, особа, яка керує транспортним засобом підлягає відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, лише у разі, якщо вона відмовилась від його проходження і на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, і в закладах охорони здоров`я.

Натомість, у випадку ОСОБА_1 за результатами дослідження наданих доказів, а саме: протоколу; акту огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 квітня 2026 року; розписки ОСОБА_2 від 22 квітня 2026 року; рапорту старшого лейтенанта поліції Афійчука Д. від 22 квітня 2026 року; дисків з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 477057, 476434 від 22 квітня 2026 року – суддя дійшла висновку, що працівники поліції ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а склали протокол одразу після того, як останній не зміг пройти такий огляд на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів.

Суддею оглянуті диски з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та службового автомобіля.

З відеозапису «clip-1» суддею установлено, що ОСОБА_1 працівники поліції запропонували огляд на стан сп`яніння лише з використанням спеціального технічного засобу.

З відеозапису «clip-0» з`ясовано, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, однак процедуру завершено не було.

З відеозапису «clip-0», також, установлено, що між поліцейськими відбувався діалог, в ході якого один з поліцейських повідомляв іншому, що відмови ОСОБА_1 не було.

Слідчою суддею не встановлено, що ОСОБА_1 вручалося направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 квітня 2026 року

Отож, сукупність зафіксованих на відеозаписі подій об`єктивно свідчить, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

За таких обставин, суддя констатує, що в діях ОСОБА_1 не має складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки порядок у якому йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не відповідав установленому законом.

Своєю чергою, відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306: на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Суддя зазначає, що суб`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення характеризується наявністю умислу, тобто особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Натомість, у випадку ОСОБА_1 за результатами дослідження наданих доказів, а саме: протоколу; копії акту огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копії направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 квітня 2026 року; копії розписки ОСОБА_2 від 22 квітня 2026 року; копії рапорту старшого лейтенанта поліції Афійчука Д. від 22 квітня 2026 року; дисків з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських № 477057, 476434 від 22 квітня 2026 року – суддя дійшла висновку, що вони не містять доказів, які підтверджують, що ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу умисно, а не через погіршення стану здоров`я, як він про це зазначав працівникам поліції, що зафіксовано на відеозаписі (відеозапис «clip 0»).

Отже, суддя дослідивши протоколи, надані до них докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає недоведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отож, відповідно до вказаної норми, суддя провадження закриває.

Згідно з ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Отож, оскільки справа стосовно ОСОБА_1 розглянута, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, йому слід повернути вилучене в нього посвідчення водія.

Згідно із п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

справи про адміністративні правопорушення ЄУН 357/7009/26, 3/357/2496/26 та ЄУН 357/7010/26, 3/357/2497/26 об`єднати в одну, присвоївши їй ЄУН 357/7009/26, 3/357/2496/26.

Клопотання адвоката Червінчика Євгенія Едуардовича, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Повернути ОСОБА_1 тимчасово вилучене посвідчення водія НОМЕР_2 від 22 січня 2003 року.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина ДУБАНОВСЬКА