Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №729/1317/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 червня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 729/1317/25

Головуючий у першій інстанції – Кузюра В. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/690/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мамонової О. Є.,

суддів Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс»,

відповідач ОСОБА_1 , -

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» на заочне рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі по тексту – ТОВ «Укр кредит фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки на його користь загальну суму заборгованості за кредитним договором №1297-7053 від 05.11.2023 в розмірі 52 500 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 10 500 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 42 000 грн, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.11.2023 між ТОВ «Укр кредит фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1297-7053.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту–10 500 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту; знижена % ставка –1,20 % в день; стандартна % ставка –1,50 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на вказаний нею картковий рахунок, а відповідачка усупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, не повернула в повному обсязі кредит позивачу, а також не виконала всі інші грошові зобов`язання перед кредитодавцем, у зв`язку з чим виникла вищевказана кредитна заборгованість.

Заочним рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 08.12.2025 позов ТОВ «Укр кредит фінанс» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №1297-7053 від 05.11.2023 в розмірі простроченої заборгованості за кредитом 10 500 грн, заборгованості по комісії за видачу кредиту в сумі 1 575 грн.

В решті вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» 557,11 грн судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укр кредит фінанс» просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» загальної суми заборгованості за кредитним договором №1297-7053 від 05.11.2023 в розмірі 52 500 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 10 500 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 42 000 грн, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач має законне право на нарахування процентів (згідно з п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору.

Заявник наголошує, що оскільки кредитний договір укладено до прийняття та набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», то відсоткова ставка у розмірі 1,50% та 1,20% встановлена на момент укладення договору та нарахована відповідно до умов чинного законодавства.

Наголошує, що відповідачка взяла на себе зобов`язання та не виконала їх належним чином, проценти визначені у договорі не суперечать вимогам законодавства, відповідачка була ознайомлена з усіма умовами договору та погодилася з ними.

Зазначає, що нові правила роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування, викладених у Законі України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами згідно договору.

Звертає увагу суду на те, що жодних штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів за ст. 625 ЦК України) позивачем відповідачу не нараховувалося, а лише здійснювалось нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частково задовольняючи позов ТОВ «Укр кредит фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що:

- на користь позивача підлягають стягненню фактично отримані та неповернуті в добровільному порядку кошти за кредитним договором у сумі 10 500 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту, а також заборгованість по комісії;

- вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають, так як розмір процентів не відповідає положенням ст. 8, 18 Закону України «Про споживче кредитування».

З таким висновком районного суду не може погодитись апеляційний суд через неправильне застосування норм матеріального права.

Судом у справі встановлено, що 05.11.2023 між ТОВ «Укр кредит фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №1297-7053 продукту «На все» в електронній формі шляхом накладення відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А0605 (а.с. 12-18).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. цього договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).

Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту: 10 500 грн. Дата надання/видачі кредиту: 05.11.2023 (п. 4.1. договору).

Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (п. 4.2 Договору).

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована.Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програм лояльності ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього договору. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту)(п. 4.3. договору).

Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору (п. 4.4. договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою:стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою) (п. 4.6. договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 30.08.2024. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь якому випадку договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов`язань позичальника (п. 4.9. договору).

Позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредиту у останні дні останніх 8 базових періодів строку кредитування згідно графіку платежів за договором за зниженою ставкою (додаток №3 до цього договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого на банківський рахунок кредитодавця (п. 5.1 договору).

Знижена процентна ставка становить 1.20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісю за видачу кредиту та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою. У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою не пізніше останнього дня будь якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту та суми кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та частини суми кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою ставкою (п. 10.2. договору).

Цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на веб сайті кредитовця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає цей договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (п. 11.1. договору).

05.11.2023 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А0605 підписала паспорт споживчого кредиту (а.с. 26 зворот – 28) та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1297-7053 (графік платежів за договором за зниженою ставкою) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умовами застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.20% та процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1.50% на день, що є додатками №3 та №4 до договору (а.с.29-31).

До позову позивачем додано копію Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «На все», затверджених наказом директора ТОВ «Укр кредит фінанс» №71-П від 19.10.2023, та Правил акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», затверджені наказом ТОВ «Укр кредит фінанс» №96-П від 26.12.2023, які відповідачкою не підписані (а.с. 19-26, 40-42).

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту №1297-7053 від 05.11.2023 ОСОБА_1 за допомогою платіжної системи LiqPay 03.11.2023 здійснено видачу кредиту, платіж 2387664313 на платіжну картку НОМЕР_1 на суму 10 500 грн (а.с. 35).

Відповідно до листа АТ КБ «Приват Банк» від 04.07.2025 від ТОВ «Укр кредит фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 05.11.2023 було перераховано 10 500 грн на картку НОМЕР_1 , за договором №1297-7053, ID платежу 2387664313 (а.с. 32-34).

За розрахунком заборгованості за договором №1297-7053 від 05.11.2023 станом на 08.07.2025, складеним ТОВ «Укр кредит фінанс», загальна заборгованість ОСОБА_1 за період з 05.11.2023 по 08.07.2025 становить 58 884 грн, з яких: основний борг – 10 500 грн, залишок відсотків – 46 809 грн, залишок комісій – 1 575 грн (а.с. 36 - 39).

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов`язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

У справі встановлено та підтверджено належними і достатніми доказами, що 05.11.2023 між сторонами укладено електронний кредитний договір №1297-7053, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 10 500 грн, однак у встановлений договором строк їх не повернула, а тому заборгованість за тілом кредиту у сумі 10 500 грн підлягає стягненню з останньої на користь ТОВ «Укр кредит фінанси».

Щодо заборгованості ОСОБА_1 за процентами за вказаним кредитним договором, колегія суддів виходить з наступного.

Як зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір №1297-7053 укладено між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 05.11.2023, строк кредитування становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику до 30.08.2024, тобто договір продовжував дію після внесення вищезазначених змін до Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі сторони обумовили, що розмір процентів за користування кредитом становить 1,20% в день, протягом базового періоду, що становить 14 календарних днів, – знижена процентна ставка та 1,50% в день – стандартна процентна ставка.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, заборгованість за процентами за укладеним ОСОБА_1 кредитним договором слід розраховувати в межах строку кредитування виходячи із встановлених ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки в 1%, та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (з 24.12.2023 по 21.04.2024) - 2,5 % та протягом наступних 120 днів (з 22.04.2024 по 20.08.2024) - 1,5%.

Отже, сума заборгованості за процентами ОСОБА_1 за кредитним договором становить 46 284 грн, виходячи з наступного розрахунку:

- з 05.11.2023 по 18.11.2023 за процентною ставкою 1,20% в день у сумі 1 764 грн (10 500 грн х 1,20% х 14 днів (базовий період за договором));

- з 19.11.2023 по 20.08.2024 за процентною ставкою 1,50% в день у сумі 43 470 грн (10 500 грн х 1,50% х 276 днів)

- з 21.08.2024 по 30.08.2024 за процентною ставкою 1% в день у сумі 1 050 грн (10 500 грн х 1% х 10 днів).

При зверненні до суду ТОВ «Укр кредит фінанс» повідомило, що кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг товариства, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією і процентами у сумі 6 384 грн, та просив у позові стягнути на його користь з ОСОБА_1 10 500 грн заборгованості за кредитом та 42 000 грн заборгованості за процентами, що разом становить 52 500 грн.

Суд розглядає цивільні справи виключно в межах заявлених вимог та не може виходити за їх межі. Це базовий принцип диспозитивності закріплений у ст. 13 та ч. 2 ст. 264 ЦПК України.

Таким чином, ураховуючи принцип диспозитивності, з відповідачки підлягає стягненню прострочена заборгованість за нарахованими процентами у заявленому позивачем розмірі у сумі 42 000 грн.

На вищезазначене суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами.

Крім того, суд першої інстанції стягнув з відповідачки комісію в розмірі 1 575 грн, вийшовши за межі позовних вимог, оскільки таких вимог ТОВ «Укр кредит фінанси» не заявляло.

Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційна скарга ТОВ «Укр кредит фінанс» підлягає задоволенню, а заочне рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 08.12.2025 – скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Укр кредит фінанс» у сумі 52 500 грн: 10 500 грн простроченої заборгованості за кредитом, 42 000 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позову та апеляційної скарги ТОВ «Укр кредит фінанс», на його користь з відповідачки підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи судом першої інстанції у сумі 2 422,40 грн та за апеляційний розгляд у сумі 3 633,60 грн, оплата яких підтверджена квитанціями (а.с. 1, 101).

Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» - задовольнити.

Заочне рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 08 грудня 2025 року - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1297-7053 від 05 листопада 2023 року у сумі 52 500 грн, з яких: 10 500 грн – прострочена заборгованість за кредитом, 42 000 грн – прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» 2 422 грн 40 коп. за розгляд справи судом першої інстанції та 3633 грн 60 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В.Шитченко