Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №733/783/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження№ 1-кп/733/88/26

Єдиний унікальний №733/783/26

Вирок

Іменем України

05 червня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ічня кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025270440000069 від 27.04.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, РНОКПП- невідомий , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.4 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 26.04.2026 року близько 21 год року , в умовах воєнного стану, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, направлених на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, проникнувши через вікно, шляхом зняття віконної рами до житлового будинку потерпілої ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де реалізовуючи свій злочинний умисел, здійснив крадіжку акумуляторної ланцюгової пилки «Дніпро М» моделі «DCS-200DBC Dual» з пильною шиною «Kamberg 14», вартість якої згідно висновку експерта №СЕ-19/125-26/5588-ТВ від 07.05.2026 становить 7 341,32 грн. та двох акумуляторних батарей марки «Дніпро М» моделі «ВР-260» , напругою 20V max, вартість яких згідно висновку експерта судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/125-26/5588-ТВ від 07.05.2026 становить 5 394,60 грн.

У подальшому ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 12 735,92 грн.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме: доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив суду, що скоїв злочин саме так, як вказано в обвинувальному акті. Фактичні обставини справи, кваліфікацію

злочину, а також наслідки злочину не оспорює. Також обвинувачений зазначив, що щиро кається у вчиненому та зробив для себе відповідні висновки, запевнив суд, що подібне більше не повториться.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, просив не досліджувати докази та не допитувати свідків у зв`язку з визнанням вини.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву в якій просить кримінальне провадження розглядати без її участі, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого у неї немає.

Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про судовий розгляд кримінальної справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням у житло, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Відповідно до частини 1статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином , неодружений, є особою працездатного віку , однак офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, інвалідності немає , утриманців також, за місцем проживання характеризується посередньо .

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

Так, призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України

належать до тяжких, позицію прокурора про відсутність необхідності реального відбуття покарання обвинуваченому, конкретні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчинених ним діянь, дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

На суд покладається обов`язок відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, пом`якшуючі покарання обставини, особу ОСОБА_4 , його ставлення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, можливе без відбуття покарання в місцях позбавлення волі.

Суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого, у період його дії на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

При цьому тривалість іспитового строку відповідно ч. 4 ст. 75 КК України визначає суд, та вважає, що такий строк має становити 1 рік.

Наведене відповідає вимогам ст. 50 КК України, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання залишити до набрання вироком законної сили.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 не змінювати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1