Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №461/1958/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/1958/25 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н. Б.

Провадження № 33/811/885/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., з участю захисника Сіхарулідзе Д.Г. (в режиммі відеоконференції), розглянувши у мм.Львові апеляційну скаргу захисника Сіхарулідзе Д.Г. на постанову Галицького районного суду м.Львова від 22 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України

встановив:

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 22 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, та накладено стягнення у виді конфіскації в дохід держави транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації – Республіка Польща. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Згідно з постановою суду, 15.02.2022 о 01 год. 22 хв. громадянин України ОСОБА_2 ввіз на митну територію України, по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці, в митному режимі «тимчасове ввезення до 60 днів», під зобов`язання про зворотнє вивезення №UA209030/2022/3037, транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації – Республіка Польща.

За даними інформаційних електронних баз даних АСМО "Центр" ЄАIС2 встановлено, що зазначений транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ E220», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації – Республіка Польща, з митної території України станом на 03.03.2025 не вивезено та в інший митний режим не поміщено.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи. ОСОБА_2 повідомлявся про судове засідання шляхом скерування судових повісток на його поштову адресу. Окрім того, виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду був здійснений через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Галицького районного суду м.Львова). Заяв чи клопотань до суду не надав.

Відповідно до ст.526 МК України суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з`явився на виклик, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Окрім того, слід зазначити, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Захисник Сіхарулідзе Д.Г. подав апеляційну скаргу на зазначену постанову суду, в якій просить, оскаржувану постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підтримку своїх апеляційних вимог захисник Сіхарулідзе Д.Г. покликається на те, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням вимог законодавства, без повного та об`єктивного розгляду справи, оскільки судом першої інстанції не встановлено всіх обставин справи, зокрема те, що ОСОБА_1 після ввезення 15.02.2022 року транспортного засобу на територію України 18.03.2022 року був мобілізований до лав ЗСУ та по даний час є військовослужбовцем, перебуває в залежності від військового командування та не може покидати територію України, а тому через об`єктивні, непереборні обставини не міг повідомити митний орган щодо неможливості вивезення транспортного засобу, а також вивезти сам транспортний засіб.

Крім цього, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що ОСОБА_1 не був повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, є діючим військовослужбовцем та постійно перебуває на військовій службі з 18.03.2022 року, копію постанови не отримував, а тому вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження.

На апеляційний розгляд представник Львівської митниці не прибув та про причини неявки не повідомив, проте у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення захисника Сіхарулідзе Д.Г., який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи №461/1958/25 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити.

Статтею 481 МК України передбачено, що завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону.

Згідно норм ч. 6 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, встановлених Митним кодексом України, або поміщені в інший митний режим.

В свою чергу, диспозицією ч.6 ст.481 МК України передбачено, що відповідальність настає через перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Відповідно до п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 №657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Відповідно до п.3 Розділу 8 вищевказаного Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Указом Президента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією з боку Російської Федерації, на території України введено воєнний стан, дію якого продовжено.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2022 року 01:22 год. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці в режимі тимчасового ввезення до 60 днів.

Згідно військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 18.03.2022 року мобілізований до лав ЗСУ та по цей час є військовослужбовцем.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2024 року встановлено, ТПП України підтверджує, що введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року до його офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, апеляційний суд доходить висновку, що у даному випадку не вбачається вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки, викладені вище обставини про причини пропуску строку є суттєвими та поважними.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності.

Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд дійшов висновку, що у даному випадку не вбачається вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, оскільки, викладені вище обставини про причини пропуску строку є суттєвими та поважними.

На підставі вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку, що факт невивезення в строк транспортного засобу підтверджує факт дії форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили в контексті вимог Митного кодексу України, зокрема введення на території України воєнного стану та неможливості ОСОБА_1 як військовослужбовцю здійснити в`їзд з території України, а тому дії ОСОБА_1 не можуть містити ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, тому постанова суду першої інстанції підляє скасуванню як незаконна та невмотивована, а провадження у справі - закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, ст.467 МК України -

постановив:

Поновити захиснику Сіхарулідзе Д.Г. строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Сіхарулідзе Д.Г. задоволити.

Постанову Галицького районного суду м.Львова від 22 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України скасувати, а провадження у справі №461/1958/25 відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.