Рішення від 15 червня 2009 р. у справі №2-231-2009 — Козівський районний суд Тернопільської області

Суд: Козівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Спори про право власності та інші речові права

Дата: 15 червня 2009 р.

Справа: №2-231-2009

Суддя: Боднарук Б. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-231/2009 рік

16 червня 2009 року Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді Боднарук Б.В.

при секретарі: Сташків О.С.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання правочину дійсним та права власності на нерухоме майно в якому вказує, що 08 травня 2009 року між ним та відповідачем ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» було досягнуто домовленості про купівлю-продаж господарського приміщення, яке знаходяться в с. Городище Козівського району Тернопільській області, а саме: нежитлового вбудованого приміщення гаражу (на плані літера «Б») на суму 8330.00 грн., що належить відповідачу на праві приватної власності.

На виконання умов договору позивачем сплачено відповідачу 8330.00 грн. згідно висновків незалежної оцінки про вартість господарських приміщень від 08.05.2009 року. Після виконання позивачем зобов`язань покупця, відповідач побажав доплатити ще 1000 грн. без будь-яких на це підстав та уникає нотаріального посвідчення підписаного договору.

Оскільки між позивачем та ВАТ «Тернопільським облрибокомбінатом» встановлено всі потрібні для цієї угоди умови договору, які позивач повністю виконав, а тому просить визнати за ним право власності на господарські будівлі вказані в договорі купівлі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що між ним та відповідачем ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» 08 травня 2009 року був укладений договір купівлі-продажу господарського приміщення, нежитлового вбудованого приміщення гаражу, яке знаходяться в с. Городище Козівського району Тернопільській області, власником якого є ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат». Ним виконані належним чином всі умови договору та сплачено кошти за вказане майно в повному обсязі, однак даний договір вони не посвідчили у встановленому законом порядку, оскільки відповідач уникає нотаріального посвідчення договору. Просить визнати за ним право власності на господарські будівлі вказані в договорі купівлі-продажу.

Від відповідача в судове засідання поступила заява, в якій голова правління ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» Шмига О.І. повідомляє, що не може бути присутній на засіданні суду, з позовом ОСОБА_1 згідний, претензій не має, договір купівлі-продажу № 6 від 08 травня 2009 року просить вважати дійсним.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, враховуючи заяву відповідача, оцінивши зібрані докази, суд, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що згідно витягу з протоколу № 5 засідання загальних зборів акціонерів ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» від 13 березня 2009 року на загальних зборах акціонерів було вирішено згідно поданих усних і письмових заяв проводити у філіях відчуження майна, а саме продати по філії «Плотича» - ОСОБА_1 гараж «Б».

08 травня 2009 року між позивачем та відповідачем згідно рішення загальних зборів акціонерів № 5 від 13.03.2009 року укладено договір купівлі-продажу № 6 нерухомого майна, а саме нежитлового вбудованого приміщення гаражу (на плані літера «Б»), яке розташоване на території Городищенської сільської ради Козівського району за ціною 8330.00 грн.

Із пункту 1 даного договору вбачається, що продавець в особі Шмиги Олексія Івановича, генерального директора – голови правління ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат», який діє на підставі Статуту, продав, а покупець купив нерухоме майно, яке належить продавцю, а саме нежитлове вбудоване приміщення гаражу (на плані літера «Б»), яке розташоване на території Городищенської сільської ради Козівського району.

Із акту приймання-передачі нерухомого майна (господарські будівлі) від 08.05.2009 року вбачається, що ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» в особі Шмига Олексія Івановича, генерального директора – голови правління, який діє на підставі Статуту, передав нерухоме майно (господарські будівлі), які знаходяться на території Городищенської сільської ради Козівського району у власність ОСОБА_1 , який прийняв вказані господарські будівлі.

Із квитанції до прибуткового касового ордера № 69 від 08 травня 2009 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 повністю сплатив кошти за придбане майно.

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.11.2008 року вбачається, що продане майно на праві приватної власності належало ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат».

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець не є його власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) а бо іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання умов договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки сторони досягли згоди з усіх питань під час укладення договору, право продажу майна належить відповідачу, а покупець повністю здійснив розрахунок за придбане майно, відмова відповідача від нотаріального посвідчення договору перешкоджає покупцю та порушує його права щодо володіння, користування та розпоряджання придбаним майном.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 220, 638, 655, 657, 658 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на нерухоме майно – господарські будівлі, а саме нежитлове вбудоване приміщення гаражу (на плані літера «Б»), що розташовані в АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений для її подання.

Головуючий :

Оригінал: reyestr.court.gov.ua